27 жовтня 2011 року справа № 5020-1410/2011
за позовом дочірнього підприємства “САВ-СЕВАС”
(вул. Борисова, буд. 5, м. Севастополь, 99014)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал-Сервіс”
(вул. Паршина, 2, м. Севастополь, 99012),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАГВАРДА. ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПТМЕНТ”
(вул. Академіка Туполєва, 17 м. Київ, 04128),
про стягнення 500 123,26 грн,
Суддя Кравченко В.Є.
представника позивача -ОСОБА_1, представник, довіреність від 31.05.2011;
представника відповідача - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - не з'явився,
суть спору :
12.09.2011 дочірнє підприємство “САВ-СЕВАС” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал-Сервіс” про стягнення грошової суми у розмірі 500 123,26 грн за попередніми договорами, укладеними між сторонами.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 173, 175, 182 Господарського кодексу України, статті 635, 1212 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що 14 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем, від імені якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАГВАРДА. ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПТМЕНТ”, було укладено два попередніх договорі, за предметом яких сторони домовились про укладення у майбутньому основних договорів суборенди приміщень на першому та другому поверсі будівлі Торгового комплексу, розташованого у м. Севастополі по Проспекту Генерала Острякова, 258. Дочірнє підприємство “САВ-СЕВАС” на виконання своїх зобов'язань попередніх договорів від 14 серпня 2008 року перерахувало на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал-Сервіс” грошові кошти у загальному розмірі 500 123,26 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо укладання основного договору у встановлений строк не виконав, приміщення в оренду не надав, у зв'язку з чим попередні договори є припиненими, а перераховані грошові кошті в якості гарантійного платежу, в силу пункту 3.4 договору підлягають поверненню шляхом стягнення з відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.09.2011 порушено провадження у справі.
У судове засідання 11.10.2011 відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАГВАРДА. ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПТМЕНТ”, не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про поважність причин неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 13.09.2011 та від 27.09.2011 не виконали.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, з врахуванням уточнень від 11.10.2011, просив їх задовольнити у повному обсязі по заявленим підставам, не заперечував проти допущення розгляду справи за відсутністю інших учасників судового процесу.
Відповідач повідомлявся судом своєчасно, належним чином, з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал-Сервіс”, - місто Севастополь, вулиця Паршина, будинок 2, яка відповідає Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 23, 51), на виклики суду в засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причини неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 13.09.2011, 27.09.2011, 11.10.2011, не виконав, правом на спрямування відзиву на позов не скористався.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю “ЛАГВАРДА. ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПТМЕНТ”, також не скористалось правом на участь в розгляді справи та надання пояснень по суті справи, повідомлялась належним чином про судові засідання 27.09.2011, 11.10.2011, 27.10.2011.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.
Згідно частини 4 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розгляд справи неодноразово відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідив наявні у справі матеріали, заслухав пояснення представника позивача, суд
14 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юг Універсал-сервіс»(надалі за текстом - відповідач), від імені якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАГВАРДА.ЛОУ ДИЗАЙН І ДЕВЕЛОПМЕНТ»(надалі за текстом - третя особа) та дочірнім підприємством «Сав-Севас»(надалі - позивач), було укладено два попередніх договорів, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко І. В. (надалі - попередні договори).
За укладеним першим попереднім договором (а.с. 59-66) сторони домовились про укладання у майбутньому договору суборенди (основний договір) приміщення загальною площею 1 462.2 кв.м. на другому поверсі будівлі торгового комплексу, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 258, та зазначеною на плані будівлі під номером В2 (надалі - приміщення).
За укладеним другим попереднім договором (а.с. 71-77) сторони домовились про укладання у майбутньому договору суборенди (основний договір) приміщення загальною площею 311,68 кв.м. на першому поверсі будівлі торгового комплексу, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 258, та зазначеного на плані будівлі під номером 001-010 (надалі - приміщення).
Згідно пунктів 1.3, 2.2. попередніх договорів основні договори мали бути укладені протягом року з дня підписання цього договору, окрім випадків, передбачених пунктом 1.4 цього договору за умови наявності (виникнення) у орендодавця права на передачу приміщення в оренду орендарю, та за умови наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «ІОг Універсал-сервіс»права на передачу приміщення в суборенду на строк 10 (десять) років.
За умовами п. 1.4. попередніх договорів передбачено, що якщо згідно з законодавством України зобов'язання за цими договорами щодо укладення основного договору не можуть бути виконані у зв'язку зі зміною дати фактичної побудови приміщення та отримання необхідних документів на нього, і, відповідно, виникне неможливість укладення базового договору та основного договору, сторони домовилися, що за заявою відповідача (щодо інформування перенесення дати фактичної побудови приміщення) не пізніше, ніж за один місяць до дати закінчення терміну дії попередніх договорів, сторони зобов'язуються укласти нові попередні договори на умовах, аналогічних діючим попереднім договорам, з урахуванням положень п. 3.5 цього договору.
У будь-якому разі, з урахуванням положень цього пункту, сторони домовились, що укладення основного договору відбудеться не пізніше 14.08.2010 року та відповідно ця дата укладення основного договору буде вказуватись в усіх нових попередніх договорах.
