23 листопада 2011 року місто Київ № 2а-3471/11/1070
11.02
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
прокуратури:
позивача:- Матвійця В.В.,
- Попова О.П.,
відповідача:- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПрокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
доСелянського (фермерського) господарства «Володимирівське»
простягнення заборгованості, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Володарського району Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з адміністративним позовом (далі - позивач, Сквирська МДПІ, податковий орган) до Селянського (фермерського) господарства «Володимирівське» (далі - СФГ «Володимирівське», відповідач) про стягнення заборгованості, з урахуванням уточнених позовних вимог в сумі 22161, 07 гривень.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року позовну заяву Прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Селянського (фермерського) господарства «Володимирівське» про стягнення заборгованості було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви позивачу до 12.08.2011 року.
08.08.2011 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 13422 від 08.08.2011 року), в якому Прокурор Володарського району Київської області на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року про залишення позовної заяви без руху надає суду належний доказ, який підтверджує факт надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви усунуті в строк, встановлений судом, і клопотання позивача підлягає задоволенню та долучається до матеріалів справи, що є підставою для відкриття провадження у справі.
Отже, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 16.09.2011 року.
16.09.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 04.10.2011 року.
04.10.2011 року в судовому засіданні прокурор подав письмову заяву, в якій уточнив позовні вимоги у зв'язку із допущенням технічної помилки в прохальній частині позовної заяви щодо стягнення суми заборгованості та просив суд стягнути з відповідача на користь бюджету 22161, 07 гривень. Представник позивача - Сквирської МДПІ Київської області заяву прокурора підтримав.
В судовому засіданні 04.10.2011 року з метою з'ясування обставин справи оголошено перерву до 12.10.2011 року.
12.10.2011 року до суду надійшла заява від відповідача про долучення до матеріалів справи копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року у справі № 2а-3535/11/1070 про відмову у поновленні строку звернення до суду та копію апеляційної скарги на вищевказану ухвалу.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, призначене на 12.10.2011 року, розгляд справи відкладено на 01.11.2011 року.
01.11.2011 року в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом СФГ «Володимирівське» до Сквирської МДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Прокурор та представник позивача щодо зупинення провадження у справі заперечували.
Суд, дослідивши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з тих підстав, що провадження у справі відкрито не було, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року у справі № 2а-3535/11/1070 про відмову у поновленні строку звернення до суду, у задоволенні клопотанні позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду було відмовлено, а позовну заяву залишено без розгляду. Про що було постановлено протокольну ухвалу від 01.11.2011 року.
Також, представником відповідача було надано для долучення до матеріалів справи копію Статуту СФГ «Володимирівське», письмові пояснення (заперечення) по суті позовних вимог, копію книги обліку доходів і витрат відповідача та розрахунок. Представником позивача була надана копія листа СТОВ «Єдність», адресована Заступнику начальника Сквирської МДПІ Київської області Тімакову В.М. щодо вжиття заходів для проведення перевірки сплати СФГ «Володимирівське» податків, копію договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 року, копії платіжних доручень та копію угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки від 25.12.2007 року.
Всі вищевказані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
У зв'язку із отриманням додаткових доказів по справі та виклику ревізора - інспектора, який проводив перевірку в судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.2011 року.
У зв'язку з неявкою представника відповідача та прокурора в судове засідання, призначене на 08.11.2011 року, розгляд справи відкладено на 23.11.2011 року.
09.11.2011 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі, а саме копії наказу № 280 від 14.09.2010 року, копії службової записки № 52/7/152 від 13.09.2010 року, копії листа № 436/10/15-058 від 30.08.2010 року, копії направлення № 83 від 16.09.2010 року, копії плану перевірки відповідача, копії довідки про загальну інформацію відповідача та результати його діяльності за період з 01.09.2010 року по 30.06.2010 року, копії узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки відповідача.
В призначений день та час, 23.11.2011 року в судове засідання з'явилися прокурор, представник позивача та представник відповідача.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток, з земельного податку та комунального податку. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому прокурор володарського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської МДПІ Київської області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Представник відповідача заявив клопотання, в якому просив суд долучити до матеріалів справи в якості доказів аудиторський висновок ТОВ Аудиторська фірма «Довіра».
Вищевказаний документ був досліджений судом та долучений до матеріалів справи.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх уточнення підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Також, надав копію довіреності на ім'я ОСОБА_5, відповідно до якої останнього уповноважено представляти інтереси відповідача, просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю прибуття представника.
