про залишення позовної заяви без розгляду
11 жовтня 2011 року 2а-4490/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1,
представника третьої особи -ОСОБА_2,
представника відповідача -Сіпченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про визнання нечинною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу,
5 жовтня 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про визнання нечинною постанови державного виконавця від 10.08.2011 ВП № 16439521 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи клопотання тим, що йому нічого не було відомо про відкриття виконавчого провадження, ніяких документів він не одержував ні від державного виконавця, ні від стягувача -Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», а про порушення своїх прав дізнався лише 20.09.2011, коли представник позивача отримав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
Ухвалою від 05.10.2011 з метою вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд призначив судове засідання на 11.10.2011.
У судове засідання 11.10.2011 з'явились представники сторін, а також ОСОБА_2 -мати позивача, яка заявила, що бажає вступити у справу в якості третьої особи.
Як пояснила ОСОБА_2, вона разом із своїм чоловіком та сином ОСОБА_4 проживала у будинку, який на підставі постанови державного виконавця від 10.08.2011 ВП № 16439521 було передано стягувачу в рахунок погашення боргу. Таким чином, оспорюване рішення державного виконавця стосується її прав. Крім того, як пояснила ОСОБА_2 вона виступала поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_4 за кредитним договором перед Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк».
Під час судового засідання судом встановлено, що оспорювана постанова державного виконавця від 10.08.2011 ВП № 16439521 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу прийнята у зв'язку із здійсненням виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 17.12.2008 № 13985, на підставі якого звернуто стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок загальною площею 239,0 кв.м, гараж, інші дворові споруди та земельну ділянку площею 0,1800 га, що розташовані за адресою: смт. Гостомель, вул. Островського, буд. 99, з метою погашення боргу на загальну суму 3268161,57 грн.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 ніяких документів ні від державної виконавчої служби з приводу звернення стягнення на його будинок, ні від банку не отримував, а про порушення своїх прав дізнався лише 20.09.2011, коли представник позивача отримав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
Представник відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні заявив, що твердження позивача не відповідають дійсності і пояснив, що позивач знав про перебіг виконавчого провадження, оскільки усі документи виконавчого провадження, у тому числі й постанова від 10.08.2011 ВП № 16439521 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, надсилалися позивачу згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження»із супровідними листами простою кореспонденцією. Крім того, мати позивача -ОСОБА_2 брала участь у складанні 13 квітня 2010 року Акта опису й арешту майна і прийняла об'єкт нерухомості, який є предметом стягнення, на відповідальне зберігання. Однин із супровідних листів (від 08.11.2010 № 1377, разом з яким позивачу надсилався висновок незалежної оцінки майна) повернувся до відділу державної виконавчої служби з позначкою підприємства зв'язку про відсутність адресата за адресою відправлення (смт. Гостомель, вул. Островського, буд. 99).
ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала факт участі у складанні Акта опису й арешту майна 13 квітня 2010 року та прийняття майна на відповідальне зберігання. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що неодноразово спілкувалася з представниками банка з приводу способу погашення боргу, а також представниками торгуючої організації з приводу оцінки предмету іпотеки та способу його викупу.
У судовому засіданні судом досліджено матеріали виконавчого провадження, у тому числі Акт опису й арешту майна від 13.04.2010, конверт, що повернувся до державної виконавчої служби, а також супровідний лист від 10.08.2011 № 5/10, з яким позивачу надіслано постанову державного виконавця від 10.08.2011 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Як убачається з Акта, в ньому зазначено, що майно буде передане для реалізації не раніше 23.04.2010 року.
Враховуючи досліджені документи виконавчого провадження, факт участі ОСОБА_2 у складанні Акта опису й арешту майна, наявність у матеріалах виконавчого провадження одного з конвертів, що повернувся до органу державної виконавчої служби, пояснення ОСОБА_2, суд дійшов висновку про те, що твердження представника позивача про те, що позивачу нічого не було відомо про виконавче провадження не відповідають дійсності.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до Нормативу і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650, нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області становить три дні.
Зважаючи на вказаний норматив, позивач повинен був одержати копію постанови від 10.08.2011 ВП № 16439521 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу 15 серпня 2011 року.
Крім того, у судовому засіданні з'ясовано, що 19 серпня 2011 року стягувач вручив ОСОБА_2 під розписку вимогу про звільнення житлового будинку. Як вже зазначалось судом, ОСОБА_2 є матір'ю позивача, яка проживає разом з ним в одному будинку.
Таким чином, 19 серпня 2011 року позивачу стало достеменно відомо про порушення його прав у зв'язку з передачею майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Як вже зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом 05.10.2011, але зі штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому надіслано позовну заяву, убачається що позовна заява здана на пошту 29.09.2011.
Таким чином, від дня, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення його права, до дня звернення до суду минув строк в один місяць і десять днів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з порушенням визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Жодних обставин, які б надавали суду підстави вважати, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, суду не наведено і не доведено належними та достатніми доказами.
Таким чином, клопотання позивача про поновлення строку задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 100, 181, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про визнання нечинною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Волков А.С.