19 жовтня 2011 року 1839/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Теплухіної М.І., за участю
представника позивача: Гук Т.В., Адеріхіної В.С.,
представника відповідача: Зайцева В.С.,
представника третьої особи: Ларіонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Квартирно- експлуатаційного відділу м. Біла Церква
до
третя особа
про Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
Контрольно-ревізійне управління в Київській області
скасування рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (надалі -відповідач або Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 № 0001760235.
Згідно з вказаним рішенням податковим органом до позивача застосовано фінансові санкції за порушення вимог пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення про ведення касових операцій).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним дійсно не було відображено надходження готівки у Головній касовій книзі загалом в розмірі 519223,53 грн., оскільки надходження цих коштів відображалось у касових книгах відповідних підрозділів та які у подальшому матеріально відповідальними особами здавалися у банк для зарахування на банківський рахунок позивача. Так, приймання готівкових коштів від мешканців за проживання в гуртожитках, розташованих на території Білоцерківського гарнізону, здійснювалось бухгалтерами комендантських дільниць з якими укладено договори про повну матеріальну відповідальність на підставі наказу позивача № 47 від 24.09.2009 з оформленням прибуткового касового ордеру. Бухгалтери комендантських дільниць в подальшому самостійно здавали отримані грошові кошти до банківських установ, що оформлялось видатковими касовими ордерами.
А відтак, позивач вважає, що ним було оприбутковано готівку у повному обсязі в касах на місцях, у зв'язку з чим рішення, яке прийняте за результатами перевірки, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні 19.10.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У ході розгляду справи, відповідно до положень статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Контрольно-ревізійне управління Київської області.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору щодо задоволення позовних вимог у судовому засідання 19.10.2011 заперечувала. В обґрунтування заперечень вказала, що при перевірці правильності та повноти проведення розрахунків за проживання мешканців гуртожитку перевіряючими встановлено, що в порушення вимог пункту 4.2. Положення про ведення касових операцій надходження коштів від мешканців гуртожитків по прибутковим касовим ордерам, відповідачем не відображено руху таких готівкових коштів у касовій книзі позивача. Жодних інших касових книг, в тому числі касових книг відповідних підрозділів, у ході проведення перевірки позивачем надано не було. У зв'язку з чим вважає, що прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 № 0001760235 є обґрунтованим та правомірним.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У період з 07.06.2010 по 21.07.2010 відповідно до питань програми ревізії та робочого плану, з відома виконуючого обов'язки начальника КЕВ у м. Біла Церква (у період з 07.06.2010 по 07.07.2010) та начальника КЕВ у м. Біла Церква (у період з 08.07.2010 по 21.07.2010) посадовими особами Контрольно-ревізійного відділу у м. Біла Церква і Білоцерківському районі було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі -КЕВ у м. Біла Церква) за період з 01.01.2009 по 31.05.2010, про що складений Акт від 26.07.2010 № 11-31/16.
У ході проведення перевірки щодо правильності та повноти проведення розрахунків за проживання мешканців гуртожитків, перевіряючими встановлено, що на підставі наказу начальника КЕВ у м. Біла Церква від 10.03.2009 № 26 «Про призначення комісії для прийому -передачі гуртожитків військових частин на баланс КЕВ»обслуговування гуртожитків військових частини А -2167, А-1232, А-1552, зокрема, ведення розрахунків за комунальні послуги та інші питання фінансово - господарської діяльності з 01.04.2009 здійснюється КЕВ у м. Біла Церква.
На виконання наказу начальника КЕВ у м. Біла Церква від 29.04.2009 № 47 «Про призначення відповідальних осіб за утримання, правильну експлуатацію та своєчасний ремонт будівель (гуртожитків) відділу»матеріально - відповідальні особи, отриманні готівкові кошти від мешканців гуртожитків за комунальні послуги та квартирну плату (надалі - плата за проживання в гуртожитках) перераховували на протязі трьох банківських днів через банківські установи на спеціальний рахунок КЕВ у м. Біла Церква.
Як зазначено у Акті перевірки та не заперечувалось представниками позивача, плата за проживання у гуртожитках приймалась матеріально-відповідальними особами з оформленням прибуткових касових ордерів з відбитком печатки саме КЕВ у м. Біла Церква, проте без відображення надходження таких коштів у його касовій книзі.
Згідно пояснень начальника КЕВ у м. Біла Церква Катрича І.О. (а.с.25) «кошти отримувались на місцях та перераховувались на спеціальний рахунок КЕВ у м. Біла Церква на протязі трьох днів по причині зручності ведення обліку надходження коштів від мешканців гуртожитку».