Судом відмовлено у відкладенні розгляду справи з підстав, що ОСОБА_3 є законним представником відповідача, а підстав для відкладення у зв'язку з неможливістю прибуття іншого представника нормами Кодексу адміністративного судочинства не передбачено.
Заслухавши думку прокурора, представників сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Селянськео (фермерське) господарство «Володимирівське» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 01.11.2001 року, ідентифікаційний код: 31757044.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.07.2011 року № 83/10-09, відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 23.11.2001 року за № 343, на дату видачі даної довідки перебуває на обліку в Сквирській МДПІ Київської області.
Проведеною прокуратурою Володарського району Київської області додержання вимог законодавства щодо сплати податків та обов'язкових платежів було встановлено, що у відповідача станом на 01.07.2011 року виникла прострочена заборгованість в сумі 22161, 07 гривень.
04.10.2010 року Сквирською МДПІ Київської області проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт № 257/2301/31757044 від 04.10.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки Селянського (фермерського) господарства «Володимирівське», код за ЄДРПОУ 31757044 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року.
Вищевказаний акт було підписано суб'єктом господарювання без зауважень.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- пункт 1 статті 2 Закону України від 17.12.1998 року № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок», в результаті чого підприємство втратило статус платника фіксованого сільськогосподарського податку;
- пункт 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 11980, 00 гривень, в тому числі: за 2008 рік - 4880, 00 гривень, 2009 рік - 4600, 00 гривень, півріччя 2010 року - 2500, 00 гривень4
- стаття 5 Закону України від 03.07.1992 року № 2335-ХІІ «Про плату за землю», в результаті чого відповідачем занижено суму земельного податку в розмірі 1121, 51 гривень;
- стаття 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», в результаті чого відповідачем занижено суму комунального податку в розмірі 5, 10 гривень, в тому числі: за І квартал 2008 року - 0, 51 гривень; за ІІ квартал 2008 року - 0, 51 гривень; за ІІІ квартал 2008 року - 0, 51 гривень; за ІV квартал 2008 року - 0, 51 гривень; за І квартал 2009 року - 0, 51 гривень; за ІІ квартал 2009 року - 0, 51 гривень; за ІІІ квартал 2009 року - 0, 51 гривень; за ІV квартал 2009 року - 0, 51 гривень; за І квартал 2010 року - 0, 51 гривень; за ІІ квартал 2010 року - 0, 51 гривень.
На підставі Акту перевірки від № 257/2301/31757044 від 04.10.2010 року, Сквирською МДПІ Київської області 08.10.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення Форми «Р» № 0000162301/0 за платежем по комунальному податку на суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1700, 00 гривень; № 0000152301/0 за платежем по земельному податку на суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510, 00 гривень; № 0000142301/0 за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 510, 00 гривень; № 0000132301/0 за платежем по комунальному податку на суму податкового зобов'язання за основним платежем - 5, 1 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1700, 00 гривень; № 0000122301/0 за платежем по земельному податку з юридичних осіб на суму податкового зобов'язання за основним платежем 1121, 51 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5640, 46 гривень; № 0000112301/0 за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму податкового зобов'язання за основним платежем 11980, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4070, 00 гривень.
Всі вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем під підпис 08.10.2010 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення Сквирської МДПІ Київської області шляхом подання позовної заяви, яка відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
У зв'язку з існуванням податкової заборгованості відповідачу на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року, виставлено першу податкову вимогу № 1/22 від 19.10.2010 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - 22221, 28. Дана податкова вимога була отримана відповідачем 21.10.2010 року.
Оскільки вищевказана податкова вимога залишилась без задоволення, Сквирською МДПІ Київської області відповідачу виставлено другу податкову вимогу № 2/23 від 19.11.2010 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - 22281, 87 гривень. Дана податкова вимога була отримана відповідачем 19.11.2010 року.
Вищевказані вимоги залишилися відповідачем без задоволення.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Абзацом 2 підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» встановлено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Відповідно до акту перевірки відповідача у період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року на підставі поданих до податкового органу розрахунків питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства, та відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 17.12.1998 року № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок» відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку.
За період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року відповідачем задекларовано фіксований сільськогосподарський податок на суму 1454, 12 гривень.
Відповідно до довідки, виданої Відділом земельних ресурсів у Володарському районі від 17.09.2010 року № 894 за відповідачем згідно державної статистичної звітності Форми 6-ЗЕМ рахується земельна ділянка площею 25, 2181 га, що використовується ним для ведення фермерського господарства.
