13.01.2012 Справа №15/126
15/5008/126/2007 486/2012
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кріс”, м. Мукачево
до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до комунального підприємства „УЖ”, м. Ужгород
до комунального підприємства „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство” Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до комунального автотранспортного підприємства -072801 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до комунального підприємства „Ужгородський комбінат комунальних підприємств”, м. Ужгород
про стягнення 227657,10 грн., в тому числі 78256,40 грн. вартості демонтованих рекламних конструкцій, 91470,70 грн. збитків та 57930,00 грн. упущеної вигоди (справа №15/126 (об'єднана №15/126 та №15/127),
Суддя -Ващиліна Н.М.
Представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 -не з'явився;
від відповідача 3 -не з'явився;
від відповідача 4 -не з'явився;
від відповідача 5 -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Кріс” заявлено позов до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, до комунального підприємства „УЖ”, до комунального підприємства „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство” Ужгородської міської ради, до комунального автотранспортного підприємства -072801 Ужгородської міської ради та до комунального підприємства „Ужгородський комбінат комунальних підприємств” про стягнення 227657,10 грн., в тому числі 78256,40 грн. вартості демонтованих рекламних конструкцій, 91470,70 грн. збитків та 57930,00 грн. упущеної вигоди.
Позивач у судове засідання 12.01.12 не з'явився. Надіслав листи, в яких просить справу розглянути без його участі, оскільки втратив довіру до господарського суду Закарпатської області та судочинства в цілому. Заявив клопотання про надання завірених копій листів - інформацій від відповідачів стосовно наявності конструкцій або їх рештків.
У попередніх судових засіданнях просив позов задоволити повністю з мотивів, викладених у позовній заяви та доданих до неї доказів, а також додаткових обґрунтуваннях. Зокрема, наголошував на тому, що його протиправно позбавлено власності; що додаткові дозволи на встановлення рекламних конструкцій більших розмірів, ніж надано попередніми дозволами (12х3 замість 6х3) не мають відношення до даної справи, оскільки позов ним заявлено про відшкодування вартості демонтованих щитів розміром 6х3 м., а не 12х3; що невідомо, де знаходяться демонтовані металеві конструкції тощо.
Відповідач 1 - виконавчий комітет Ужгородської міської ради позов не визнав з мотивів, викладених у відзиві та доповненнях до відзиву на позовну заяву. Зокрема, посилається на те, що матеріалами справа не доведено факт демонтажу елементів рекламних конструкцій позивача відповідачем; що для застосування відповідальності за завдану матеріальну шкоду за приписами ст. ст. 1173, 1174, 1175 Цивільного кодексу України доведенню потребують такі елементи складу правопорушення, як протиправна поведінка особи, шкідливий результат поведінки -шкода та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; посилається також на те, що відмовні матеріали кримінальної справа як на доведений факт вчинення правопорушення не можна вважати таким, що доведений, як і лист начальника Ужгородського МВ УМВС України, а також на лист прокуратури м. Ужгорода від 26.11.07 №1813вих.07 про те, що в ході перевірки встановлено, що демонтаж об'єктів зовнішньої реклами товариства з обмеженою відповідальністю „Кріс” не проводився комунальним автотранспортного підприємства -072801 та комунально-шляховим експлуатаційним підприємством, а проводився іншими особами, яких на даний час не можливо встановити. Просить суд врахувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративному суду від 23.02.09, якою останній констатував, що висновок суду 1 інстанції по цій справі (№17/262) щодо неправомірності оспорюваного розпорядження госпрозрахункової організації ”Ужгородрекламаблагоустрій” 70 від 27.01.07 „Про внесення змін у доззоли” і скасування додатків до дозволів є правомірним. Долучив до відзиву копії постанов Вищого господарського суду України з аналогічних справ (№16/168 від 03.08.11 та №11/79 від 24.11.09) тощо.
Від відповідача 2 - комунального підприємства „УЖ” відзиву не поступило, ухвалу суду про поновлення провадження у справі та про призначення справи до слухання органом зв'язку повернуті з відміткою: „ Выбыли с даного адреса”.
Із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (справа №15/126 об'єднана, а. с.7) встановлено, що стан комунального підприємства „УЖ” як юридичної особи припинено.
