13:55
12 жовтня 2011 року місто Київ № 2а-3604/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Горбуновій К.С., за участю представників
позивача: Шульгіна В.С.,
відповідача: Дацька Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Український термінал»
доДержавної екологічної інспекції у Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, Дочірнє підприємство «Український термінал», 04.08.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 року позовну заяву Дочірнього підприємства «Український термінал» до Державної екологічної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви позивачу до 18.08.2011 року.
08.08.2011 року від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання (вхідний № 13412) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Рішення Державної екологічної інспекції у Київській області від 14.07.2011 року № 96.
18.08.2011 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2011 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 року представнику позивача в задоволенні клопотання (вхідний № 13412) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Рішення Державної екологічної інспекції у Київській області від 14.07.2011 року № 96 - відмовлено.
15.09.2011 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у суду відсутні відомості про вручення стороні повістки, у зв'язку з цим судове засідання відкладено на 27.09.2011 року.
В судове засідання, призначене на 27.09.2011 року з'явилися представник позивача та представник відповідача. У судовому засіданні 27.09.2011 року оголошено перерву до 06.10.2011 року.
06.10.2011 року в судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача. Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.
З метою отримання додаткових доказів по справі в судовому засідання оголошено перерву до 12.10.2011 року.
В призначений день та час 12.10.2011 року в судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, простив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
19.01.2011 року Державною екологічною інспекцією у Київській області було повідомлено позивача про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Згідно матеріалів справи, відповідачем 19.01.2011 року було повідомлено позивача про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, чим виконано вимоги чинного законодавства України. Вказане повідомлення отримане 23.05.2011 року менеджером з адміністративної діяльності.
В матеріалах справи також наявне направлення на проведення перевірки № 000880.
Відповідно до акту перевірки від 23-24 червня 2011 року перевірка проводилась у присутності інженера з експлуатації споруд та устаткування водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_3, яким і підписано вказаний акт.
З акту перевірки встановлено, що Дочірнє підприємство «Український термінал» здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 799524 від 01.11.2006 року, довідки АА № 3510354 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статуту.
На території підприємства знаходяться митно-ліцензійний склад для тимчасового зберігання автомобілів, склад тимчасового зберігання товарів під митним контролем, адмінбудівля, свердловина, дизельгенератор.
На момент перевірки надано наказ № 110104/К-10 від 04.01.2011 року, про відповідальну особу за охорону навколишнього природного середовища.
Територія та приміщення експлуатуються згідно договору від 31.12.2007 року та додаткової угоди від 01.10.2010 року № 8 до договору оренди № НІ-УТ-31/12/07 від 31.12.2007 року, який укладено з ТОВ «НІКО ІНВЕСТ».
Підприємством отримано висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 29.04.2011 року № 05-09, 4336 про надання дозволу на функціонування складу тимчасового зберігання товарів під митним контролем та дозвіл від 19.04.2007 року № 06-13/2994 на відкриття митно-ліцензійного складу за адресою: село Копилів, вулиця Леніна, Київська область.
В ході діяльності підприємства здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від дахової котельні, яка працює на природному газі, від дизельгенератора, залпові викиди від двигунів автомобілів під час погрузки та розгрузки на складській рампі.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовим в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням статей 8, 10, 13, 33 Закону України «» Про охорону атмосферного повітря.
Для господарсько-побутових потреб використовується вода із свердловини, яка знаходиться на території підприємства.
Дозвіл на спецводокористування відсутній, що є порушенням статті 44 Водного Кодексу України.
Показники лічильника використаної води на момент перевірки становлять 967 метрів кубічних.
Водовідведення здійснюється у вигріб з подальшим вивозом.
В порушення статей 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» на підприємстві відсутній дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів.
На момент перевірки надано договір № 66 від 22.04.2008 року, на вивезення твердих побутових відходів та рідких нечистот, укладений з Макарівським РВУЖКГ.
За результатами перевірки відповідачем був винесений припис від 24.06.2011 року № б/н, яким визначено спосіб і термін усунення порушень.
Рішенням від 14.07.2011 року № 96 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ДП «Український термінал» вирішено тимчасово заборонити (зупинити) з 18.07.2011 року діяльність ДП «Український термінал» за адресою: вулиця Леніна, будинок 4, село Копилів, Макарівського району, Київської області.
Вищевказаним рішенням встановлено порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме:
- при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушено статті 8, 10, 11, 13, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
- при відсутності дозволу на спеціальне використання, чим порушено вимоги статей 44, 110 Водного Кодексу України;
- при відсутності дозволу на та лімітів на утворення та розміщення відходів, чим порушено статті 15, 17, 32, 33, 42 Закону України «Про відходи».
Вищевказане Рішення було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЕКО» (надалі Виконавець) та ДП «Український термінал» (надалі Замовник) укладений Договір № 267/11 від 19.07.2011 року, предметом якого є обстеження джерел утворення відходів ДП «Український термінал», що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, село Копилів, вулиця Леніна, будинок 4. Підготовка документів для отримання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів ДП «Український термінал» за вищевказаною адресою.
У судовому засіданні встановлено, що у позивача наявний Дозвіл на розміщення відходів на 2011 рік № 1186-6 від 19.08.2011 року, дійсний з 19.08.2011 року по 31.12.2011 року та Дозвіл на розміщення відходів на 2012 рік № 555-6 від 19.08.2011 року, дійсний з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, дозволи на розміщення відходів на 2011 рік та на 2012 рік були отримані 19.08.2011 року.