Крім того, відповідач на правах оренди використовує 4 земельні частки (паї) загальною площею 22, 9819 га, які відповідно державних актів на право власності на землю від 24.05.2006 року належать ОСОБА_3 - 6, 3739 га, ОСОБА_6 - 6, 3818 га, ОСОБА_7 - 4, 9782 га, ОСОБА_7 - 5, 2480 га. Договори оренди таких земельних ділянок (за цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва), зареєстровані у книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди 29.12.2007 року за №№ 04.07.327.00045, 04.07.327.00046, 04.07.327.00047, 04.07.327.00048.
СФГ «Володимирівське» у період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року не вело бухгалтерський облік відповідно до Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому для проведення перевірки щодо правомірності реєстрації СФГ «Володимирівське» як платника фіксованого податку у період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року, підтвердження даних розрахунків питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства, первинні документи по вирощуванню, збиранню та реалізації сільськогосподарської продукції, статистичні форми, з яких вбачається, які площі засівало господарство, вид сільськогосподарських культур та кількість зібраного врожаю і врожайність всіх вирощених культур (форма № 29-СГ), кількість проданої сільськогосподарської продукції власного виробництва (річна форма № 21-заг) «Реалізація сільгосппродукції», фермерським господарством не були надані.
Проведена перевірка відображених показників у поданих податкових розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.09.2007 року по 30.06.2010 року була проведена на підставі наступних документів:
- податкових розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку;
- розрахунків питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства;
- договорів оренди земельних часток;
- довідки відділу земельних ресурсів у Володарському районі;
- довідки Володарського РВ «Київської обласної філії» ДП «Центру ДЗК»;
- даних відділу статистики у Володарському районі;
- даних копій первинних документів взаємовідносин відповідача з СТОВ «Єдність» (код ЄДРПОУ 32151697), наданих до податкового органу СТОВ «Єдність» листом від 11.08.2010 року № 52.
Встановлено, що СФГ «Володимирівське» не проводило сільськогосподарської діяльності, а передало земельну ділянку в оперативну оренду СТОВ «Єдність» (код ЄДРПОУ 32151697), в результаті чого не мало права у 2008-2010 роках бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, чим порушено пункт 1 статті 2 Закону України від 17.12.1998 року № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок», обов'язковою умовою якого для набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є реалізація підприємством сільськогосподарської продукції власного виробництва на суму, не меншу ніж 75 % загальної суми валового доходу.
Будь-яких документів, які свідчили б про виробництво сільськогосподарської продукції у перевіряємому періоді та реалізацію такої продукції відповідачем суду не надано.
На підставі вищевикладеного, відповідач у 2007 році втратив право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку. Отже, платником фіксованого сільськогосподарського податку СФГ «Володимирівське» мало право рахуватися до кінця 2007 року, оскільки звітним періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є календарний рік, а з 01.01.2008 року зобов'язане було перейти на загальну систему оподаткування згідно зі статтею 2 Закону України від 17.12.1998 року № 320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок», згідно якого зміна сплати податків (обов'язкових) платежів протягом звітного (податкового) року не допускається.
За клопотанням позивача, підтримане прокурором в судовому засіданні 23.11.2011 року в якості свідка була допитана ОСОБА_8, яка по суті проведеної перевірки відповідача пояснила наступне.
Перевірка проводилася у відповідності до норм чинного законодавства України на підставі Наказу Сквирської МДПІ Київської області від 14.09.2010 року № 280 про проведення позапланової виїзної перевірки відповідача; направлення № 83 від 16.09.2010 року та плану перевірки відповідача, затвердженого заступником начальника Сквирської МДПІ Київської області Тімаковим В.М..
Допитана в якості свідка ОСОБА_8, яка займає посаду старшого ДПРІ сектору аудиту юридичних осіб Володарського відділення Сквирської МДПІ Київської області пояснила, що в ході перевірки відповідачем не надавалися первинні документи, акт перевірки був підписаний відповідачем, але після підписання акту будь-яких документів до позивача не надходило. Податкові накладні були отримані від СТОВ «Єдність», однак представник відповідача в судовому засіданні щодо видачі податкових накладних заперечував, вказав, що ніяких накладних не виписував. Однак, грошові кошти перераховувалися, що не заперечується представником відповідача.