Згідно з пунктами 3.1 попередніх договорів з метою забезпечення суборендарем зобов'язань по укладанню основного договору, передбачених умовами цього договору, суборендар протягом 5 (п'яти) банківських днів з днів з моменту підписання основного договору перераховує на поточний рахунок орендаря грошові кошти (перша частина гарантійного платежу), у розмірі 37 775,62 грн. і 462 347,64 грн., відповідно до кожного договору, укладеного між сторонами 14.08.2008.
На виконання пунктів 3.1. попередніх договорів позивачем було перераховано на поточний рахунок ТОВ «Юг Універсал-сервіс»в якості забезпечення зобов'язань ДП «Сав-Севас»щодо укладання основних договорів у загальному розмірі суму рівну 500 123, 26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1373 від 19.08.2008 на суму 37 775,62 грн та платіжним дорученням № 1374 від 19.08.2008 на суму 462 347,64 грн. (а.с. 15, 16).
Факт перерахування гарантійного платежу на рахунок відповідача підтверджується банківським витягом КРД АТ „Райфазен Банк Аваль” ( а.с. 17-18, 27).
Відповідно до пункту 5.4. попередніх договорів усі повідомлення, що направляються згідно з умовами цих договорів, мають бути складені у письмовому вигляді та вважаються належним чином направленими одній із сторін, якщо їх було направлено поштою за поштовою адресою, зазначеною у реквізитах відповідної сторони або за іншою поштовою адресою, про яку домовилися сторони.
Позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал -Сервіс” були спрямовані листи -вимоги від 14.04.2011 за вих. № 1404/01 та від 17.05.2011 за вих. № 1705/01 про повернення грошових коштів, які були одержані відповідачем (а.с. 22).
Пунктом 3.4. договорів передбачено, що у разі неукладення основного договору з вини орендодавця та/або у випадку порушення ним вимог пункту 1.4, сума фактично сплаченого орендарем гарантійного платежу підлягає поверненню орендодавцем за письмовою вимогою орендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами, також орендодавець компенсує орендареві документально підтверджені витрати на фактично виконані опоряджувальні роботи.
Судом встановлено, що відповідач, незважаючи на очевидну неможливість укладення основних договорів у строки, передбачені попередніми договорами, не надіслав заяву, в якій би інформував про перенесення дати фактичної побудови приміщення у зв'язку з істотною затримкою закінчення будівництва і протягом дії попередніх договорів жодної пропозиції про укладання основних договорів та/або переукладання попередніх договорів позивачем від відповідача не отримувалось, суми гарантійних платежів не повертались.
Зазначені обставини з'явились підставою для звернення дочірнього підприємства “САВ-СЕВАС” з позовом про повернення вищевказаних сум на підставі судового рішення в силу вимог статей 182 Господарського кодексу України, статей 635, 1212 Цивільного кодексу України.
Керуючись статтями 4-3, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають повному задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Частинами першою та другою статті 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
Згідно з частиною п'ятою статті 182 Господарського кодексу України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач, на виконання пунктів 3.1. попередніх договорів, укладених між сторонами 14.08.2011, перерахував на рахунок відповідача 37 775,62 грн. і 462 347,64 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 1373 та № 1374 від 19.08.2008 та банківською випискою по рахунку № 2600815357 (а.с. 15,16,17,18, 27).
Докази укладення нового попереднього договору або основного договору в матеріалах справи відсутні.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за попереднім договором щодо укладання основного договору у встановлений строк не виконав, приміщення в оренду не надав, грошові кошти, сплачені позивачем на виконання пунктів 3.1. попередніх договорів, не повернув.
Відповідно до частини четвертої статті 182 Господарського кодексу України зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Частиною третьою статті 635 Цивільного кодексу України також передбачено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Оскільки основні договори між позивачем та відповідачем не були укладені протягом року з дня укладення попереднього договору, як це передбачено частиною першою статті 182 Господарського кодексу України, та не були укладені у граничний термін до 14.08.2010 (пункт 1.4 попередніх договорів), то попередні договорі від 14.08.2008 є припиненими, у зв'язку з чим підстава, відповідно до якої були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 500 123,26 грн. в якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо укладення основних договорів, відпала.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин і вищенаведених норм Закону, суд вважає, що грошова сума у розмірі 500123,26 грн, як забезпечення виконання зобов'язання за припиненими попередніми договорами від 14.08.2008 знаходиться у відповідача безпідставно та підлягає поверненню позивачеві на підставі судового рішення.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Юг Універсал-сервіс” (вул. Паршина, 2 м. Севастополь, 99012, ідентифікаційний код 35598625, р/р 26005310022301 в філії АБ “Південний” у м. Севастополі, МФО 384919, або з інших рахунків) на користь дочірнього підприємства “САВ-СЕВАС” (вул. Борисова, 5, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 35576753, р/р 2600815357 у банку КРД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) грошові кошти в якості першого гарантійного платежу за попередніми договорами від 14.08.2008 в сумі -500 123, 26 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 5001,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є.Кравченко
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 01.11.2011