29 вересня 2011 року № 2а-3135/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:- Сікачова С.Ю,
- Лєщинського К.Д.
відповідача: - Свириденко Л.М.,
- Шепіло І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл»
доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області
провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл», звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002922320 від 31.03.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області № 0002922320 від 31.03.2011 року прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким що суперечить нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.
В судове засідання з'явилися представники позивача та представники відповідача.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл»є юридичною особою, (місцезнаходження: 08332, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Промислова, будинок 1, ідентифікаційний номер: 36230028).
З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2011 року Бориспільською ОДПІ Київської області проведено перевірку позивача ТОВ «Оптіма-Оіл».
За результатами перевірки податковим органом складений Акт № 1082/23-2/36230028 від 08.12.2010 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Оптіма-Оіл»(код за ЄДРПОУ 36230028) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.03.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 05.03.2009 року по 30.06.2010 року.
Документальною перевіркою встановлені наступні порушення:
- підпункт 4.1.1, підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4; пункт 11.3.1 статті 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 22 500 000, 00 гривень;
- підпункт 7.2.4, підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», встановлено завищення позитивного значення р. 18.1 за серпень 2009 року на суму 1399, 92 гривень;
- пункт 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320;
- абзац «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період, що перевірявся на суму 207, 45 гривень, у тому числі за липень 2009 року -207, 45 гривень;
- частина друга статті 9 Закону України від 22.12.1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»та Наказ ДПА України № 451 від 29.09.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за № 960/8281, чим порушено порядок заповнення розрахунків Ф № 1ДФ за І-ІІ квартал 2009 року, І квартал 2010 року.
На підставі Акту № 1082/23-2/36230028 від 08.12.2010 року, Бориспільською ОДПІ Київської області винесені податкові повідомлення-рішення № 0066702320/0 від 22.12.2010 року та на податкове повідомлення-рішення № 0066602320/0 від 22.12.2010 року до Бориспільської ОДПІ Київської області.
Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, розпочав процедуру адміністративного оскарження та звернувся зі скаргою № 12/340 від 31.12.2010 року на податкове повідомлення-рішення № 0066702320/0 від 22.12.2010 року та на податкове повідомлення-рішення № 0066602320/0 від 22.12.2010 року до Бориспільської ОДПІ Київської області.
Рішенням Бориспільської ОДПІ Київської області № 589/10/23-2 від 20.01.2011 року про результати розгляду первинної скарги вирішено скаргу директора ТОВ «Оптіма-Оіл»Горанського В.В. залишити без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.
За результатами розгляду первинної скарги були прийнятті податкові повідомлення-рішення від 20.01.2011 року № 0066692320/1 та № 0066702320/1.
Позивач, не погодившись з Рішенням Бориспільської ОДПІ Київської області № 589/10/23-2 від 20.01.2011 року, звернувся з повторною скаргою № 01/29 від 26.01.2011 року до ДПА в Київській області.
Рішенням ДПА в Київській області № 716/10/25-017/31-345 від 28.03.2011 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0066702320/0 від 22.12.2010 року, скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0066602320/0 від 22.12.2010 року та збільшено суму податкових зобов'язань по податку на прибуток, нарахованого на умовно нараховані відсотки у розмірі 3 489 114, 05 гривень основного платежу та 872 278, 51 гривень застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
В результаті рішення ДПА в Київській області було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002922320 від 31.03.2011 року на суму грошового зобов'язання за основним платежем -3 489 114, 05 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 872 278, 51 гривень.
Не погодившись з Рішенням ДПА в Київській області № 716/10/25-017/31-345 від 28.03.2011 року, позивач звернувся з повторною скаргою № 04/35 від 07.04.2011 року до ДПА України.
