04 жовтня 2011 року 14.08 № 2а-3364/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.О., в присутності
позивача:- ОСОБА_1,
представника відповідача:- Оверчука М.В.,
представника третьої особи:- Грохольської В.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області
третя особа:Києво-Святошинський РВ Головного управління МВС України в Київській області,
провизнання незаконними та скасування наказів Головного управління МВС України в Київській області в частині звільнення з органів внутрішніх справ України, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1), звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - відповідач, ГУ МВС України в Київській області) про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління МВС України в Київській області № 264 від 24.03.2011 року та № 455 о/с від 08.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України, поновлення на посаді заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2011 року відкрито провадження у справі.
Під час розгляду справи в Києво-Святошинському районному суді Київської області представником відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області було заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.06.2011 року адміністративну справу № 2-а-2955/11 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року адміністративну справу № 2-а-2955/11 прийнято до провадження, та призначено до попереднього судового засідання на 02.08.2011 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.08.2011 року, також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Києво-Святошинський РВ Головного управління МВС України в Київській області (далі - третя особа, Києво-Святошинське РВ ГУ МВС України).
Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Отже, суд визнав за можливе витребувати від Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області додаткові докази по справі, а саме:
- копію журналу вхідної кореспонденції про отримання розпорядження Головного управління МВС України в Київській області про повернення до роботи слідчого СВ Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_4. з Головного слідчого управління МВС України, який був відряджений раніше до Головного слідчого управління МВС України відповідно до розпорядження № 222 від 26.05.2009 року;
- належним чином засвідчену копію розпорядження Головного управління МВС України в Київській області, яким ОСОБА_4. було повернуто на роботу до Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України;
- інформацію щодо того, хто виконував обов'язки начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області на момент надходження вказаного розпорядження;
- посадову інструкцію начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області;
- пояснення щодо того, чи були ознайомлені з розпорядженням, яким ОСОБА_4. було повернуто на роботу до Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України уповноважені особи.
Також, було ухвалено викликати свідків - ОСОБА_5 - заступника начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майора міліції, яка відповідно до Наказу Головного управління МВС від 01.11.2010 року № 1014 о/с відряджена до Національної академії внутрішніх справ України та ОСОБА_7 - начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, полковника міліції.
У судовому засіданні 17.08.2011 року позивач заявив клопотання про збільшення позовних вимог, просив суд визнати неправомірними дії Головного управління МВС України у Київській області щодо винесення наказу № 264 від 24.03.2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 та наказу № 455 о/с від 08.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 за статтею 64 пункт «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області відмінити наказ № 264 від 24.03.2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 та наказу № 455 о/с від 08.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 за статтею 64 пункт «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 08.04.2011 року.
Представником відповідача в судовому засіданні були надані письмові заперечення на адміністративний позов.
У зв'язку з неявкою представника третьої особи і відсутністю у суду відомостей про вручення повістки, судове засідання було відкладено на 23.09.2011 року.
В судовому засіданні 23.09.2011 року в якості свідка був допитаний ОСОБА_7.
У судове засідання 23.09.2011 року свідок ОСОБА_5 повторно не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Судом встановлено, що всі поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, направлені судом на адресу місця навчання свідка ОСОБА_5 повертаються до суду з відміткою про отримання їх уповноваженою особою.
У судовому засіданні представник відповідача наполягав на допиті свідка ОСОБА_5, оскільки їй можуть бути відомі обставини, які мають значення для вирішення справи.
Позивач та представник третьої особи надали пояснення, що неодноразово телефонували ОСОБА_5, однак вона не відповідала на телефонні дзвінки.
Відповідно до частини першої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, до належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов'язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.
З огляду на вищевикладене, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 року застосовано привід до ОСОБА_5 - заступника начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майора міліції, яка відповідно до Наказу Головного управління МВС від 01.11.2010 року № 1014 о/с відряджена до Національної академії внутрішніх справ України.
У зв'язку із застосуванням заходу процесуального примусу у вигляді привіду ОСОБА_5, в судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2011 року.
В судовому засіданні 04.10.2011 року позивач позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав представника відповідача.
Також, в судовому засіданні 04.10.2011 року в якості свідка була допитана ОСОБА_5 - на момент виникнення спірних правовідносин працювала заступником начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майор міліції.
