Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "16" січня 2012 р. Справа № 11/132
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г. < Поле для тексту >
при секретарі Лужко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 10.12.2010р.,
від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 09.03.2010р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Коростень Житомирської області" (м.Коростень) < В особі(назва) > < Поле для тексту >
до Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" (смт. Романів, Романівський район Житомирська область) < Поле для тексту >
про стягнення 746700,01грн. (згідно із заявою про зменшення позовних вимог від 14.12.2011р.)
< Поле для тексту >
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" 799596,12грн. заборгованості за кредитними зобов'язаннями.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2011р. позов задоволено та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Коростень Житомирської області" 500000грн. боргу по кредиту, 172255,86грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 102890,40грн. пені за несвоєчасно повернутий кредит, 24449,86грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки, 7995,96грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" задоволено, в позові відмовлено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" на користь Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" - 4000,00грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України 13.10.2011р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково, рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. у справі №11/132 скасовано, справу №11/132 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (т.1, а.с. 169-171). Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав, що вирішуючи даний спір, судам необхідно врахувати вимоги статей 1046, 1048 Цивільного кодексу України та вимоги ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.11.2011р. справу №11/132 прийнято до провадження суддею Кравець С.Г. та призначено судове засідання на 24.11.2011р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.11.2011р. розгляд справи відкладено на 14.12.2011р.
В судовому засіданні 14.12.2011р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" 746700,01грн., із яких: 500000,00грн. заборгованість по простроченому кредиту; 172255,86грн. заборгованість по простроченим процентам, нарахованим за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р.; 58547,95грн. пеня по простроченому кредиту за період з 20.01.2009р. по 19.07.2009р.; 15896,20грн. пеня по простроченим процентам за період з 06.03.2008р. по 31.01.2010р.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2011р. оголошувалась перерва до 16.12.2011р.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2011р. заяву позивача про уточнення позовних вимог від 14.12.2011р., яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог, прийнято судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Ухвалами господарського суду розгляд справи відкладався з 16.12.2011р. до 28.12.2011р. та з 28.12.2011р. до 16.01.2012р. Також, ухвалою від 28.12.2011р. продовжено строк вирішення спору за клопотанням позивача, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.12.2011р. підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2012р. проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 14.12.2011р. та додаткових поясненнях до відзиву від 16.12.2011р. Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що ВАТ "Агроспецмонтаж" 19.02.2008р. згідно з квитанцією № 3, перерахувало позивачу 220000,00грн. в рахунок погашення боргу за кредитним договором №2-33/02 від 20.01.2006р., але дана проплата позивачем врахована не була.
В судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача подав письмове клопотання від 16.12.2011р. про проведення бухгалтерської експертизи з метою встановлення обставин щодо погашення ВАТ "Агроспецмонтаж" боргу за кредитним договором у розмірі 220000,00грн. (т. 2, а.с. 57-58).
Представник позивача проти задоволення заявленого представником відповідача клопотання про призначення експертизи заперечив, посилаючись на відсутність підстав для її призначення та те, що відповідач намагається затягнути розгляд справи. Представник позивача пояснив, що кошти в сумі 220000,00грн. надійшли на поточний рахунок відповідача №26004301280973, відкритий товариством у ПАТ "Промінвестбанк", з призначенням платежу - "приход Виторг". Будь-яких розпоряджень щодо направлення цих коштів на погашення кредиту позичальник не надавав. Із сплачених відповідачем грошових коштів в сумі 220000,00грн. банком, у відповідності до умов кредитного договору, 20.02.2008р. було списано грошові кошти в розмірі 3718,21грн. в рахунок погашення простроченої заборгованості за процентами та 38,61грн. пені по простроченим процентам. Того ж дня, 20.02.2008р. відповідно до платіжних доручень №01, №02, №03, які були подані відповідачем, банком перераховано контрагентам відповідача грошові кошти у тому числі: в сумі 202295,09грн. - ПП ОСОБА_3., 8834,81грн. - ПП ОСОБА_4., 5051,90грн. - ОСОБА_5
Щодо заявленого відповідачем клопотання про проведення експертизи, господарський суд враховує наступне.
