08 листопада 2011 року 2а-3304/11/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-
Тетіївська МДПІ в Київській області звернулася до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 4627,69 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 4627,69 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання визначеного як самостійно платником податку так і контролюючим органом. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
27.02.2001 р. ФОП ОСОБА_1 зареєстровано Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Згідно довідки від 28.02.2001 р. №341 відповідача було взято на облік платників податків до Тетіївського відділення Ставищанському МДПІ в Київській області.
На момент вирішення спору по суті відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” і на даний час є боржником перед бюджетом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 21 Закону України " Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV зі змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно ст. 14. Закону України " Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідачем до Тетіївської МДПІ в Київській області було подано податкові декларацію з плати за землю за січень - травень 2010 р. на суму 107,45 грн. та розрахунки земельного податку на 2010 р. а суму 257,81 грн.
Відповідно до ст. 17. Закону України " Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі-Закон України №2181-ІІІ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Тетіївської МДПІ в Київській області було проведено перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 За результатами перевірки складено відповідний акт від 27.03.2009 р. №105/170/2831718029.
Перевірками виявлено, що відповідачем, в порушення вимог ст. 7 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 р. №2535, не подано розрахунки земельного податку за три періоди (3х170=510) грн. та не нараховано земельного податку в розмірі 324,00 грн.
Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень - рішень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, із змінами та доповненнями, у разі виявлення порушень, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, орган державної податкової служби відповідно до вимог нормативно - правових актів, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служи, приймає та надсилає суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Пунктом 7.2 зазначеного вище Порядку передбачено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами актів перевірки заступником начальника Тетіївської МДПІ Київської області до відповідача було застосовано фінансові (штрафні) санкціїз плати за землю в сумі 996,99 грн., про що винесено податкове повідомлення - рішення від 31.03.2009 р. №0003691700/0.
Судом встановлено, що відповідачем до Тетіївської МДПІ в Київській області було подано податкові декларацію про доходи, одержані з 01.01.2010 р. або за інший період звітного року в якій відповідач самостійно вказав суму податку з доходів фізичних осіб в сумі 199,05 грн. Дана сума відповідачем не сплачена.
Також, перевіркою виявлено порушення відповідачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №13-92 „Про прибутковий податок з громадян”, а саме платником податків занижено сукупний оподаткований чистий дохід за перевіряє мий період на 20470,00 грн. відповідно занижено податкове зобов'язання на 3071,00 грн.
На виконання вимог п. «б» ч.1 ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет № 13-92), підпункту «г» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ та підпункту 14.1.2 підпункту 14.1 п. 14 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГАПІ України від 21.04.1993 р №12, (далі - Наказ 12) Тетіївською МДПІ в Київській області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003671700/0 від 31.03.2009 р., яким відповідачу визначено до сплати 3071,00 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Вищевказані податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем.
Доказів оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку податкових вимог суду не надано.
Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача у зв'язку у з частковою переплатою складає 4627,69 грн.
Відповідно до п.п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.п. 95.1, п.п. 95.3, п.п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служи підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, відповідач податкову заборгованість не сплатив, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 128, 158-163, 254 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України в особі Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області заборгованість в сумі 4627 (чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 69 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.
Суддя Щавінський В. Р.