24 листопада 2011 року
справа № 5020-268/2011-1523/2011
За позовом Національного військово-історичного музею України,
ідентифікаційний код 22999978
(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1)
до Севастопольського міського територіального відділення
Антимонопольного комітету України,
ідентифікаційний код 22288154
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військово-морського музейного комплексу „Балаклава”,
ідентифікаційний код 24980457
(99042, м. Севастополь, Таврійська набережна, 22)
про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії № 27/25-10-рш від 15.12.2010,
суддя Плієва Н.Г.
представники сторін не з'явились
Суть спору:
Національний військово-історичний музей України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії № 27/25-10-рш від 15.12.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є юридичною особою, у зв'язку з чим не може надавати запитувану відповідачем інформацію, а тому вважає, що рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.04.2011 у позові відмовлено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2011 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 у справі №5020-268/2011 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Вищім господарським судом України зазначено, що предметом доказування у справі є питання наявності або відсутності у територіального відділення вимагати від Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” надання інформації, а також зауважено на необхідність перевірки належними засобами доказування пояснень третьої особи щодо неможливості надання витребуваної інформації.
Відповідно до положень статті 11-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.09.2011 справу прийнято до провадження, справі привласнено № 5020-268/2011-1523/2011 та розгляд справи призначено на 17.10.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався. 03.11.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.11.2011.
Представники сторін у судове засідання після перерви не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника третьої особи через канцелярію суду надійшла заява з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Враховуючи, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих пояснень.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Центральний музей Збройних Сил України створено відповідно до закону України «Про музеї і музейну справу» Наказом Міністра оборони України № 260 від 12.09.1996 (т.1 а.с. 39-40).
Указом Президента України № 29/2010 від 15.01.2010 „Про надання Центральному музею Збройних Сил України статусу національного ” (т. 1 а. с. 18) та наказом Міністра оборони України від 16.07.2010 № 374 Центральний музей Збройних Сил України перейменовано в Національний військово-історичний музей України (т. 1 а.с. 56-57).
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава»створено відповідно до вимог наказу Державного секретаря Міністерства оборони України від 30.12.2002 як філію Центрального музею Збройних сил України. Військово- морський музейний комплекс «Балаклава» -це державний, загальнодоступний, військово-історичний та культурно-освітній, науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток воєнно-морської історії з метою військово-патріотичного виховання, залучення громадян до надбань національної історико-культурної спадщини.
У своїй діяльності Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» керується Положенням, затвердженим Начальником Центрального музею Збройних сил України 14.05.2003 (т.1 а.с. 32-38).
Відповідно до пункту 5.1 Положення управління Музеєм здійснює завідувач філії, який призначається на посаду наказом начальника Центрального музею Збройних Сил України і безпосередньо йому підпорядкований.
Згідно з п. 6.1. Положення, у своїй фінансово-господарській діяльності Музей керується чинним законодавством України, наказами і директивами Міністерства оборони України, заступників Міністра оборони України розпорядженнями начальника Головного фінансово-економічного управління Міністерства Оборони України та начальника Головного фінансово-економічного управління Міністерства Оборони України. Фінансове господарство Музею організовується і ведеться відповідно до Тимчасового Положення про ведення бухгалтерського обліку у Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від 01.03.2001 № 71).
Пунктом 6.4. Положення передбачено, що Музей веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи та подає звітність відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні як заклад, що утримується за рахунок державного бюджету України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 250), а також відповідно до табеля термінових донесень з фінансової служби.
16.11.2009 Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у зв'язку з дослідженням послуг ринку закладів культури на адресу Філії Центрального музею Збройних Сил України -Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” надіслано вимогу № 8/1186 (т.1. а с. 19) та зазначено про необхідність протягом 10 днів з дня отримання вимоги надати наступну інформацію та документи:
1. Структуру Військово-морського музейного комплексу „Балаклава”, з доданням копій установчих документів.
2. Перелік платних послуг, що надавалися Філією протягом 2008 року -3 кварталу 2009 року.
3. Розмір тарифів (цін) на надані послуги з додаванням калькуляції та копій, якими дані тарифі (ціни) були затверджені.
4. Загальний обсяг виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за 2008 рік - 3 квартал 2009 року поквартально.
5. Перелік суб'єктів господарювання, які за вищевказаний період часу надавали послуги Філії з наданням розміру сум, сплачених на їх користь, поквартально.
6. Перелік відомих суб'єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб, або закладів культури, які надають аналогічні послуги та є конкурентами Філії на території Севастопольського регіону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, як вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.
Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно з підпунктом 1 абз. 3 частини третьої Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за № 291/5482, у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції відділення має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Відповідно до пункту 6 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.
Згідно з пунктом 7 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Голова відділення, особа, яка виконує його обов'язки: спрямовує діяльність відділення; розподіляє обов'язки між заступниками; розробляє штатний розпис відділення в межах установленої структури, … створює та очолює адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, забезпечує їх діяльність; приймає обов'язкові для виконання рішення та здійснює інші дії в межах компетенції і повноважень відділення.
Проаналізувавши наведені правові норми, з урахуванням того, що вимога № 8/1186 від 16.11.2009 була надіслана на адресу Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» у зв'язку з дослідженням ринку послуг закладів культури, суд дійшов висновку, що відповідач при направленні вимоги діяв в межах наданих йому повноважень.
Судом встановлено, що 23.11.2009 Філією музею на ім'я начальника Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України був надісланий лист № 74 з повідомленням про направлення документів у виконання пункту 1 -3 вимоги та зазначено, що інформація щодо фінансової діяльності Філії музею знаходиться у фінансовій частині Центрального музею Збройних Сил України, оскільки Військово-морський музейний комплекс „Балаклава” не є юридичною особою (т.1 а.с. 20).