Заслухавши позивача, представників сторін, показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З позовної заяви встановлено, що Наказом ГУ МВС України в Київській області № 203 від 14.05.2009 року позивача - ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 264 від 24.03.2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області, за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яке виявилося у неналежному виконанні службових обов'язків, невжитті дієвих заходів із попередження надзвичайних подій серед особового складу, заступника начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункт «Є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
З вищевказаним наказом позивач ознайомився під підпис.
Наказом ГУ МВС України в Київській області № 445 о/с від 08.04.2011 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ згідно пункту «Є» статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Підставою для звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 став висновок службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 19.03.2011 року, з якого вбачається наступне.
15.03.2011 року до Головного управління надійшло повідомлення про те, що 12.03.2011 року прокуратурою Київської області порушено кримінальну справу № 47-1376 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України, відносно слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, капітана міліції ОСОБА_4.
Встановлено, що 03.03.2011 року до прокуратури Київської області надійшли матеріали перевірки проведення оперативно-розшукових заходів, а саме: оперативної закупівлі психотропної речовини «амфетамін» громадянином ОСОБА_9 у ОСОБА_4.
Дослідчою перевіркою, проведеною відділом ВБ в Київській області СВБ ГУБОЗ МВС України та працівниками ГУ МВС України в Київській області встановлено, що 23.02.2011 року, близько 20 години 00 хвилин у місті Вишневе Київської області громадянин ОСОБА_9 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_4 При зустрічі ОСОБА_4, в силу своїх низьких моральних якостей запропонував громадянину ОСОБА_9 проїхати з ним до його гаража, який знаходиться неподалік. Під час руху в автомобілі ОСОБА_4, діючи умисно всупереч інтересам служби, принижуючи честь мундира та вступивши в неділові стосунки з громадянином ОСОБА_9, незаконно збув йому порошкоподібну речовину, яка відповідно до висновку спеціаліста НДЕКЦ МВС України є особливо небезпечним наркотичним засобом «амфетаміном» та отримав за це грошові кошти в сумі 200, 00 гривень.
15.03.2011 року ОСОБА_4 допитано в якості підозрюваного та затримано в порядку статті 115 Кримінально-процесуального кодексу України.
Надзвичайна подія стала можливою внаслідок низьких моральних якостей ОСОБА_4 і неналежного контролю за його діями з боку безпосереднього керівництва ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, невжиття ними дієвих заходів задля неухильного дотримання працівниками підпорядкованого підрозділу дисципліни та законності, як на службі, так і в побуті.
Крім того, прорахунки в діяльності слідчого відділення стали можливими в результаті відсутнього дієвого контролю з боку старшого слідчого організаційно-методичного відділу СУ ГУ МВС України в Київській області, капітана міліції Шебіко О.С., який є куратором даного підрозділу від Слідчого управління ГУ МВС.
Під час службового розслідування ОСОБА_4 надавати будь-які пояснення відмовився.
Опитаний у ході службового розслідування заступник начальника районного відділу - начальник слідчого відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області полковник міліції ОСОБА_7, 1969 року народження, освіта вища, в органах внутрішніх справ працює з 1990 року, на займаній посаді - з 2010 року, пояснив, що з червня 2010 року перебуває на вказаній посаді. При ознайомленні зі штатним розрахунком відділення ним було встановлено, що одним з його підлеглих є ОСОБА_4, однак на робочому місці останній був відсутній. При з'ясуванні місця перебування ОСОБА_4 йому було повідомлено, що останній починаючи з 2009 року перебуває у відрядженні в ГСУ МВС України, де включений до складу слідчо-оперативної групи МВС України по розслідуванню кримінальних справ. Індивідуально-виховна робота з вказаним працівником ним особисто не проводилася. Накази МВС України та Головного управління, щодо дотримання дисципліни і законності підлеглими ОСОБА_4 не доводилися.
В свою чергу, ОСОБА_7 надав копію рапорту від 10.02.2011 № 14/5, на ім'я заступника начальника Головного управління полковника міліції ОСОБА_13 про те, що його підлеглий ОСОБА_4 тривалий час на службу не виходить, місце його перебування невідоме та може бути причетним до незаконного обігу наркотичних засобів
Однак, вказаний рапорт керівництву на розгляд не надав, у зв'язку з чим службове розслідування не проводилося.
Опитати з даного приводу заступника начальника з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_5 не надалося можливим у зв'язку з тим, що наказом ГУ МВС від 01.11.2010 № 1014 о/с вона відряджена до Національної академії внутрішніх справ України.