Від відповідача 3 - комунальне підприємство „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство” Ужгородської міської ради відзиву не поступило, його представник в судові засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду від 14.12.11 та від 27.12.11 письмові пояснення щодо суті спору з доказами в його обґрунтування, доказ про правонаступництво комунального підприємства „УЖ”, а також письмове пояснення щодо місцезнаходження та кількості демонтовані рекламних конструкцій станом на теперішній час не подав, хоч був належний чином повідомлений про дату і час судових засідань.
Відповідач 4 - комунальне автотранспортне підприємство -072801 Ужгородської міської ради подав письмове пояснення, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог через недоведеність позивачем заявлених до комунального автотранспортного підприємства -072801 Ужгородської міської вимог. Вважає, що він не причетний до знищення належних товариству з обмеженою відповідальністю „Кріс” рекламних конструкцій, що підтверджується постановами Ужгородського МВ УМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи та листом прокуратури міста Ужгорода від 26.11.07. Щодо рахунку-фактури №СФ-0000025 від 15.08.07, який позивачем вказано у якості доказу демонтажу та знищення відповідачем спірних об'єктів, то такий рахунок підписаний від імені відповідача 4 не уповноваженою на це особою, тому не може слугувати допустимим доказом в підтвердження заявлених позовних вимог; позивачем оплата послуг, зазначених у вказаному рахунку, не здійснювалась. Звертає увагу на те, що свої вимоги у справах №11/126, 16/168, 17/175, 15/126-127 позивач обґрунтовує одними і тими ж доказами: листом №17400 від 19.10.07 Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області та рахунка-фактурою №СФ-0000від 15.08.07, оцінка яким вже дана судами у вищевказаних справах. Повідомив також, що на території відповідача 4 відсутнє будь-яке майно, належне позивачу.
Відповідач 5 - комунальне підприємство „Ужгородський комбінат комунальних підприємств” у судове засідання суду не з'явився вимоги ухвал суду від 14.12.11 та від 27.12.11 не виконав, письмові пояснення щодо суті спору з доказами в його обґрунтування та письмове пояснення щодо місцезнаходження та кількості демонтовані рекламних конструкцій станом на теперішній час не подав, хоч був належний чином повідомлений про дату і час судових засідань.
Ухвалою суду від 14.12.11 клопотання позивача про об'єднання справ №15/125 та №15/127 для спільного розгляду задоволено, а ухвалою суду від 27.12.11 змінено назви відповідачів 3, 4, 5.
У судовому засіданні 12.01.12 судом у відповідності до ст. 821 Господарського процесуального кодексу України оголошено про ухвалення рішення в нарадій кімнаті до 13.01.12 до 16 год. 00 хв.
Розглянувши матеріали справи №15/126 та №15/127,
заслухавши пояснення представників сторін,
Позивач заявив позов у справі №15/126 про стягнення з виконавчого комітету Ужгородської міської ради вартості демонтованих та знищених рекламних конструкцій типу біл-борд в розмірі 45828,20 грн., всього 4 біл-бордів розміром 3х6, 5 площин, 54978,40 грн. збитків на виготовлення нових 03Р (об'єктів зовнішньої реклами) та 36576,00 грн. упущеної вигоди; у справі №15/127- відповідно 32428,20 грн. вартості демонтованих та знищених трьох біл-бордів, 36492,30 грн. збитків на виготовлення нових 03Р (об'єктів зовнішньої реклами) та 21354,00 грн. упущеної вигоди.
Розгляд справи судом об'єднано на підставі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами суду від 17.12.07 (справа №15/126, том 1, ст. 111, 112, справа №15/127, том 1, а. с. 112) залучено до участі у справі відповідачів 2, 3, 4, 5.
Із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (справа №15/126 (об'єднана, а. с. 7)) встановлено, що комунальне підприємство „УЖ” припинено, а тому на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі щодо комунального підприємства „УЖ” підлягає припиненню.
Ухвалами суду від 21.01.08 провадження у справах було зупинено до закінчення розгляду справи №17/262, предметом якої є визнання недійсним розпорядження від 25.01.07 №70 „Про внесення змін у дозволи” та додатків до дозволів товариства з обмеженою відповідальністю „Кріс”, зобов'язано позивача подати суду докази про результати вирішення справи №17/262.