09 серпня 2010 року та 20 серпня 2010 року листами, відповідно, № 11-16/951 та №11-16/982 Контрольно-ревізійний відділом у м. Біла Церква і Білоцерківському районі направлено на адресу Білоцерківської ОДПІ лист з інформацією проте, що ним було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ у м. Біла Церква. У ході проведення ревізії встановлені порушення КЕВ у м. Біла Церква фінансової дисципліни, що можуть свідчити про порушення норм з регулювання обігу готівки.
У зв'язку з цим, на виконання вимог пункту 47 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 та Порядку взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факт фінансових порушень та вжиті заходи, затвердженого спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління України та Державної податкової адміністрації України від 22.12.2001 № 143/514 до Білоцерківської ОДПІ були надіслані матеріали ревізії для їх розгляду та прийняття відповідних рішень.
08 вересня 2010 року у зв'язку з надходженням листа від Контрольно-ревізійного відділу в м. Біла Церква і Білоцерківському районі Білоцерківською ОДПІ було направлено позивачеві лист № 29521/10/23-2-035/799 з пропозицією надати пояснення відповідальних осіб та документальне підтвердження надходження коштів від мешканців гуртожитків за надані комунальні послуги та квартплату за період з 01.01.2009 по 31.05.2010, а саме: касові книги, прибуткові касові ордери, журнали ордери, банківські виписки, журнали РРО, інші первинні документи.
Відповідно до пояснень представника Білоцерківської ОДПІ, що не заперечувалось представниками КЕВ у м. Біла Церква, останнім, документи, що витребовувались, не були надані Білоцерківській ОДПІ.
19 листопада 2010 року на підставі матеріалів перевірки, відповідно до пунктів 2.6, 4.2 Положення про ведення касових операцій та абзацу 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 № 436, Білоцерківською ОДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001760235 у розмірі 1397921,25 грн. (279584,25 грн. х 5).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його до Білоцерківської ОДПІ, до ДПА в Київській області та до ДПА України.
За результатами розгляду скарг рішення Білоцерківської ОДПІ залишено без змін, а скарги без задоволення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Згідно пункту 4.2 глави 4 Положення про ведення касових операцій кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.
Таким чином, законодавство передбачає можливість ведення юридичною особою декількох касових книг в разі наявності у складі такої юридичної особи відокремлених підрозділів, які самостійно проводять операції з приймання або видачі готівки.
Визначення терміну підрозділи у розумінні Положення про ведення касових операцій наведено у пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій, відповідно до якого це є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.
Відповідно до положень статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (стаття 87 Цивільного кодексу України).
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»наведено дефініцію відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, які не підлягають державній реєстрації (частина 4 статті 4 зазначеного закону).
Частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено, що у переліку відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи відображаються дані про відокремлені підрозділи такої юридичної особи.
Тобто, законодавство передбачає, що інформація про відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи), які є у складі юридичної особи, повинна бути наявна у Єдиному державному реєстрі у відповідному записі щодо такої юридичної особи, і такі підрозділи повинні бути наділені частиною майна такої господарської організації.
Системний аналіз приписів зазначених законів у їх взаємозв'язку із нормами Положення про ведення касових операцій дозволяє дійти висновку, що у разі існування в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи даних про наявність в неї відокремлених структурних підрозділів, така особа може використовувати декілька касових книг для обліку операцій з готівкою в національній валюті по одній для кожного підрозділу. В іншому випадку, юридична особа повинна мати тільки одну касову книгу у якій зобов'язана відображати облік операцій з готівкою в національній валюті в незалежності від місця їх проведення.
Суду не надано жодних доказів того, що позивач має у своєму складі відокремлені структурні підрозділи у розумінні Положення ведення касових операцій, а отже, наділений правом вести більш ніж одну касову книгу та відображати в них операції з готівкою в національній валюті.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність у нього декількох касових книг, в яких і відображені операції з отримання плати за проживання в гуртожитках, оскільки а ні під час перевірки, а ні на вимогу Білоцерківської ОДПІ, такі касові книги позивачем надані не були.
Крім цього, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що прибуткові касові ордери, які оформлювались позивачем під час отримання плати за проживання в гуртожитках, скріплені його печаткою, а не печаткою відокремлених підрозділів чи дублікатом, що підтверджує факт прийняття готівки безпосередньо позивачем, а не уповноваженими на таке структурними підрозділами.
В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятого рішення.
Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.
Оцінивши докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності та беручи до уваги ті обставини, що позивачем не заперечувався факт невідображення надходження готівкових коштів у розмірі 279584,25 грн. у його касовій книзі, право на ведення ним декількох касових книг не доведено, а ні під час перевірки, а ні на вимогу Білоцерківської ОДПІ інші касові книги позивачем не були надані, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи не є обґрунтованими, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Панченко Н.Д.
Постанова у повному обсязі виготовлена 24 жовтня 2011 року.