Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" січня 2012 р.Справа № 11/5007/113/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Маріщенко Л.О.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 18.04.11р.)
від 1-го відповідача ОСОБА_2
від 2-го відповідача: ОСОБА_3 ( довіреність від 06.01.12р.)
від третьої особи - не з'явився
прокурор Лугинець О.С. ( посв. № 32)
Розглянув справу за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації ( м. Житомир)
до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростишів)
2) Коростишівської районної державної адміністрації ( м. Коростишів)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Управління Держкомзему у Коростишівському районі Житомирської області ( м. Коростишів)
про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акту на право власності
В судовому засіданні 12.01.12р. оголошувалась перерва до 19.01.12р. о 10:45. з викликом сторін.
Після перерви представники позивача, 2- відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Прокурором пред'явлено позов в інтересах позивача, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості" в силу їх невідповідності положенням чинного законодавства.
Також, прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.11р. , укладеного між відповідачами, згідно якого Коростишівською районною державною адміністрацією передано у власність шляхом викупу ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку несільськогосподарського призначення ( землі промисловості), загальною площею 0,6050 га, для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів та природного каменю та визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку, видану ФОП ОСОБА_2, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
06.12.11р. перший відповідач надав суду відзив на позов , в якому зазначив, що позов не визнає, оскільки з його боку ніякого порушення законодавства не було.
Ухвалою суду від 06.12.11р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні 2-го відповідача залучено Управління Держкомзему у Коростишівському районі Житомирської області.
22.12.11р. представник 2-го відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначив, що статтею 127 ЗКУ ( в редакції чинній на момент прийняття розпорядження) визначено продаж громадян та юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб визначення ЗКУ проводять місцеві державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень . В чинній редакції вищезазначеної статті ЗКУ на момент прийняття оспорюваного розпорядження жодним чином не йдеться про те, що саме в межах повноважень визначених ст. 122 ЗКУ, як це зазначено прокурором в позові. Статтею 122 ЗКУ визначено повноваження органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, про те аж ні як не продажу на підставі цивільно-правових угод, оскільки це дві різні речі. Порядок передачі земельних ділянок у власність визначено ст. ст. 116, 118 ЗК України, що підтверджує те, що законодавець під передачею у власність та продажем на підставі цивільно-правових угод мав дві різні речі, так як визначений окремий порядок проведення та різними нормами ЗКУ.
Тому райдержадміністрація вважає, що прокурором було помилково застосовано ст. 122 ЗК України, в результаті невірно встановлені обставини справи та безпідставно подано позов.
Крім того, 2-й відповідач зазначає, в позові не наведено жодного доказу того які саме інтереси держави були порушені та яким чином це позначилось на використанні землі, та які саме негативні наслідки настали.
22.12.11р. від третьої особи до суду надійшло заперечення , в якому зазначено, що відповідно до ст. 140 та ст. 143 чітко передбачені підстави припинення права користування земельної ділянки.
Підстави для припинення права власності на земельну ділянку наступає в результаті добровільної відмови власника, смерть власника за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом та примусові підстави.
Враховуючи викладене, управління Держкомзему у Коростишівському районі вважає , що позовні вимоги є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства і тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
12.01.12р. 1-й відповідач надав суду доповнення до відзиву, в якому просить суд визнати його добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Прокурор позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідачів позов не визнають ,з підстав викладених в їх письмових запереченнях ( а.с. 17,18,68).
Третя особа 21.12.2011 р. направила суду заперечення, в яких просить розглядати справу без його участі,в позові відмовити (а.с. 69,70).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
В позовній заяві прокурор зазначив, що прокуратурою Коростишівського району проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при продажі Коростишівською районною державною адміністрацією земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.
Встановлено, що розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.2011 року № 103 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості» погоджено ФОП ОСОБА_2 звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) загальною площею 0.6050 га. яка знаходиться в користуванні даної ФОП та розташована на території Козіївської сільської ради за межами населеного пункту с. Козіївка по вул. Щорса. 56. Коростишівського району, надана для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю.
Пунктом 2 даного розпорядження прийнято рішення про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), згідно звіту про експертну грошову оцінку. ФОП ОСОБА_2, загальною площею 0.6050 га. що розташована на території Козіївської сільської ради за межами населеного пункту АДРЕСА_1. вартістю 80334.00 грн. для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю.
На підставі даного розпорядження 09.03.2011 року між Коростишівською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться на території Козіївської сільської ради поза межами населеного пункту АДРЕСА_1. для реконструкції будівлі корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю, шляхом викупу.
На підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЛ № 659425. який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
Вказане розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації прокурор вважає незаконним, а договір купівлі-продажу земельної ділянки та державний акт недійсними з нижченаведених підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 128 Земельного Кодексу України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок. на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями. Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до п. 3 ст. 122 Кодексу, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті:
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 122 Кодексу, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках визначених статтями 149, 150 даного Кодексу.
Відповідно до п. 4 ст. 122 Кодексу, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою даної статті.