Ухвалами суду віл 23.11.11 №15/126 та №15/127 провадження у справах поновлено з огляду на значний сплив часу, враховуючи інтереси сторін щодо справедливого і публічного розгляду справ у продовж розумного строку згідно Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., та незважаючи на неповернення до суду з Вищого адміністративного суду України справи №17/262 (позивач надав копію відповіді ВАСУ від 23.05.111 за №БП-3687 про те, що вказана справа буде призначена до слухання в порядку черговості, а його клопотання від 27.10.09 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови господарського суду Закарпатської області від 06.02.09 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.09 задоволено (справа №15/127, том 2, а. с. 26).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
На підставі дозволів №350/19 від 16.11.05, №350/18 від 16.11.05, №94/11 від 23.03.06 та додатків до дозволів від 25.01.07 та розпорядження №70 від 25.01.07 керівника робочого органу по регулюванню діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Ужгороді -госпрозрахункової організації „Ужгордрекламаблагоустрій” (справа №15/126, том 1, а. с. 10-24) позивачем встановлено об'єкти зовнішньої реклами спеціальної конструкції біл-борди в м. Ужгород, а саме: на перехресті вул. Анкудінова - вул. Будителів -2 шт., по вул. Грушевського -1 шт., на перехресті вул. Станційної та вул. Мукачівській (перед з/д переїздом) -1 шт.
На підставі аналогічних дозволів №239/107від 17.08.05, №239/119 від 17.08.05, №239/97 від 17.08.05 та додатків до дозволів від 25.01.07 та розпорядження №70 від 25.01.07 керівника робочого органу по регулюванню діяльності з розміщення зовнішньої реклами в м. Ужгороді (справа №15/127, том 1, а. с. 10-24) позивачем розміщено об'єкти зовнішньої реклами тупу біл-борд по вул. Собранецькій, навпроти буд. №48 - 1 шт., на перехресті вул. Джамбула -пр. Свободи -1 шт., на розі вул. Минайської -вул. Грушевського (біля культосвітнього училища)- 1 шт, всього 3 шт.
25 квітня 2007року, 17 квітня 2007року, 20 квітня 2007 року та 22 квітня 2007 року позивач виявив, що вищезгадані рекламні конструкції несанкціоновано демонтовані та знищені, у зв'язку з чим останній звернувся із заявами в Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській області про умисне знищення належного йому майна.
Ужгородським МВ УМВС в Закарпатській області були винесені постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 20 квітня 2007 року, 23 квітня 2007 року, 30 квітня 2007 року та 04 травня 2007 року, які позивач вважає доказом того, що ОЗР були знищені та демонтовані саме виконавчим комітетом Ужгородської міської ради. Додатково подано лист начальника Ужгородського МВ УМВС в Закарпатській області від 19.10.07 №174000 ( справа №15/126, том 1, а. с. 87).
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:
- сторони обґрунтовують свої, зокрема, вимоги поданими суду доказами (частина друга статті 43);
- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);
- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).
Ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави звільнення від доказування, зокрема, такою підставою є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи такою підставою не є, а тому оцінується судом на загальних підставах у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані постанови органу внутрішніх справ як доказ на підтвердження таких підстав, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом не можуть бути прийняті, виходячи із наступного:
- в постанові від 30.04.07 (справа №15/126, том 1, а. с. 72), викладено зміст заяви гр. ОСОБА_1, технічного директора товариства з обмеженою відповідальністю „Кріс”, а також констатується, що згідно рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №91 від 28.01.07 визнано такими, що підлягають демонтажу об'єкти зовнішньої реклами, а також встановлено, що згідно вказаного рішення вже було демонтовано ряд щитів у місті Ужгороді, і що між товариством з обмеженою відповідальністю „Кріс” та виконавчим комітетом Ужгородської міської ради з приводу демонтажу рекламних конструкцій на даний час питання вирішуються в суді. Постанова не містить даних про те, що саме відповідачі демонтували та знищили спірні конструкції. Крім того, дата постанови та її затвердження невідомо ким виправлено з 24 квітня на 30 квітня 2007 року, що має значення для її оцінки в якості доказу, оскільки в тексті постанови йдеться про події, які мали місце 25.04.07;
- із вищезазначених постанов органу дізнання неможливо з достовірністю визначити, що саме посадові особи виконкому Ужгородської міської ради чи інших відповідачів у справі здійснили демонтаж і знищення спірних рекламних конструкцій.