Також, встановлено, що між ТОВ «ЕКО» (надалі Виконавець) та ДП «Український термінал» (надалі Замовник) укладений Договір № 268/11 від 19.07.2011 року, предметом якого є надання послуг з наступного:
- санітарно-технічне обстеження джерел викидів забруднюючих речовин ДП «Український термінал» за адресою: Київська область, Макарівський район, село Копилів, вулиця Леніна, будинок 4, з метою інвентаризації та виконання розсіювання забруднюючих речовин за програмним комплексом ЕОЛ. 5.23.-плюс;
- аналіз матеріалів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою підготовки обґрунтування для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (пакет документів та файлів на МД) проммайданчика підприємства;
- отримання необхідних даних для підготовки документів в ЦГО МНСУ.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору здача робіт по договору - дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - жовтень 2010 року.
Тобто, надаючи оцінку поданим документам, встановлено, що висновки акту перевірки відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення винесене правомірно, оскільки під час проведення перевірки дозволів підприємство не мало, а станом на день розгляду справи було отримано тільки дозволи на розміщення відходів.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Державна екологічна інспекція в Київській області (далі Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження і відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки в Київській області.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в Київській області», затвердженого Наказом Мінприроди України від 19.02.2007 року № 55, інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.
Згідно зі статтею 20 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, зокрема обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Відповідно до «Порядку обмеження, тимчасової діяльності, припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-ХІІ; Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Мінприроди України від 19.12.2006 року № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 120/13387, винесено Рішення № 96 від 14.07.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) з 18.07.2011 року діяльності позивача у зв'язку із порушенням вимог природоохоронного законодавства, що складається з наступного.
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 10 Закону України від 16.10.1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону України від 16.10.1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Відповідно до статті 12 Закону України від 16.10.1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України від 16.10.1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів. Порядок розроблення, видачі та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, та обліку підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, позивач вищевказаних дозволів не отримував, що є порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.
Відповідно до статті 44 Водного Кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно зі статтею 110 Водного Кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Так, як позивач не надав доказів того, що мало місце непереборних сил природи чи воєнних дій, таким чином звільнення від відповідальності є неможливим, тому були всі підстави стверджувати, що позивач діяв умисно з порушенням водного законодавства шляхом здійснення спеціального водокористування без наявності спеціального дозволу.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Особливості регулювання відносин щодо поводження з невловлюваними газоподібними речовинами, що викидаються безпосередньо у повітря, речовинами, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця складування), радіоактивними відходами і речовинами, забрудненими ними, розкривними породами гірничодобувних підприємств, які за технологією зворотного відвалоутворення використовуються для закладення виробленого простору, металобрухтом, включаючи побічні продукти від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів (шлаки, шлами та інше), а також вторинними матеріальними чи енергетичними ресурсами та іншими відходами визначаються відповідними законами.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані:
а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів;
в) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Відповідно до статті 17 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.
Згідно зі статтею 32 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Відповідно до статті 33 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Згідно зі статтею 42 Закону України від 05.03.1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно з частиною другою статті 55 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 20 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Згідно з пунктом «в» статті 41 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів.
Відповідно до пункту 4 Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992 року за № 2751-ХІІ «Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:
- використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;
- порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача наявні законодавчі підстави для проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Перевірка була проведена з відома і у присутності уповноважених осіб позивача.
В результаті перевірки були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме відсутність дозволів на проведення деяких видів робіт, у зв'язку з чим на підставі статті 20 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» було застосовано таку санкцію як тимчасова заборона (зупинення) діяльності ДП «Український термінал».
Щодо посилань позивача на те, що у Рішення повинен вказуватися граничний строк до якого зупиняється діяльність підприємства, не береться судом до уваги, оскільки у Рішенні вказано тимчасово заборонити (зупинити) з 18 липня 2011 року діяльність ДП «Український термінал». У пункті 6 рішення вказано, що Рішення про відновлення діяльності підприємства може бути надано за умови повного усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.
Як було встановлено у судовому засіданні, порушення виявлені під час проведення перевірки на даний час усунуті не повному обсязі.
Окремо слід відмітити, що винесення припису про усунення правопорушень не є підставою для невинесення Рішення про застосування санкції за встановлені правопорушення.
Так, згідно з пунктами 7, 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, який є розпорядчим документом про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу та складається на підставі акту.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Окрім того, як вбачається зі змісту статті 8 вказаного Закону, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, а також накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Отже, надання суб'єктам господарювання обов'язкових для виконання приписів про усунення порушень і недоліків є правом, а не обов'язком органу державного нагляду (контролю). При цьому, право накладати на таких суб'єктів штрафних санкцій та вживати органом державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, інших заходів, не знаходиться у правовому зв'язку з попереднім наданням чи ненаданням суб'єкту господарювання припису про усунення порушень і недоліків. Повноваження органів державного нагляду (контролю), передбачені статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснюються такими органами не залежно від послідовності реалізації наданих їм прав.
Тобто, винесення припису про усунення правопорушення, а потім винесення Рішення про застосування такої санкції як тимчасова заборона (зупинення) діяльності не можуть вважатися порушенням порядку проведення перевірки, оскільки невиконання у визначені у приписі строки вимог органу державного нагляду (контролю) буде підставою для проведення позапланового заходу в частині виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю) (стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
На підставі вищевикладеного, суд вважає доведеною правомірність дій Державної екологічної інспекції у Київській області з прийняття Рішення від 14.07.2011 року № 96 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ДП «Український термінал», а тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Український термінал» до Державної екологічної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Постанова у повному обсязі виготовлена 17 жовтня 2011 року.