20 жовтня 2011 року № 2а-3023/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ескарун»
простягнення податкового боргу, -
Позивач, Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескарун» про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств, за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері регулювання обігу готівки, по податку на доходи фізичних осіб та по збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальній сумі 652 188, 37 гривень.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи.
Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Жовтнева, будинок 174), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Однак до суду повертаються конверти з судовими відправленнями з позначкою про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований.
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
В силу статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
В призначений день та час до суду сторони не з'явилися.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, клопотання представника позивача вважається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на це, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескарун» є юридичною особою, зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код: 36507146.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 23.05.2011 року № 208/10/3199, відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 12.05.2009 року за № 3199, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в ДПІ в Обухівському районі Київської області.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, відповідач зареєстрований платником ПДВ.
ДПІ в Обухівському районі Київської області 23.02.2011 року проведено перевірку ТОВ «Ескарун», за результатами якої складено Акт № 316/231/36507146 від 23.02.2011 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Ескарун» (код ЄДРПОУ 36507146) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.05.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 12.05.2009 року по 30.09.2010 року.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення:
- підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 40 891, 00 гривень, у тому числі: за І квартал 2010 року - 7 727, 00 гривень; за І півріччя 2010 року - 7 559, 00 гривень; за ІІІ квартал 2010 року - 25 605, 00 гривень;
- пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на суму 94 948, 24 гривень, у тому числі: січень 2010 року - 5 330, 53 гривень; лютий 2010 року - 298, 51 гривень; березень 2010 року - 88 647, 33 гривень; серпень 2010 року - 1 100, 37 гривень; вересень 2010 року - 571, 50 гривень;
- підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за неподання податкової декларації у встановлений законодавством термін, а саме: за червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року та лютий 2010 року;
- пункт 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 та Постанову Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 року № 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за № 410/10690, в наслідок чого перевищено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами всього на суму 209 800, 00 гривень, у тому числі: 01.12.2009 року на 16 000, 00 гривень; 26.01.2010 року на 193 800, 00 гривень;
- підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 620, 00 гривень;
- стаття 9 Закону України від 27.12.1994 року № 320/94-ВР «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», підприємством виплачено дохід СГД-ФО, але відшкодовані суми не включено до податкового розрахунку сум виплачених доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманих з них податків ф-1ДФ за ІІІ-ІV квартали 2009 року та ІІ квартал 2010 року.
На підставі Акту перевірки № 316/2301/36507146 від 23.02.2011 року ДПІ в Обухівському районі Київської області винесені податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 00000122301/253, № 0000102301/254 та № 000011231/255.
Всі вищевказані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем під підпис.
Заборгованість відповідача перед позивачем з податку на додану вартість складається з наступного:
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 11.03.2011 року № 000011231/255, прийнятого на підставі акту перевірки № 316/2301/36507146 від 23.02.2011 року, визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 95 948, 24 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 987, 06 гривень, що в сукупності складає - 119 935, 3 гривень.
Згідно з поданою 21.02.2011 року податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року обчислено податкове зобов'язання зі сплати податку в сумі 1 483, 00 гривень.
Згідно з поданою 21.03.2011 року податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року обчислено податкове зобов'язання зі сплати податку в сумі 71 343, 00 гривень.
Всього донараховано - 192 761, 30 гривень.
Переплата становить - 14 271, 91 гривень.
Сплачено - 0, 00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг відповідача з ПДВ становить 178 489, 39 гривень.
Заборгованість відповідача перед позивачем з податку на прибуток приватних підприємств складається з наступного:
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 11.03.2011 року № 0000102301/254, прийнятого на підставі акту перевірки № 316/231/36507146 від 23.02.2011 року, визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 40 891, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 222, 75 гривень, що в сукупності складає - 51 113, 75 гривень.
Всього донараховано - 51 113, 75 гривень.
Переплата становить - 1, 50 гривень.
Сплачено - 0, 00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг відповідача по податку на прибуток становить 51 112, 25 гривень.
Заборгованість відповідача перед позивачем за порушення законодавства у сфері регулювання обігу готівки складається з наступного:
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 11.03.2011 року № 00000122301/253, прийнятого на підставі акту перевірки № 316/231/36507146 від 23.02.2011 року, визначено суму грошового зобов'язання за штрафним санкціями за порушення законодавства у сфері регулювання обігу готівки в сумі 419 600, 00 гривень.
Всього донараховано - 419 600, 00 гривень.
Сплачено - 0, 00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг відповідача за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері регулювання обігу готівкових коштів становить 419 600, 00 гривень.
Заборгованість відповідача перед позивачем з податку на доходи фізичних осіб складається з наступного:
Згідно з поданою податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем вказано суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011 року в сумі 1 766, 45 гривень, яка підлягає сплаті.
Згідно з поданою податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем на січень 2011 року самостійно обчислено податок, що підлягає сплаті в сумі 1 383, 77 гривень.
Згідно з поданою податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем на лютий 2011 року самостійно обчислено податок, що підлягає сплаті в сумі 1 719, 43 гривень.
Всього самостійно нараховано - 4 869, 65 гривень.
Переплата становить 1 932, 71 гривень.
Сплачено - 0, 00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 2 936, 94 гривень.
Заборгованість відповідача перед позивачем за збір за забруднення навколишнього природного середовища складається з наступного:
Згідно з поданим 27.01.2011 року податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідачем за 2010 рік самостійно обчислено податок, що підлягає сплаті в сумі 71, 58 гривень.
Згідно з поданим 24.03.2011 року уточнюючим податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідачем за 2010 рік самостійно обчислено податок, що підлягає сплаті в загальній сумі 60, 14 гривень.
Всього самостійно нараховано - 131, 72 гривень.
Сплачено - 82, 00 гривень.
Недоїмка становить - 49, 72 гривень.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню в сумі 0, 07 гривень.
Враховуючи викладене, податковий борг відповідача за забруднення навколишнього природного середовища становить 49, 79 гривень.
Податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення та отримані відповідачем, що підтверджується підписом про одержання.
У зв'язку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, ДПІ в Обухівському районі Київської області, з метою погашення податкової заборгованості, була виставлена податкова вимога № 243 від 25.03.2011 року.
Податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та одержана 15.04.2011 року, що підтверджується підписом про отримання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 652 188, 37 гривень.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Отже, відносно відповідача працівниками податкового органу було проведено планову виїзну перевірку у відповідності до норм чинного законодавства України.
Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.
Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»;
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;
сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;
сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;
вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;
сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);
сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 та постанову Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 року № 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за № 410/10690, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) використання коштів, виданих на відрядження;
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.
Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 0000102301/254 в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до статті 9 Закону України від 27.12.1994 року № 320/94-ВР «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати та тримати в належному стані Державний реєстр.
Керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів.
Фізичні особи - платники податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зобов'язані:
зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів;
подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну даних відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач неодноразово повідомлявся ДПІ в Обухівському районі Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 652 188, 37 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескарун» (код ЄДРПОУ 36507146, місцезнаходження: 08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Жовтнева, будинок 174, р/р 37122001003737, ГУ ДКУ у Київській області, місто Київ, МФО 821018) податковий борг у сумі 652 188 (шістсот п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 37 копійок на користь Держави, шляхом перерахування коштів на р/р 34122999600449, МФО 821018, код 20575292, Банк Управління Держказначейства в Київській області по місту Києву.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.