Свідок пояснила, що документів, окрім перелічених долученому до акту переліку, відповідачем не подавалося, всі на наявні на момент перевірки документи були досліджені перевіряючими, інших документів не було.
Під час розгляду справи було досліджено книгу обліку доходів і витрат відповідача, ксерокопія якої міститься в матеріалах справи.
Представник відповідача посилався на те, що під час перевірки не були досліджені докази того, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки становить більше 75 %.
Також, представник відповідача надав суду аудиторський висновок від 17.11.2011 року щодо проведення перевірки бухгалтерського та податкового обліку стосовно підтвердження статусу платника фіксованого податку СФГ «Володимирівське» за 2007-2010 роки, яким встановлено, що відповідач здійснював підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та у періоді 2007-2010 років був платником фіксованого податку.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з підпунктом 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток підприємства та не відображено суму валових доходів, отриманих від здійснення операцій з передачі в оперативну оренду земельної ділянки, чим занижено валові доходи підприємства на 47920 гривень.
За період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року відповідачем не задекларовано скоригований валовий дохід, отриманий за послуги з оперативної оренди земельної ділянки у сумі 47920, 00 гривень, у тому числі: за 2008 рік - 19520, 00 гривень; за 2009 рік - 18400, 00 гривень; за перше півріччя 2010 року - 10000, 00 гривень.
Відповідач, згідно пункту 1 договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 року (без номера), укладеного з СТОВ «Єдність», передано в оперативну оренду земельну ділянку площею 48, 2 га строком на 10 років, з розміром орендної плати 400, 00 гривень за один га. Загальна сума договору за один рік складає 19520, 00 гривень. Форма оплати - передоплата. Відповідно до пункту 2 договору - метою оренди земельної ділянки було вирощування сільськогосподарських культур.
На виконання умов даного договору згідно виписаних відповідачем рахунків на реалізацію послуг з оперативної оренди: № 05/08 від 05.08.2009 року на суму 18400, 00 гривень; № 22/00 від 22.06.2010 року на суму 10000, 00 гривень, СТОВ «Єдність» на розрахунковий рахунок відповідача № 260093871 АППБ «АВАЛЬ», МФО 321121, була проведена оплата орендної плати згідно платіжних документів:
- № 365 від 25.12.2007 року - в розмірі 19520,00 гривень (орендна плата за оренду земельної ділянки згідно договору від 25.12.2007 року);
- № 299 від 07.11.2008 року - в розмірі 5000, 00 гривень (часткова оплата за оренду землі 2009 року);
- № 314 від 20.11.2008 року - в розмірі 14520, 00 гривень (доплата за оренду землі 2009 року);
- № 267 від 16.08.2009 року - в розмірі 18400, 00 гривень (часткова оплата за оренду землі 2010 року);
- № 220 від 22.06.2010 року - в розмірі 10000, 00 гривень (часткова оплата за оренду землі 2011 року).
Внаслідок вищевказаних порушень відповідачем не задекларовано податок на прибуток в сумі 11980, 00 гривень, в тому числі: 2008 рік - 4880, 00 гривень; 2009 рік - 4600, 00 гривень; півріччя 2010 року - 2500, 00 гривень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.10.2010 року № 0000112301/0, відповідачу було нараховано податкове зобов'язання в сумі 16050, 00 гривень, в тому числі за основним платежем 11980, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4070, 00 гривень.
Щодо посилань представника відповідача на те, що під час проведення перевірки не було досліджено книгу обліку доходів та витрат, а тому твердження перевіряючи про те, що підприємством було реалізовано сільськогосподарської продукції власного виробництва на суму, не меншу ніж 75 % загальної суми валового доходу, слід відмітити, що такі твердження спростовуються матеріалами справи.
По-перше, ані під час проведення перевірки, ані при підписанні акту перевірки представник відповідача додаткових документів не подавав, акт перевірки підписував без зауважень, а наданий у судове засідання аудиторський висновок не може бути достатнім та допустимим доказом правомірності перебування відповідача на фіксованому сільськогосподарському податку.
Так, у матеріалах справи наявні розрахунки питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітній (податковий) рік по перевіряємому періоду, які подавалися відповідачем.
Зокрема, за а 2007 рік питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва складача 100% (загальний скоригований дохід 33200 гривень, в томі числі дохід від власної сільськогосподарської продукції 33200 гривень/); за 2008 рік - 28200 гривень, за 2009 рік - 31900 гривень.
