01 листопада 2011 року справа № 5020-1503/2011
За позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі комунального підприємства “Севастопольенерго” Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
до відповідача - публічного акціонерного товариства „Фармація”
(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52-А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
про стягнення заборгованості у розмірі 6115,33 грн
Суддя Плієва Н.Г.
За участю:
прокурора -Шульга А.М., посвідчення № НОМЕР_1 від 18.11.2008
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 3Ю від 04.01.2011
представника відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 10 від 12.07.2011
Суть спору:
Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі комунального підприємства “Севастопольенерго” Севастопольської міської Ради до публічного акціонерного товариства “Фармація” про стягнення заборгованості зі сплати послуг за отриману теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії № 64/У від 08.02.2006 у розмірі 5676,68 грн, пені - 330,15 грн, індексу інфляції 41,71 грн та 3% річних в сумі 66,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі -продажу теплової енергії №64/У від 08.02.2006 щодо своєчасної оплати за теплову енергію.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.09.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Севастопольську міську Раду, призначено справу до розгляду на 11.10.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.
10.10.2011 від третьої особи надійшло клопотання №0315/3677 від 06.10.2011 згідно якого просить розглянути справу за відсутності її представника у зв'язку з великою завантаженістю фахівців юридичного відділу.
Прокурор та представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав та посилаючись на складне фінансове становище, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення на листопад-грудень 2011 року.
Проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення прокурор та позивач заперечували.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд,
08.02.2006 між комунальним підприємством “Севастопольенерго” Севастопольської міської Ради (далі -Позивач) та публічним акціонерним товариством „Фармація” (далі -Відповідач) укладено договір купівлі -продажу теплової енергії № 64/У (далі -Договір) (а.с.10-13).
Відповідно до п. 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, позивач зобов'язувався передати відповідачу теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно і належної якості, а покупець -прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами.
Згідно з п. 2.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що продавець має попередити покупця через засоби масової інформації.
Згідно пункту 4.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по усіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, згідно виставленого продавцем рахунку у сумі не менш ніж 50 % від суми нарахування за спожиту теплову енергію у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком за фактично відпущену теплову енергію (п. 4.3. договору).
Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифів, які діють на день одержання теплової енергії. Рахунок вважається одержаним покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неодержання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.4. договору).
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури (а.с.16-20).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору у нього утворилась заборгованість за період з грудня 2010 року по липень 2011 року у розмірі 5676,68 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню, інфляційні витрати та 3 % річних.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідачем визнається факт наявності заборгованості за договором від 64/У від 08.02.2006 у розмірі 5676,68 грн., заборгованість у зазначеному розмірі підтверджується зібраними у справі доказами, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з п. 4.5 договору, покупець несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним договором за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі договору № 64/У від 08.02.2006 та ст. ст. 546, 549, 625 Цивільного кодексу України згідно розрахунків наданих позивачем (а.с.21-25), відповідачу нараховано: 330,15 грн -пені, 41,71 грн -інфляційних витрат, 66,79 грн - три проценти річних.
Відповідачем заперечень щодо наданого розрахунку надано не було, представник відповідача у судовому засіданні з розрахунком пені, 3 % річних та інфляційних витрат погодилась.
Суд, перевіривши розрахунки позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат вважає їх обґрунтованими, а вимоги позивача такими що підлягають задоволенню.
За таких обставин, станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 6115,33 грн.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем документальні докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України відстрочка або розстрочка виконання судового рішення може бути застосована судом за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Проте, доказів про наявність існування зазначених обставин відповідачем суду не надано, а тому у суду відсутні підстави для розстрочення виконання рішення.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, який діяв на час звернення прокурора з позовом до суду, із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Фармація” (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52-А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ “Укрексімбанк”, м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь комунального підприємства “Севастопольенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26007945206831 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195 або на інші рахунки) 6115,33 грн (шість тисяч сто п'ятнадцять гривень 33 коп) з яких: 5676,68 грн заборгованості зі сплати послуг за отриману теплову енергію за договором купівлі-продажу, 330,15 грн пені, 41,71 грн -інфляційних витрат та 66,79 грн -3 % річних.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Фармація" (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52-А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в СФ ВАТ “Укрексімбанк”, м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31210206700001 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі ЗКПО 23895637, МФО 824509 державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Н.Г. Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 07.11.2011.