Якщо особа подала клопотання про призначення експертизи, а інші особи проти клопотання заперечують, суд вирішує клопотання, виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Обґрунтовуючи клопотання про проведення експертизи, представник відповідача посилається на те, що для визначення дійсних обставин справи щодо погашення ВАТ "Агроспецмонтаж" боргу за кредитним договором у розмірі 220000,00грн. потрібні спеціальні знання.
У пункті 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 02-5/424 від 11.11.1998р (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Зокрема, однією з таких обставин може стати подання сторонами доказів, які є суперечливими.
Згідно ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства у сукупності з наявними матеріалами справи, господарський суд вважає, що в даному випадку дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування відсутня. У задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи суд відмовляє.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, а також приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, які у відповідності до ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справу, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Агроспецмонтаж" (відповідач/ позичальник) був укладений кредитний договір №2-3/02 (т. 1, а.с. 27-31), на умовах якого банк зобов'язувався надати відповідачу кредит в розмірі 500000,00грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 19 січня 2009р. (п. 2.1, 2.2 договору).
В забезпечення виконання зобов'язань з боку відповідача за вказаним кредитним договором, 21.01.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Відкритим акціонерним товариством "Агроспецмонтаж" було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: комплекс із 6 будівель, яке знаходиться за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, 18. (т. 1, а.с. 32-34). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6 21.01.2006р. та зареєстровано в реєстрі за № 52.
Також, 21.01.2006р. в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору №2-3/02 від 20.01.2006р., між сторонами був укладений договір застави виробничого обладнання (т. 1, а.с. 35-36). Даний договір застави посвідчено приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6 21.01.2006р. та зареєстровано в реєстрі за № 54.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності з п. 3.1 кредитного договору №2-3/02 від 20.01.2006р. сторони погодили, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20631350280973 відкритого банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області", код банку 09311397, на рахунки контрагентів позивальника (або: шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №20631350280973, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області", код банку 09311397, на поточний рахунок позичальника №26004301280937, відкритого в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області", код банку 09311397, для здійснення виплат заробітної плати відповідно до цільового призначення кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Згідно п. 3.2 кредитного договору №2-3/02 від 20.01.2006р. нарахування банком відсотків починається за дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21% відсоток річних; використовувати кредит на вказані у договорі цілі; забезпечувати повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих за методом факт/факт відсотків з поточних основних та додаткових рахунків існуючих або відкритих в період дії кредитного договору згідно строкових зобов'язань; щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитом в такі терміни: відсотки за користування кредитом нараховуються банком за період з останнього робочого дня попереднього місяця по 15 число поточного місяця - 16 числа, сплату цих відсотків проводити з 16 числа по останній робочий день поточного місяця, нарахування з 16 числа по 25 число поточного місяця - 26 числа, сплату цих відсотків проводити з 26 числа поточного місяця по останній робочий день поточного, нарахування відсотків з 26 числа по передостанній робочий день поточного місяця проводити в останній робочий день поточного місяця, сплату цих відсотків проводити з 26 числа по 5 число наступного місяця, з поточного рахунку позичальника №26004301280937 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Коростень Житомирської області", МФО 311391 на рахунок №20680301280937, відкритий банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Коростень Житомирської області", МФО 311391.
У випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п. 2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 26% (п. 3.4 кредитного договору №2-3/02).
В матеріалах справи міститься договір банківського рахунку №973 від 10.01.2006р. (т.1, а.с. 132-135), укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" та Відкритим акціонерним товариством "Агроспецмонтаж" (клієнт/відповідач), з якого слідує, що банком відкрито відповідачу поточний рахунок №26004301280973.
На виконання умов кредитного договору №2-3/02 від 20.01.2006р., позивачем був наданий відповідачу кредит в розмірі 500000,00 грн., у тому числі: 25.01.2006р. в сумі 257000,00грн. та 27.01.2006р. в сумі 243000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т.1, а.с. 42, т. 2, а.с. 14).