Рішенням ДПА України № 10506/в/25-045 від 06.06.2011 року про результати розгляду повторних скарг залишено без змін податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0066602320/0 від 22.12.2010 року (№ 0066602320/1 від 20.01.2011 року), № 0002922320 від 31.03.2011 року та Рішення ДПА в Київській області № 716/10/25-017/31-345 від 28.03.2011 року, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу - без задоволення.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002922320 від 31.03.2011 року, яке і є предметом даного спору.
На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, представником позивача були надані додаткові докази по справі, зокрема банківські виписки по рахунках позивача за періоди: грудень 2009 року; березень 2010 року; травень 2010 року; липень 2010 року.
В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач вважає твердження позивача необґрунтованими, та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства України, вважає, що викладені в Акті перевірки результати обґрунтовані, а податкове повідомлення-рішення № 0002922320 від 31.03.2011 року прийнято правомірно.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, судом встановлено наступне.
В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «Оптіма-Оіл»уклало договори комісії з підприємствами та отримано кошти на розрахунковий рахунок (в якості авансового внеску) за вказаними договорами, при цьому умови договору не виконувались, нафтопродукти не закуповувались, кошти не повертались, а використовувались для надання фінансової поворотної позики ВАТ «Укрнафта», тобто використовувались не за призначенням, а через деякий час повертались підприємствам без виконання умов укладених договорів комісії.
За перевіряємий період ТОВ «Оптіма-Оіл»було укладено наступні договори комісії:
- договір комісії № 226-2009/К від 28.08.2009 року з ТОВ «Вест - Траст»;
- договір комісії № 7-2009/К від 28.12.2009 року з ТОВ «Гільдія Ойл»;
- договір комісії № К10/03-22 від 26.03.2010 року з ТОВ «Дайлінг»;
- договір комісії № 27/К від 26.05.2010 року з ТОВ «Петролеум Трейд-К»;
- договір комісії № 2010-87-К від 21.06.2010 року з ТОВ «Агістель».
За перевіряємий період встановлено, що ТОВ «Оптіма-Оіл»надавало ВАТ «Укрнафта»позику згідно наступних договорів:
- договір позики від 31.08.2009 року № 15/30/365;
- договір позики від 31.08.2009 року № 15/31/365;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/33-з/786;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/34-з/787;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/35-з/788;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/36-з/789;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/37-з/790;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/38-з/791;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/39-з/792;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/40-з/793;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/41-з/794;
- договір позики від 30.12.2009 року № 15/42-з/795.
Так, відповідно до пункту 1.1 договору комісії № 226-2009/К від 28.08.2009 року з ТОВ «Вест - Траст»Комісіонер зобов'язується за винагороду та за дорученням Комітента укласти від свого імені, за рахунок Комітента, договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 240003000 гривень, предмет договору -поставка Д/п 35666 т. по ціні не вище 6750 гривень за тонну.
На виконання пункту 2.1 договору до 30 вересня 2009 року перерахувати на поточний рахунок Комісіонера 80 000 000 гривень та забезпечити всім необхідним для укладення та виконання договору. Відшкодувати Комісіонеру кошти витрачені на сплату транспортних послуг та інші витрати, пов'язані з виконанням даного договору (пункт 2.3. договору).
Пунктом 3.1 договору обумовлено, що Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 300 гривень. Право Комісіонера на одержання винагороди виникає після виконання доручення.
31.08.2009 року було отримано кошти у сумі 80 000 000 гривень.
29.09.2009 року було укладено додаткову угоду про відміну договору.
30.09.2009 року кошти було повернуто платнику у сумі 80 000 000 гривень.
Відповідно до пункту 1.1 договору комісії № 7-2009/К від 28.12.2009 року з ТОВ «Гільдія Ойл»Комісіонер зобов'язується за винагороду та за дорученням Комітента укласти від свого імені, за рахунок Комітента, договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 1 320 960 000 гривень, предмет договору -поставка бензину А-80 в кількості 1 72000 т. по ціні не вище 7680 гривень за тонну.