Опитаний заступник начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майор міліції ОСОБА_1, 1978 року народження, освіта вища, в органах внутрішніх справ працював з 1995 року, на займаній посаді з 2009 року, має діюче дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність оголошене наказом ГУ МВС від 29.10.2010 року № 932, пояснив, що ОСОБА_4 за час проходження служби під його керівництвом зарекомендував себе посередньо, до виконання покладених на нього завдань відносився безвідповідально та допускав порушення службової дисципліни, що виражалось в невиході на службу без поважних причин. Про те, що його підлеглий ОСОБА_4 причетний до незаконного обігу наркотичних засобів йому нічого невідомо.
За наслідками службового розслідування за порушення службової дисципліни, вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яке виявилось у торгівлі особливо небезпечними наркотичними засобами, вступі у неділові стосунки з цивільними особами з метою збуту та отримання грошової винагороди, слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункту "Є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Також, за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яке виявилось у неналежному виконанні службових обов'язків, невжитті дієвих заходів із попередження надзвичайних подій серед особового складу, заступника начальника слідчого відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 пункт "Є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
За порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, відсутності контролю за діями підлеглих, що виявилось у невжитті заходів реагування при отриманні інформації щодо причетності підлеглого працівника до злочинних дій, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування, заступнику начальника районного відділу - начальнику слідчого відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області полковнику міліції ОСОБА_7 оголошено сувору догану.
За порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яке виявилось у неналежному виконанні службових обов'язків, невжитті дієвих заходів із попередження надзвичайних подій серед особового складу, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності заступник начальника районного відділу з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області майор міліції ОСОБА_5, однак враховуючи, що наказом ГУ МВС від 01.11.2010 року № 1014 о/с вона відряджена до Національної Академії внутрішніх справ України, цим і обмежились.
Начальнику Києво-Святошинського РВ ГУМВС України ОСОБА_10 було суворо вказано на відсутність дієвого контролю за діями підлеглих.
Старшому слідчому організаційно-методичного відділу СУ ГУ МВС України в Київській області Шебіку С.А. було вказано на порушення у неналежному виконанні службовиї обов'язків, однак у зв'язку з тим, що наказом МВС від 25.02.2011 року № 235 о/с його призначено старшим дізнавачем з особливих доручень відділу зонального контролю Управління дізнання МВС, цим обмежитись.
Дослідивши подані докази, судом встановлено, що згідно функціональних обов'язків на позивача покладено обов'язки з організації роботи та контролю за діями слідчих Боярського куща Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. Одним із підлеглих позивача був капітан міліції ОСОБА_4, який згідно з Розпорядженням ГУ МВС України в Київській області № 222 від 26.05.2009 року був відряджений до ГСУ МВС України та включений до складу слідчо-оперативної групи.
З матеріалів справи, а саме з листа Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.04.2010 року № 100, адресованого начальникові ГУ МВС України в Київській області генерал-майору міліції Сапку К.В. вбачається, що станом на 08.04.2010 року 6 співробітників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області відряджені до ГУ, ГСУ та МВС України, серед яких слідчий, старший лейтенант міліції ОСОБА_4, відряджений до ГСУ МВС України для участі у СОГ з 26.05.2009 року (Наказ ГУ № 222 від 26.05.2009 року).
Від ГУ МВС України в Київській області надійшов супровідний лист № 3/1076 від 16.06.2010 року (вхідний № 3832 від 18.06.2010 року) з додатком на 1 аркуші до начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, полковника міліції Красноярова Ф.Ф. щодо розгляду ГСУ МВС України листа начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про повернення до постійного місця служби працівників ГУ МВС України в Київській області, які перебувають у складі груп слідчих ГСУ МВС України.
З вищевказаного листа вбачається, що слідчі Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, серед яких, зокрема, перебував ОСОБА_4, повертаються до основного місця служби.
Вищевказаний лист № 3/1076 від 16.06.2010 року (вхідний № 3832 від 18.06.2010 року) був розписаний до виконання на ОСОБА_5 - заступника начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майора міліції, та ОСОБА_7 - начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, полковника міліції.
З ксерокопії журналу вхідної кореспонденції вбачається, що ОСОБА_5 отримала до виконання вищевказані документи 22.06.2011 року, про що свідчить її підпис.
Позивач зазначив, що з вищевказаним листом № 3/1076 від 16.06.2010 року (вхідний № 3832 від 18.06.2010 року) з додатком на 1 аркуші він ознайомлений не був, про його існування нічого не знав.