- крім того, у вищезгаданих постановах є посилання, що не узгоджується з позицією позивача у даних справах. Зокрема, позивач стверджує, що ним не встановлювалися додаткові рекламні конструкції згідно додатків до дозволів, прийнятих на підставі розпорядження заступника директора ГРО ”РБ” №70 від 25.01.2007р., однак у постанові від 04.05.07 констатується, що на перехресті вулиць Станційної та Мукачівської на підставі укладеної додаткової угоди №3 до договору №8/06-05 від 30.06.05 в квітні 2007 року додатково до наявного щита розміром 6х3 встановлено ще один розміром 6х3.
Про те, що позивачем встановлені рекламні щити згідно додатків до дозволів свідчать і матеріали (з фотографіями), які він подав до позовної заяви (справа №15/126, том 1, а. с. 13, 18, 23, справа 15/127 том 1, а. с. 13, 18, 23).
Крім того, в інших справах, які розглядалися господарським судом Закарпатської області, предметом позову частково було відшкодування шкоди за рекламні конструкції, про які йдеться в даних справах. Так, із судових рішень (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.11) у справі №16/168 вбачається, що розглядався позов щодо рекламної конструкції на розі вул. Минайської та Грушевського (біля культ просвітнього училища) на підставі дозволу №239/97 від 17.08.05, тобто про ту ж рекламну конструкцію йдеться у позовній заяві у справі №15/127. Аналогічно у справі №11/79 мова йде про рекламну конструкцію на перехресті вул. Станційної та Мукачівської, також на розі вулиць Минайської та Грушевського (навпроти культ просвітнього училища).
- у постанові про відмову в порушенні кримінальної справа від 14 квітня 2007 року (справа №15/127, том 1, а. с. 63) йдеться про вартість рекламного щита на перехресті вул. Джамбула та проспекту Свободи в розмірі 4500,00 грн., а в позовній заяві позивач вказує його вартість 12164,10 грн. (справа №15/126, том 1, а. с. 38).
Вищенаведене унеможливлює оцінку судом постанов про відмову в порушенні кримінальної справа як беззаперечного доказу на підтвердження обставин справа, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Не може бути таким доказом і лист начальника Ужгородського МВ УМВС в Закарпатській області від 19.07.2007р. №174000, оскільки він ґрунтується на вищевказаних постановах.
Крім того, листом в.о. прокурора м. Ужгорода від 26.11.07 на звернення директора комунального автотранспортного підприємства - 072801 щодо надання начальником Ужгородського МВ УМВС в Закарпатській області інформації до господарського суду по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кріс” щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження під час демонтажу об'єктів зовнішньої реклами повідомив, що проведеною перевіркою встановлено, що демонтаж вищевказаних об'єктів зовнішньої реклами не проводилося комунальним автотранспортним підприємством -072801 та комунальним підприємством „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство” Ужгородської міської ради, а іншими особами, яких на даний час не надалось можливим встановити.
Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У випадку, якщо матеріалами кримінальних справ належними доказами буде встановлено вину конкретних відповідачів у нанесенні позивачу шкоди, останній вправі в установленому порядку звернутися про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (враховуючи звернення позивача у правоохоронні органи).
Щодо клопотання позивача про надання завірених копій листів-інформації від відповідачів стосовно наявності конструкцій або їх рештків на ухвалу суду, то воно не може бути розглянуто (задоволено) у зв'язку з їх відсутністю.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1.В задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Ужгородської міської ради (відповідач 1), до комунального підприємства „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство” Ужгородської міської ради (відповідач 3), до комунального автотранспортного підприємства -072801 Ужгородської міської ради (відповідач 4) та до комунального підприємства „Ужгородський комбінат комунальних підприємств” (відповідач 5) - відмовити.
2.Провадження у справі щодо комунального підприємства „УЖ” (відповідач 2) -припинити.
3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ващиліна Н.М.
Повний текст рішення від 13.01.12 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 20.0112.