20 жовтня 2011 року справа № 5020-1320/2011
Суддя господарського суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КЕПІТАЛ ФОРС”
(вул. Вакуленчука, 29, корпус 34 “Б” м. Севастополь, 99053)
до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”
(вул. Владимирська, 46, м. Київ, 01034)
про визнання договору іпотеки недійсним,
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 12.06.2011,
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 09.02.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕПІТАЛ ФОРС” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” про визнання договору іпотеки недійсним.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оспорюваний договір був підписаний особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
08.09.2011 відповідачем було заявлено клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду міста Києва.
У судовому засіданні представник позивача вказане клопотання підтримала, та наполягала на його задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, вважає його безпідставним, оскільки обов'язок щодо здійснення певних дій за договором іпотеки покладено саме на позивача.
Суд вважає клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Згідно з частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Відповідач, в обґрунтування територіальної підсудності даного позову господарському суду міста Києва посилається на те, що зобов'язання позивача з передачі об'єкта нерухомості в іпотеку вже виконано, у зв'язку з чим позивач вже не має жодних зобов'язань за цим договором та такі зобов'язання можуть виникнути лише у разі вчинення відповідачем дій. Дане посилання є безпідставним з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Викладене свідчить про те, що зобов'язання за договором іпотеки виникає в першу чергу у заставодавця (зобов'язання з передачі майна в іпотеку, після виконання якого можливе існування будь-яких інших зобов'язань за договором іпотеки), у зв'язку з чим зобов'язаною за спірним договором стороною у першу чергу є саме позивач.
До того ж, як слідує з вищенаведеної ст. 572 ЦК України, в силу застави у заставодержателя виникають права, а не обов'язки, тоді як для заставодавця цей договір породжує обов'язок.
Оскільки першою подією у правовідносинах сторін є, саме, передача позивачем майна в іпотеку, даний позов має бути розглянутий за місцезнаходженням позивача.
Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходженням позивача є м. Севастополь, внаслідок чого даний спір підсудний саме господарському суду міста Севастополя.
Керуючись статтями 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” про направлення матеріалів справи № 5020-1320/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕПІТАЛ ФОРС” до публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” про визнання недійсним договору, до господарського суду міста Києва за підсудністю відмовити.
Суддя Н.Г. Плієва