З висновку за результатами службової перевірки по матеріалам ЖРЗПЗ № 107 від 25.03.2011 року, складеного старшим оперуповноваженим в ОВС відділу ВБ в Київській області СВБ ГУБОЗ МВС України майором міліції Скрицьким Т.П. 22.03.2001 року у відділі ВБ в Київській області СВБ ГУБОЗ МВС України був зареєстрований рапорт начальника ВВБ в Київській області майора міліції Марчука О.М. щодо можливих неправомірних дій працівників ГУМУС України в Київській області встановлено наступне.
Наказом від 26.05.2009 року № 222 ОСОБА_4 був відряджений до ГСУ МВС України.
27.05.2010 року було направлено до ГУМУС України у Київській області у якому зазначено, що ОСОБА_4 повернутий до основного місця служби. Вказаний лист зареєстрований УКЗР ГУ від 01.06.2010 року за вх. № 2674 заступником начальника УКЗ ГУ полковником міліції Розумом Г.М. його доручено до виконання начальнику УКЗ ГУ полковнику міліції Шелегу В.М.
У подальшому цей лист зареєстрований в канцелярії УКЗ за вх. № 919 від 02.06.2010 року і дано доручення начальнику відділу комплектування УКЗ майору міліції Лелету С.М. проінформувати територіальні підрозділи про повернення співробітників із відрядження. Останнім виконання зазначеної вказівки доручено старшому інспектору з особливих доручень відділу комплектування УКЗ старшому лейтенанту міліції Андрякову С.О.
16.06.2010 року за вих. № 3/1076 Андряковим С.О. підготовлено та направлено до Києво-Святошинського РВ копію листа ГСУ МВС України. Оперуповноваженим ВКМСД Києво-Святошинського РВ старшим лейтенантом міліції Яцишиною О.Б. цей лист був доставлений до канцелярії Києво-Святошиснького РВ, де його зареєстрували у книзі обліку вхідної кореспонденції за вх. № 3832 від 18.06.2010 року.
22.06.2010 року вказаний лист, як вже зазначалося вище, було отримано для виконання заступником начальника райвідділу з кадрового забезпечення майором міліції ОСОБА_5
Але викладені у даному листі факти нею до уваги прийняті не були, питання щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_4 та причини не виходу його на службу не з'ясовані. Встановлено, що у зв'язку з цим, ОСОБА_4 безпідставно отримував грошове утримання з травня 2010 року по березень 2011 року. Також, встановлено, що ОСОБА_4 присвоєно спеціальне звання капітана міліції, вказане подання було підписано начальником Києво-Святошинського РВ Краснояровим Ф.Ф., у подані вказано, що ОСОБА_4 закінчив провадження 18 кримінальних справ, які направив до суду, зупинив 8, закрив 12 за строком давності.
У своєму пояснені начальник СВ Києво-Святошинського РВ ОСОБА_7 повідомив, що у червні 2010 року був призначений на вказану посаду. Ним було встановлено, що слідчий Ромасєв О.П. не ходить на роботу, але вважав, що цей працівник міліції знаходиться у відрядженні в ГСУ, тому ним підписувалися подання про встановлення тому преміальних надбавок. Про те, що ОСОБА_4 був повернутий до Києво-Святошинського РВ йому відомо не було.
Опитана ОСОБА_5 пояснила, що в період з 24.02.2009 року по 01.11.2010 року перебувала на посаді заступника начальника Києво-Святошинського РВ з кадрового забезпечення. Хто такий слідчий Ромасєв О.П. вона не знає і не бачила. Але згідно плану-рознарядки отримання чергових спеціальних звань співробітниками Києво-Святошинського РВ, нею була дана вказівка працівнику сектора кадрового забезпечення (кому саме не пам'ятає) про підготовку подання про присвоєння ОСОБА_4 чергового спеціального звання капітан міліції, який вона передала для підпису начальнику Києво-Святошинського РВ Красноярову Ф.Ф. На підставі чого в цьому поданні були проставлені показники слідчого ОСОБА_4. щодо кількості розслідуваних ним кримінальних справ ОСОБА_5 не пам'ятає. З приводу отримання листа, зареєстрованого за вх. № 3832 від 16.06.2010 року повідомити нічого не змогла.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 на запитання суду, яким чином відбувалося ознайомлення керівництва з листом № 3/1076 від 16.06.2010 року (вхідний № 3832 від 18.06.2010 року) з додатком на 1 аркуші, ОСОБА_5 пояснила, що не пам'ятає.