Проте, Відкрите акціонерне товариство "Агроспецмонтаж" обов'язку щодо повернення кредиту в сумі 500000,00грн. та сплати процентів у встановленні кредитним договором строки не виконало.
Як вбачається з відомостей руху коштів по рахунку №20675350280973 ВАТ "Агроспецмонтаж" (т.1, а.с. 43, т. 2, а.с. 15), сума кредиту в розмірі 500000,00грн. з 20.01.2009р. винесена банком на прострочку.
Згідно розрахунку позивача (т. 2, а.с. 26-27), за період з 31.01.2008р. по 31.01.2010р. позивачем, у відповідності до умов кредитного договору №2-3/02, нараховано відповідачу проценти за користування кредитними коштами на загальну суму 236133,15грн. Однак, відповідачем нараховані банком проценти за користування кредитом було погашено лише частково на суму 63877,29грн. Непогашеною залишилась заборгованість по нарахованим процентам за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р. в сумі 172255,86грн.
Отже, як вбачається з довідки ПАТ "Промінвестбанк" від 07.12.2011р. (т. 2, а.с.25) та підтверджується матеріалами справи, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором №2-3/02 від 20.01.2006р. по простроченому кредиту в сумі 500000,00грн. та простроченим процентам, нарахованим за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р. в сумі 172255,86грн., яку позивач і просить стягнути у заяві про уточнення позовних вимог від 14.12.2011р.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що банком не було враховано в рахунок погашення боргу за кредитом сума 220000,00грн., сплачена ВАТ "Агроспецмонтаж" за квитанцією № 3 від 19.02.2008р.
З даного приводу господарський суд приймає до уваги наступне.
В матеріалах справи міститься квитанція № 3 від 19.02.2008р., згідно з якою через вечірню касу у відділенні Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області направлено на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" №26004301280973 грошові кошти в сумі 220000,00грн. із призначенням платежу "приход, виторг" (т.1, а.с. 92). Зазначений рахунок відкритий у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Коростень Житомирської області" на підставі укладеного між сторонами 10.01.2006р. договору банківського рахунку №973 (т.1, а.с.132), та є поточним рахунком ВАТ "Агроспецмонтаж". При цьому, у квитанції № 3 від 19.02.2008р. платником коштів визначено Філіповича, а отримувачем - Відкрите акціонерне товариство "Агроспецмонтаж".
З наданої позивачем виписки по особовому рахунку ВАТ "Агроспецмонтаж" №26004301280973 за 20.02.2008р. (т.2, а.с. 8) вбачається, що згідно платіжного документа №3 через касу банку на рахунок одержувача №26004301280973 ВАТ "Агроспецмонтаж" надійшли кошти в сумі 220000,00грн. із призначенням платежу "виторг, вечірня каса".
Стаття 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачає, що у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.
Умовами п. 3.12 кредитного договору №2-3/02 передбачено, що з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань позичальника по погашенню кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки позичальник відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" доручає банку здійснювати договірне списання коштів з рахунку №26004301280973, який відкрито позивальником в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області", код банку 09311397, за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором. Передбачене цим пунктом договірне списання здійснюється банком у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 6.5 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22 передбачено, що банк, який обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи відомостей руху коштів по рахунку ВАТ "Агроспецмонтаж" та розрахунку боргу, станом на 19.02.2008р. у відповідача існувала прострочена заборгованість по нарахованим але не сплаченим своєчасно процентам за користування кредитом в сумі 3718,21грн. На зазначену суму заборгованості відповідачу, відповідно до умов договору, нараховано пеню в сумі 38,61грн.
Керуючись умовами п. 3.12 кредитного договору №2-3/02, позивачем 20.02.2008р. з поточного рахунку позичальника в рахунок погашення простроченої заборгованості було списано 3718,21грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 38,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, про що свідчать наявні в матеріалах справи розпорядження бухгалтерії філії "Відділення Промінвестбанку в м.Коростень Житомирської області" та меморіальні ордери від 20.02.2008р. (т.2, а.с. 52-53).
