12.12.2011 Справа № 5008/1499/2011
4/5008/1499/2011 483/2012
За позовом публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району
до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Тячів
про стягнення 71413,69 грн., в т. ч. 40061,28 грн. основного боргу за активну електроенергію, 23185,98 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1262,53 грн. 3% річних, 2381,66 грн. інфляційних, 4522,24 грн. пені (згідно з заявою від 12.12.2011р. )
Суддя Журавчак Л.С.
За участі представників сторін:
Від позивача -ОСОБА_1., предст. за дов. від 20.10.11р. №242
Від відповідача -не з”явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення 71413,69 грн., в т. ч. 40061,28 грн. основного боргу за активну електроенергію, 23185,98 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1262,53 грн. 3% річних, 2381,66 грн. інфляційних, 4522,24 грн. пені(згідно з заявою від 12.12.2011р. )
Представник позивача заявою від 12.12.2011р. №11159 позовні вимоги підтримав в частині стягнення 71413,69 грн., в т. ч. 40061,28 грн. основного боргу за активну електроенергію, 23185,98 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1262,53 грн. 3% річних, 2381,66 грн. інфляційних, 4522,24 грн. пені. Вважає їх належним чином підтвердженими, зокрема, Договором про постачання електричної енергії № Р06/12-0129 від 27.05.2010 р., рахунками за електроенергію та розрахунком штрафних санкцій. Просить стягнути заборгованість та відшкодувати судові витрати. Наголошує на тому, що новий розрахунок боргу був зроблений з врахуванням відзиву відповідача від 02.12.11р. №115 та акту звірки, підписаного відповідачем про відсутність заборгованості за спожиту активну електроенергію у споживача станом на 01.01.2011р.
Відповідач у письмовому відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне. Ухвалою господарського суду від 29.07.09р. по справі №6/24 щодо банкрутства Тячівського ВУЖКГ затверджено мирову угоду, якою врегульовано умови сплати боргів останнього перед рядом кредиторів, серед яких ПАТ «Закарпаттяобленерго»не числилось. Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Крім того, при розрахунку боргу не було проведено зарахування коштів, сплачених відповідачем за спожиту електричну енеигію у березні місяці 2010 року, а тому вимога в частині заборгованості за спожиту активну енергію є безпідставною.
Між Публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго” (Постачальником) та Тячівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Споживачем) укладено Договір про постачання електричної енергії №Р06/12-0129 від 27.05.2010 р. (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 565 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної(купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору Споживач оплачує Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків” та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Споживач здійснює оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”(п. 2.3.4 Договору).
Відповідач свої зобов”язання по Договору в повному обсязі не виконав. Так, матеріалами справи, зокрема, поданим в останньому судовому засіданні перерахунком основного боргу підтверджено, що за період з квітня 2010 р. по вересень 2011 р. за ним рахується 40061,28 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 23185,98 грн. боргу за перетікання реактивної енергії.
Відповідно до розділу 4 Договору у випадку внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком 7 “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3 % річних за користування коштами Постачальника та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості. Таким чином, відповідачу нараховано 4522,24 грн. пені за прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та згаданого Розділу Договору позивачем нараховано також три проценти річних у розмірі 1262,53 грн. та 2381,66 грн. інфляційних.
Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України(ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача, належним чином доведена доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем належним чином не спростована, а тому підлягає до задоволення повністю.
Оскільки за порушення зобов'язання встановлено пеню, то вона підлягає стягненню у повному обсязі на підставі ст. ст. 549, 551, 624 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.
Таким чином, з Тячівського ВУЖКГ належить стягнути суму 71413,69 грн., в т. ч. 40061,28 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 23185,98 грн. за реактивну електричну енергію, 4522,24 грн. пені, 2381,66 грн. інфляційних та 1262,53 грн. річних.
Доводи відповідача про безпідставність стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію до уваги судом не взяті у зв"язку з тим, що новий розрахунок боргу складений позивачем з врахуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвали господарського суду від 28.07.2010р. по справі №6/24, а також двохстороннього акту звірки станом на 01.01.2011р., згідно з яким у відповідача відсутня заборгованість за спожиту активну енергію за період з квітня 2010 по грудень 2010 року.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 852,30 грн., в т.ч. 714,14 грн. на відшкодування витрат на оплату держмита та 138,16 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ: 03344183, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Леніна, 15) на користь публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 71413,69 грн.(сімдесят одна тисяча чотириста тринадцять гривень 69 коп.), в т. ч. 40061,28 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 23185,98 грн. за реактивну електричну енергію, 4522,24 грн. пені, 2381,66 грн. інфляційних і 1262,53 грн. річних та 852,30 грн.(вісімсот п»ятдесят дві гривні 30 коп.) судових витрат, в т.ч. 714,14 грн. на відшкодування витрат на оплату держмита та 138,16 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Журавчак Л.С.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 20.01.2012р.