З вищевказаним листом остання нікого не ознайомлювала, на запитання суду, чи входить до функціональних обов'язків заступника начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майора міліції ОСОБА_5 ознайомлювати з такого роду листами, на що остання відповіла - можливо.
З функціональних обов'язків заступника начальника РВ з кадрового забезпечення Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, майора міліції ОСОБА_5 вбачається, що вона організовує роботу по формуванню у персоналу високих морально-психологічних якостей, дисциплінованості, свідомого ставлення до виконання Законів, своїх функціональних обов'язків, вимог Присяги та Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ, загальної культури та професійної етики.
Аналізує стан роботи по добору, розстановці, навчанню та вихованню кадрів, морально-психологічний клімат в колективі.
Веде облік даних про укомплектованість, якісний склад, змінність та плинність кадрів, покарання та заохочення співробітників районного відділу.
Очолює кадрову комісію районного відділу. Організовує розгляд та вирішення на її засіданнях питань проходження служби персоналом та здійснює контроль за виконанням прийнятих рішень.
На запитання суду чи відноситься лист № 3/1076 від 16.06.2010 року (вхідний № 3832 від 18.06.2010 року) з додатком на 1 аркуші до таких листів, які потрібно було б оголошувати на нараді, ОСОБА_5 нічого суду не пояснила.
Судом встановлено, що в Києво-Святошинському РВ ГУ МВС України в Київській області кожен тиждень проводилися наради, до обов'язків ОСОБА_5 входило оголошувати про надходження наказів, розпоряджень тощо, однак на нарадах оголошувалася лише загальна інформація.
Також, як вбачається з копії листа від 16.06.2010 року № 3/1076 він був розписаний до виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_7
Опитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав пояснення, аналогічні у поясненнях під час проведення розслідування, і пояснив, що про повернення ОСОБА_4 з відрядження дізнався тільки під час проведення розслідування, тому ним і підписувалися подання про встановлення тому преміальних надбавок.
Висновок за результатами службової перевірки по матеріалам ЖРЗПЗ № 107 від 25.03.2011 року був скерований до прокуратури Київської області.
Прокуратура Київської області внесла подання від 05.04.2011 року № 06/574 у якому вказала вжити заходів щодо усунення наявних порушень законності і притягнути до відповідальності службових осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
За результатами розгляду вказаного подання було прийнято висновок службового розслідування по факту неправомірних дій з боку окремих працівників ГУ МВС України в Київській області від 29.04.2011 року.
Надаючи правову оцінку, правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 7 Закону України від 20.12.1990 року №565-XII «Про міліцію» (із змінами і доповненнями) (далі -Закон №565-XII), міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 18 Закону №565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Підпунктом «є» пункту 64 Розділу сьомого Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі -Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною другою статті 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Види дисциплінарних стягнень передбачено статтею 12 Дисциплінарного статуту, а саме пунктом восьмим визначено звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до частин першої-восьмої, десятої, п'ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 (далі - Інструкція), проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування, вивчає законодавство та інші нормативно-правові акти, аналізує матеріали попередніх перевірок, а також збирає іншу необхідну інформацію для забезпечення всесторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
Отже, з аналізу статей 4, 14 Дисциплінарного статуту та п. 11 Інструкції керівник має видати наказ про проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, встановити терміни проведення, визначити відповідальну особу та здійснювати контроль проведення такого розслідування шляхом затвердження плану намічених заходів.
За наслідками судового розгляду, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.
Так, в мотивувальній частині оскаржуваного наказу від 24.03.2011 року № 264 відсутні будь-які посилання на норми законодавчих актів, відповідно до яких приймалось дане рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування проводилось за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і здебільшого стосувалось його протиправних дій.
Тим більше, під час проведення розслідування і складення висновку від 19.03.2011 року не була опитана ОСОБА_5, покази якої могли б мати значення для прийняття рішення.
В оскаржуваних наказах про проведення службового розслідування взагалі не згадується, відсутні посилання на його висновки. Крім того, відсутні будь-які докази в підтвердження інформування позивача про прийняте рішення щодо початку проведення службового розслідування, як це передбачено частиною 1 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Водночас, службове розслідування по факту неправомірних дій з боку окремих працівників ГУ МВС України в Київській області, проведене на підставі подання прокуратури Київської області датоване 29.04.2011 року, вже після прийняття оскаржуваних наказів про звільнення позивача.
Відповідно до пункту 15 Інструкції особа, у відношення якої проводиться службове розслідування, має право: давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази по суті досліджуваних обставин; заявляти відводи у відношенні працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії чи рішення керівнику, який приймає рішення по суті і інформує заявника.
