28 листопада 2011 року 2а-4935/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Дзюбі О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2785 грн. 94 коп.
Сторони заявили суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до статті 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що відповідачка зареєстрована в Білоцерківському центрі зайнятості як така, що шукає роботу, 05.10.2010 року, з 12.110.2010 року по 21.06.2011 року позивачці надано статус безробітного та встановлено допомогу по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( далі - Основи законодавства № 16/98-ВР), законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення»та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів фонду, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом ( далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства є допомога по безробіттю.
Так, згідно з приписами статті 26 Основ законодавства № 16/98-ВР, допомога по безробіттю належить до страхових видатків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступати до підходящої роботи.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних держаною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів зазначеного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
Відповідно до п.3 Порядку реєстрації,перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних. Реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, Пунктом 11 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.
Відповідно до пункту 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Статтею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
На допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу мають право особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що перебували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої ( більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4. 7. 8. статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку я безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 3 зазначеної статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. №357 "Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття" спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім ( далі - Порядок).
Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної ( пункт 2 Порядку ).
Відповідно до абзац 4 пункту 3 зазначеного Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центами зайнятості, на які покладено функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття ( далі - центри зайнятості ) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центу зайнятості.
За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
До Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості 20.09.2011 року надійшла інформація про те, що гр. ОСОБА_1 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 06 березня 2008 року знята з реєстраційного обліку в гуртожитку 15 к. 20 та 21 по вул. Ворошилова в м. Узині.
На підставі акту від 20.09.2011 року №110920/1 позивачем прийнято наказ від 20.09.2011 р № 233/1 про повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 2785 грн. 94 коп. та направлено на адресу відповідача повідомлення від 11.10.2011 року № 1579 про необхідність перерахування вказаної суми коштів.
Відповідачка в добровільному порядку відмовилася повертати виплачені їй кошти.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Суд, керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості ( р/р 3716001002074, МФО 821018, ЗКПО 23570409, код ЄДРПОУ 22199887) заборгованість у сумі 2785 ( дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 94 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена < Дата >.