Матеріали справи свідчать також про те, що того ж дня (20.02.2008р.) на підставі поданих ВАТ "Агроспецмонтаж" платіжних доручень №01 від 20.02.2008р., №02 від 20.02.2008р., №03 від 20.02.2008р. (т. 2, а.с. 54-56), банком з рахунку відповідача було перераховано грошові кошти: в сумі 202295,09грн. на рахунок одержувача - ПП ОСОБА_3; в сумі 8834,81грн. на рахунок ОСОБА_4.; в сумі 5051,90грн. на рахунок ОСОБА_5. Згідно з поясненнями представника позивача решта коштів в сумі 61,38грн. залишились на рахунку відповідача №26004301280973.
Отже, із грошових коштів в сумі 220000,00грн., які надійшли на поточний рахунок відповідача за квитанцією №3 від 19.02.2008р., позивачем на підставі п. 3.12 кредитного договору, списано 3718,21грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитом та 38,61грн. в рахунок погашення пені за несвоєчасну сплату процентів. Рештою грошових коштів відповідач розпорядився на власний розсуд, скерувавши їх, зокрема, на погашення заборгованості перед контрагентами. Будь-яких розпоряджень позичальника щодо направлення цих коштів на погашення кредиту матеріали справи не містять.
Таким чином, наведеним спростовується твердження відповідача про погашення за квитанцією №3 від 19.02.2008р. боргу за кредитом саме в сумі 220000,00грн.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по простроченому кредиту в сумі 500000,00грн. та заборгованості по простроченим процентам, нарахованим за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р. в сумі 172255,86грн., суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Житомир" в частині стягнення з відповідача 500000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту та 172255,86грн. заборгованості по прострочених процентах обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивач крім стягнення з відповідача заборгованості по простроченому кредиту та простроченим процентам, просить стягнути 58547,95грн. пені по простроченому кредиту та 15896,20грн. пені по простроченим процентам.
Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 5.3 кредитного договору № 2-3/02 від 20.01.2006р., за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню по простроченому кредиту в сумі 58547,95грн., нараховану на суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 500000,00грн., за період з 20.01.2009р. по 19.07.2009р.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені по простроченому кредиту (розрахунок т. 2, а.с. 28), з урахуванням встановлених судом обставин щодо строку повернення кредиту у повному обсязі, а саме до 19.01.2009р., господарський суд встановив, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені в сумі 58547,95грн. нарахованої за період з 20.01.2009р. по 19.07.2009р. на суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 500000,00грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 15896,20грн. у відповідності до наданого розрахунку (т. 2, а.с.28-29).
Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань пені по простроченим процентам, з урахуванням встановлених договором строків сплати процентів, господарський суд встановив, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені в сумі 15896,20грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 500000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 172255,86грн. заборгованості по простроченим процентам за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р., 58547,95грн. пені по простроченому кредиту, 15896,20грн. пені по простроченим процентам.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
У відповідності з наказом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" №187 о/с від 28.03.2011р. припинено діяльність філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Коростень Житомирської області" шляхом реорганізації у Коростенське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (т. 2, а.с. 23). У зв'язку з чим виникла необхідність замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Коростень Житомирської області" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир".
На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК україни, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 25, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,
1. Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Коростень Житомирської області" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир".
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агроспецмонтаж" (13000, Житомирська область, Романівський район, смт. Романів, вул. Леніна, буд. 18, ідентифікаційний код 04594315)
на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5, ідентифікаційний код 09311397)
- 500000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту,
- 172255,86грн. заборгованості по простроченим процентам за період з 29.08.2008р. по 31.01.2010р.,
- 58547,95грн. пені по простроченому кредиту,
- 15896,20грн.пені по простроченим процентам,
- 7467,00грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "23" січня 2012 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2,3 - сторонам (рек.) < Поле для текста >