Пункт 14 Інструкції зобов'язує посадову особу при проведенні службового розслідуванням дотримуватися передбачених законом прав та інтересів заявника, особи, у відношенні якої проводиться службове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи пояснення позивачем надавалися в межах розслідування протиправних дій ОСОБА_4
Неповідомлення належним чином позивача про початок проведення щодо нього службового розслідування, обмежило реалізацію останнім своїх прав, визначених пункті 15 Інструкції.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
З положень статті 14 Закону та Інструкції вбачається, що службове розслідування призначається та проводиться щодо конкретних осіб, які скоїли дисциплінарний проступок. Підпунктом 17.2. Інструкції визначено, що висновок повинен містити посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіту, час служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді особи, у відношенні якої проводилось службове розслідування.
Висновок містить лише формулювання, що в ході розслідування були опитані особи, які мали відношення до факту повернення ОСОБА_4 з відрядження.
Також висновок, покладений в основу прийняття наказів про звільнення, не містить наслідків встановленого порушення, обставин, якими підтверджується чи виключається вина, обставин, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню.
Згідно пункту 17.4 Інструкції висновок повинен містити пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення. Однак висновок містить лише посилання на те, що з приводу допущених порушень позивач заслуговує на звільнення.
Наведене вище свідчить про порушення у даному випадку порядку проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, встановленого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року, невідповідність висновків за результатами проведення даного розслідування вищенаведеним нормативним актам не може свідчити про об'єктивне та повне дослідження обставин вчиненого, на думку відповідача, позивачем порушення.
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особи рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Як вбачається з службової характеристики позивача він за час проходження служби на посаді зарекомендував себе загалом позитивно. Накази та вказівки безпосереднього керівництва виконував своєчасно, свої функціональні обов'язки знає повному обсязі. По характеру врівноважений, у спілкуванні з людьми тактовний, користується авторитетом та повагою у колективі.
Як зазначалось вище, частина 1 статті 12 Дисциплінарного статуту містить види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до осіб рядового та начальницького складу, а саме: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною 12 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як вбачається з наданих відповідачем документів з особової справи позивача, до останнього було застосовано догану за неналежне розслідування кримінальної справи - наказ від 30.06.2010 року № 526.
Посилання у матеріалах справи, безпосередньо у висновку службового розслідування від 19.03.2011 року на не, що ОСОБА_1 має діюче дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом ГУМВС України від 29.10.2010 року № 932 не знайшло свого підтвердження у наданих відповідачем документах.
Позивача ж у відповідності до Наказу № 455 о/с від 08.04.2011 року звільнено за статтею 64 пункт "Є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з мотивацією неналежного виконання службових обов'язків, невжитті дієвих заходів із попередження надзвичайних подій серед особового складу тощо, за таких обставин, виходячи з вищевказаного наказу не встановлено, в чому саме проявлялося неналежне виконання службових обов'язків, та яким чином позивач мав попередити надзвичайну подію з слідчим Ромасєвим О.П.
Про те що ОСОБА_4 повернувся з відрядження на постійне місце служби до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 належним чином повідомлений не був ані ОСОБА_4, ані будь-ким з керівного складу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.
За таких обставин, суд задовольняючи позовні вимоги, виходить з того, що позивач не міг здійснювати контроль за слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, капітаном міліції ОСОБА_4, відповідності до статті 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» і нести персональну відповідальність за вчинений ОСОБА_4 умисний злочин, оскільки не знав про повернення останнього з відрядження, що і було доведено у судовому засіданні як матеріалами справи, так і показаннями свідків.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, звільнення було проведено з порушенням норм чинного законодавства, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що суду відсутні відомості з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про заробітну плату позивача за останні шість місяців роботи, суд, керуючись статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 08.04.2011 року по 04.10.2011 року включно.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивач за подання позовної заяви не сплачував судовий збір (державне мито), судові витрати присудженню на користь позивача з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі
Визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Київській області щодо винесення наказу № 264 від 24.03.2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області та наказу № 455 о/с від 08.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України заступника начальника слідчого відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, майора міліції ОСОБА_1.
Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління МВС України в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області № 264 від 24.03.2011 року та № 455 о/с від 08.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України заступника начальника слідчого відділення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, майора міліції ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області з 08.04.2011 року.
Зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 08.04.2011 року по 04.10.2011 року включно.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Києво-Святошинського РВ Головного управління МВС України в Київській області, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 жовтня 2011 року.