Подальшим листуванням відповідач вимагав від Філії музею надання відповідної інформації в повному обсязі, а Філія музею, в свою чергу, повідомляла про неможливість надати увесь обсяг документів у зв'язку з відсутністю у Філії музею статусу юридичної особи, а отже, -і інформації з фінансово-господарської діяльності Військово-морського музейного комплексу „Балаклава” (т.1 а.с. 21, 22).
13.01.2010 розпорядженням постійно діючої адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/01-10-Р розпочато розгляд справи № 27/01-10 відносно Центрального музею Збройних Сил України в особі філії Військово-морського музейного комплексу «Балаклава», у зв'язку з наявністю в діях філії ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в строк, встановлений головою територіального відділення (а.с. 23-25).
Копію розпорядження надіслано до Центрального музею Збройних Сил України 15.01.2010, вих. № 8/72 (т.1 а. с. 26).
Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/25-10-РШ від 15.12.2010 визнано, що Центральний музей Збройних Сил України в особі Філії військово-морського музейного комплексу «Балаклава»вчинив порушення, яке кваліфікується пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки. Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону, на позивача було накладено штраф у розмірі 5000,00 грн. (т.1 а.с. 13-17).
Позивач вважає рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/25-10-РШ від 15.12.2010 неправомірним, оскільки рішення прийнято без врахування дійсних обставин справи та пояснює, що оскільки музей не є юридичною особою він не мав можливості виконати вимоги Антимонопольного комітету, в той де час вимога про надання інформації на адресу Центрального Музею Збройних Сил України відповідачем не надсилалась.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання, суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Пунктом 14 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачена відповідальність за подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Судом встановлено, що філія не є юридичною особою, не має розрахункових рахунків в управлінні Державного казначейства у Балаклавському районі Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі, що підтверджується наданій суд довідкою (т.2 а.с. 77), отже безготівкові грошові кошти, за надані Музеєм послуги надходять на розрахункові рахунки Центрального музею Збройних Сил України. Керівник філії музею не наділений повноваженнями на підписання від імені Філії будь-яких господарських договорів, Філія позбавлена можливості безпосередньо сплачувати грошові кошти на користь суб'єктів господарювання, які надають послуги Філії.
Також, як свідчать матеріали справи, Філія не зареєстрована самостійним платником податків та не подає звітності до органів Державного казначейства та Державної податкової інспекції за місцем свого розташування. Інформація щодо фінансово-господарської діяльності відображається в узагальненому звіті, який формує та подає Центральний музей Збройних сил України до органів Держаного казначейства та Державної податкової інспекції за місцем свого розташування -в місті Києві. Вказана звітність до відома філії не доводиться (т.1 а.с. 72).
За таких обставин суд дійшов висновку, що Філія з об'єктивних підстав не могла надати витребувану інформацію та документи в частині загального обсягу виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за 2008 рік - 3 кв. 2009 року та переліку суб'єктів господарювання, які за вказаний період надавали послуги Філії з наданням розміру сум, сплачених на їх користь.
Згідно з положеннями статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи держаної влади, їх посаді особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діючим законодавством на Філію музею не покладено обов'язок здійснювати дослідження, облік, вивчення суб'єктів господарювання -юридичних і фізичних осіб, або закладів культури, які надають аналогічні послуги та є конкурентами Філії, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо невиконання Філією пункту 6 вимоги про надання інформації.
За таких обставин, оскільки Музей не є господарюючим суб'єктом у розумінні положень статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», витребувана відповідачем інформація не була надана ним позивачу у повному обсязі з об'єктивних підстав -у зв'язку з відсутністю з відсутністю запитуваної інформації у Філії, про що на адресу позивача було направлене відповідне повідомлення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що для визначення правопорушення та притягнення до відповідальності необхідна наявність всіх складових частин правопорушення, а саме: протиправних дій, шкоди, причинного зв'язку між протиправними діями та шкодою і вини в формі умислу. При відсутності хоча б однієї з вказаних умов правопорушення відсутнє та відповідальність не наступає.
При прийнятті рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України, його територіальне відділення повинно довести вину (умисел чи необережність) суб'єкта господарювання, як необхідний елемент складу правопорушення.
Суд дійшов висновку, що відповідачем інформація на запит антимонопольного комітету була надана не в повному обсязі з об'єктивних підстав, вина Філії в ненаданні інформації відсутня, а тому рішення адміністративної колегії Севастопольської міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2010 № 27/25-10-рш у справі № 27/01-10 підлягає визнанню недійсним.
Крім того, суд зазначає, що вимога про надання інформації надсилалась відповідачем Філії, тобто не юридичній особі, в той же час, штраф за подання інформації в не повному обсязі територіальним відділенням Антимонопольного комітату України накладено на Центральний музей Збройних сил України в особі Філії -тобто на юридичну особу.
Здоаольняючи позов суд також враховує, що оскільки вимога на адресу Центрального Музею Збройних сил України не надсилалася, отже й притягнення Музею до відповідальності є протиправним.
Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 02.11.2011.
На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.12.2010 № 27/25-10-рш у справі № 27/01-10.
Суддя Н.Г. Плієва
Розсилка:
1. Національний військово-історичний музей України,
(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1)
2. Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)
3. Військово-морського музейного комплексу „Балаклава”,
(99042, м. Севастополь, Таврійська набережна, 22)