13 липня 2011 року № 2а-2968/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області < Список > фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок,-
У червні 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем під час проведення перевірки виявлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, у магазині, де здійснює господарську діяльність відповідач, знаходилися алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідачу за адресою його місця проживання (АДРЕСА_1) направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач одержав судові відправлення 01.07.2011 року, що підтверджується підписом про отримання.
Від відповідача будь-яких пояснень, заявив чи клопотань або заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується Ліцензією Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Київській області Серії НОМЕР_2 від 01.12.2010 року (термін дії ліцензії з 16.12.2010 року по 15.12.2011 року).
12 березня 2011 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області на виконання Наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Київській області від 12 березня 2011 року № 82-К «Про відрядження та проведення фактичної перевірки», відповідно до направлення на перевірку № 49 від 12 березня 2011 року, на підставі пункту 80.2.3 статті 80 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»(із змінами і доповненнями) була проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Перевірка проводилася у магазині, який використовується відповідачем для здійснення господарської діяльності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Перевіркою виявлено порушення вимог статті 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме у магазині, де здійснює господарську діяльність відповідач, знаходилися алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме:
- горілка «Хлібний Дар», виробництва ТОВ «Національна горілчана компанія», дата розливу -04.12.2010 року, місткість -1, 0 літр, міцність -40 % об., за ціною -37, 80 гривень за пляшку в кількості 1 пляшка;
- вино «Портвейн «Тавріда», виробництва ВАТ «Коблево», дата розливу -27.08.2010 року, місткість -1, 0 літр, міцність -17 % об., за ціною -18, 80 гривень за пакет в кількості 1 пакет типу «Tetra Pak».
Вартість алкогольних напоїв, на яких були відсутні марки акцизного податку складає 56, 60 гривень.
Під час перевірки продавцем магазину ОСОБА_2 було надано письмове пояснення щодо виявленого порушення законодавства.
По закінченню перевірки продавцем магазину ОСОБА_2, в присутності якої проводилася перевірка, було запропоновано ознайомитися з актом перевірки та викласти свої зауваження. Акт від 12.03.2011 року № 45/32-3/НОМЕР_1 був підписаний працівником магазину ОСОБА_2 без зауважень.
Рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 16 березня 2011 року № 101513-32-330/0040 було застосовано до відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 11 Закону «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пунктами 226.1, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку -спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 19 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 24 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Положення алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Пунктом 20 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»визначено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Абзацом 13 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу -100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 цього Закону, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Згідно зі статтею 15 Закону України ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору»визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України та його регіональних управлінь, однією з яких є ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
Керуючись частиною четвертою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», після розгляду матеріалів перевірки, позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 16 березня 2011 року № 101513-32-330/0040 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 1700, 00 гривень.
Частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування фінансових санкцій від 16 березня 2011 року № 101513-32-330/0040 було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та було одержано відповідачем 19 березня 2011 року.
Станом на день розгляду справи сума штрафних санкцій, визначена відповідачу, ним до Державного бюджету України не сплачена.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок шляхом перерахування коштів на р/р № 31118106700666, УДК у Київській області, код платежу: 21081100, ЗКПО 23569760, МФО 821018.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.