"24" березня 2011 р. м. Київ К-51371/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
Тракало В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії, -
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року позов задоволено частково.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року відмовлено відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, заява про апеляційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2009 року відповідачем не подавалась, а апеляційну скаргу подано 09 липня 2009 року, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Також було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначалось про несвоєчасне отримання копії оскаржуваної постанови суду.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені відповідачем причини пропуску строку не є поважними, а тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо посилань відповідача про отримання ним 25 червня 2009 року копії постанови суду першої інстанції.
Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що апеляційну скаргу відповідачем було подано з пропуском строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, не лише з дня проголошення судового рішення суду першої інстанції, але й, враховуючи посилання відповідача, з дня отримання копії оскаржуваної постанови.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О.І.
Судді Загородній А.Ф.
Заїка М.М.
Ліпський Д.В.
Тракало В.В.