З урахуванням того, що земельна ділянка площею 48,2 га згідно договору оренди від 25.12.2007 року була передана в оперативну оренду СТОВ «Єдність», то відповідач не вирощував у 2008-2010 роках сільськогосподарські культури на цій земельній ділянці.
З урахуваннях отриманої орендної плати і відображення у розрахунках питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2007 рік, то сума орендної плати перевищувала 25 % від суми скоригованого валового доходу фермерського господарства, чи порушено пункт 1 статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».
На підставі вищезазначеного, відповідач у 2007 році втратив право бути платником фіксованого сільськогосподарського податку і зобов'язаний був з 01.01.2008 року перейти на загальну систему оподаткування відповідно до статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».
Щодо аудиторського висновку, слід зазначити, що під час його проведення були дослідженні книга обліку доходів та витрат за 2007-2010 роки, виписки з банківського рахунку, первинні та інші документи (накладні, доручення, акти звірки з окремими постачальниками та покупцями, акти виконаних робіт та наданих послуг, касові документи, договори), звітність, водночас вказаних документів не було надано під час проведення перевірки і про їх наявність також нічого не було зазначено ні під час підписання акту перевірки, ні узагальнюючого переліку документів, які були використані під час проведення перевірки.
Для визначення валових витрат фермерського господарства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року відповідачем не надано документів, які б мали зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх підприємством у власній господарській діяльності.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно донараховано податок на прибуток у сумі 11980 гривень та застосовані штрафні фінансові санкції, які підлягають стягненню до бюджету.
Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
З матеріалів справи встановлено, що в порушення підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем не подавалася податкова звітність по податку на прибуток підприємств, внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням № 0000142301/0 від 08.10.2010 року було нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510, 00 гривень.
Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
За період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року відповідачем податкові розрахунки земельного податку до податкового органу не подавалися.
Перевіркою повноти нарахування земельного податку за 2008 рік, 2009 рік, І півріччя 2010 року встановлено його заниження в розмірі 1121, 51 гривень, в тому числі: за 2008 рік - 332, 59 гривень; за 2009 рік - 383, 17 гривень; І півріччя 2010 року - 405, 75 гривень.
Перевіркою нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2008 рік, 2009 рік та І півріччя 2010 року встановлено наступне.
Відповідно до довідки, виданої Відділом земельних ресурсів у Володарському районі від 17.09.2010 року № 894, за відповідачем згідно державної статистичної звітності Форми 6-ЗЕМ рахується земельна ділянка площею 25, 2181 га, яка знаходиться в межах села Володимирівка, що використовується ним для ведення фермерського господарства (мета - вирощування сільськогосподарських культур).
Перевіркою правильності нарахування земельного податку з юридичних осіб, проведеною з урахуванням середньої грошової оцінки за 1 га - 5028, 10 гривень, коефіцієнта індексації 2, 623, 3, 022, 3, 2, ставки податку 0, 1 % до грошової оцінки та у відповідності з Законом України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю», на підставі таких документів: довідки, виданої Рубченківською сільською радою від 08.09.2010 року № 246; довідкою відділу земельних ресурсів у Володарському районі, встановлено заниження сум земельного податку в розмірі 1121, 51 гривень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 08.10.2010 року, відповідачу було нараховано податкове зобов'язання в сумі 1685, 97 гривень, в тому числі 1121, 51 гривень основного платежу та 564, 46 гривень - штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.
За період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року відповідачем розрахунки комунального податку не подавалися, внаслідок чого відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000162301/0 від 08.10.2010 року було нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1700, 00 гривень.
Перевіркою повноти визначення комунального податку відповідача встановлено його заниження в розмірі 5, 10 гривень.
Розрахунки Форми 1-ДФ за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року до Сквирської МДПІ Київської області не подавалися.
Відповідно до установчих документів у відповідача чисельність працюючих становить 1 (одну) особу - голова СФГ «Володимирівське».
Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 08.10.2010 року, відповідачу було нараховано податкове зобов'язання в сумі 1705, 10 гривень, в тому числі 5, 10 гривень основного платежу та 1700, 00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII, прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором пред'явлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.
Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 22161, 07 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача заборгованості, а також правильності нарахування пені.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Володимирівське» 22161 (двадцять дві тисячі сто шістдесят одну) гривню 07 копійок на користь держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з метою погашення заборгованості до бюджету.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Постанова у повному обсязі виготовлена 24 листопада 2011 року.