За таких обставин, Коростишівська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, прийнявши розпорядження щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення та уклавши договір купівлі продажу земельної ділянки.
Тому, прокурор просить визнати розпорядження незаконним.
Також, прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.11р. , укладеного між відповідачами, згідно якого Коростишівською районною державною адміністрацією передано у власність шляхом викупу ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку несільськогосподарського призначення ( землі промисловості), загальною площею 0,6050 га, для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів та природного каменю та визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку, видану ФОП ОСОБА_2, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ст. 13 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Стаття 122 Земельного кодексу України визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Так, згідно пункту 3 вказаної статті, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Пункт 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначає, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається та підтверджено прокурором в судовому засіданні, що підставою звернення з даним позовом до суду стало перевищення відповідачем-2, а саме, Коростишівською районною державною адміністрацією повноважень щодо передачі земельної ділянки промислового призначення, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.
При цьому саме позивач - Житомирська обласна державна адміністрація, згідно викладених у позовній заяві обґрунтувань, наділена вищевказаними повноваженнями.
З огляду на викладене, спір в частині вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. №103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості", виник саме між Коростишівською районною державною адміністрацією та Житомирською обласною державною адміністрацією, тобто між органами державної виконавчої влади.
Так, ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р., яким визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, вказує, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Частиною 1 статті 43 цього Закону встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, які суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Зазначене вказує на підпорядкованість вищенаведених суб'єктів владних повноважень, а також на те, що спір між позивачем та відповідачем-2 пов'язаний саме з реалізацією ними владних повноважень, спрямованих на здійснення управління в земельних відносинах, тобто є публічно-правовими.
За статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
Реалізуючи відповідні види повноважень, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини, у яких держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності, чи між собою.
Відтак, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру; сторони таких правовідносин є рівними та не перебувають у стосунках підпорядкування.
Водночас господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Слід зазначити, що під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Тобто, владні управлінські функції насамперед притаманні органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.
Згідно рішення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.10. по справі №1-6/2010 положення п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст.150 Конституції України, яка кореспондується з положеннями ст.69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Прокурор оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, тобто як суб'єкта владних повноважень, що реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, зокрема: ч.1 ст.143 Конституції України, відповідно до якої територіальні громади села безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції"; ст.12 Земельного кодексу України, згідно якої до повноважень сільської ради належить розпорядження землями територіальних громад, та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Як суд зазначав вище, згідно п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що спір про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації № 103 від 21.02.11р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості" , не підлягає вирішенню в господарських судах України, тому провадження у справі в цій частині позовних вимог слід припинити відповідно до п.1 ст.80 ГПК України.
Отже, суд припиняє провадження у справі в частині визнання протиправним і скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості", на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Крім того, прокурор заявляє вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.11р. укладеного між відповідачами, згідно якого Коростишівською районною державною адміністрацією передано у власність шляхом викупу ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку несільськогосподарського призначення ( землі промисловості), загальною площею 0,6050 га, для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю.
Також, прокурор просить визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку , виданий ФОП ОСОБА_2, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
Дійсно, 09.03.11р. між Коростишівською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 10-11), згідно якого продавець на підставі розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості" передає у власність шляхом викупу покупцеві - ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 0,6050 га, для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позову щодо визнання вказаного договору недійсним, враховуючи наступне.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно положень ст.12 Земельного кодексу України та ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.
Питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
З врахуванням вимог ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Договір купівлі-продажу від 09.03.11р. земельної ділянки 0,6050 га земель для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю укладений на підставі розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості", яке станом на час розгляду справи не скасовано і не визнано недійсним, тобто повноваження органу місцевого самоврядування щодо прийняття зазначеного розпорядження, згідно якого продано спірну земельну ділянку, не спростовано.
Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.03.11р. земельної ділянки 0,6050га, укладеного між відповідачами.
Також, суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку, виданого ФОП ОСОБА_2 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 182250004000204, оскільки договір купівлі-продажу від 09.03.11р., на підставі якого був виданий спірний акт, є чинним та не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Прокурор не довів тих обставин, на які посилався у позовній заяви.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд припиняє провадження у справі в частині визнання протиправним і скасування розпорядження Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості", на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, та відмовляє в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.03.11р. земельної ділянки 0,6050 га, для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю та в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку, виданого ФОП ОСОБА_2 , та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
Керуючись ст.ст.33, 49, п.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд
1. Припинити провадження у справі щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації від 21.02.11р. № 103 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості", оскільки спір у цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
2. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.03.11р. , укладеного між Коростишівською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки 0,6050 га для реконструкції приміщення корівника під цех по виробництву будівельних матеріалів з бетону та природного каменю.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЛ № 659425 на право власності на земельну ділянку, виданий ФОП ОСОБА_2, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182250004000204.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяМаріщенко Л.О.
Дата підписання 20.01.2012 р.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу ( рек. з повід.)
3, 4- відповідачам ( рек. з повід.)
5- третій особі ( рек. з повід.)
6 - прокурору
< Текст >