На виконання пункту 2.1 договору до 31 січня 2010 року перерахувати на поточний рахунок Комісіонера 440 000 000 гривень та забезпечити всім необхідним для укладення та виконання договору. Відшкодувати Комісіонеру кошти витрачені на сплату транспортних послуг та інші витрати, пов'язані з виконанням даного договору (пункт 2.3. договору).
Пунктом 3.1 договору обумовлено, що Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 300 гривень. Право Комісіонера на одержання винагороди виникає після виконання доручення.
31.12.2009 року було отримано кошти у сумі 440 000 000 гривень.
30.03.2010 року кошти було повернуто платнику у сумі 440 000 000 гривень.
Відповідно до пункту 1.1 договору комісії № К10/03-22 від 26.03.2010 року з ТОВ «Дайлінг»Комісіонер зобов'язується за винагороду та за дорученням Комітента укласти від свого імені, за рахунок Комітента, договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 500 002 900 гривень, предмет договору -поставка бензину А-80 в кількості 15432 т. по ціні не вище 8100 гривень за тонну, бензину А-92 в кількості 14706 т. по ціні не вище 8500 гривень за тонну, бензину А-95 в кількості 14535 по ціні не вище 8600 гривень за тонну, Д/п у кількості 15823 т. по ціні не вище 7900 гривень за тонну.
На виконання пункту 2.1 договору до 31 березня 2010 року перерахувати на поточний рахунок Комісіонера 90 000 000 гривень та забезпечити всім необхідним для укладення та виконання договору. Відшкодувати Комісіонеру кошти витрачені на сплату транспортних послуг та інші витрати, пов'язані з виконанням даного договору (пункт 2.3. договору).
Пунктом 3.1 договору обумовлено, що Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 300 гривень. Право Комісіонера на одержання винагороди виникає після виконання доручення.
31.03.2010 року було отримано кошти у сумі 90 000 000 гривень.
Станом на 30.06.2010 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 90 000 000 гривень.
Кошти платнику поверталися 10.08.2010 року у сумі 6 850 392 гривень, 11.08.2010 року -66 020 955 гривень.
Станом на 01.09.2010 року кредиторська заборгованість у сумі 17 128 650 гривень.
Відповідно до пункту 1.1 договору комісії № 27/К від 26.05.2010 року з ТОВ «Петролеум Трейд-К»; Комісіонер зобов'язується за винагороду та за дорученням Комітента укласти від свого імені, за рахунок Комітента, договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 500 006 404, 84 гривень, предмет договору -поставка бензину А-92 в кількості 35744 т. по ціні не вище 8393 гривень за тонну, бензину А-95 в кількості 23486 т. по ціні не вище 8516 гривень за тонну.
На виконання пункту 3.1.1 договору перерахувати на поточний рахунок Комісіонера 100 000 000 гривень та забезпечити всім необхідним для укладення та виконання договору. Відшкодувати Комісіонеру кошти витрачені на сплату транспортних послуг та інші витрати, пов'язані з виконанням даного договору (пункт 2.3. договору).
Пунктом 4.1 договору обумовлено, що Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 300 гривень. Право Комісіонера на одержання винагороди виникає після виконання доручення.
27.05.2010 року було отримано кошти у сумі 100 000 000 гривень.
Станом на 30.06.2010 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 100 000 000 гривень.
Кошти платнику поверталися 11.08.2010 року у сумі 10 000 000 гривень.
Відповідно до пункту 1.1 договору комісії № 2010-87-К від 21.06.2010 року з ТОВ «Агістель»Комісіонер зобов'язується за винагороду та за дорученням Комітента укласти від свого імені, за рахунок Комітента, договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 595 574 172 гривень, предмет договору -поставка бензину А-80 в кількості 10000 т. по ціні не вище 8102,05 гривень за тонну, бензину А-92 в кількості 13000 т. по ціні не вище 8288,05 гривень за тонну, бензину А-95 в кількості 20000 т. по ціні не вище 8360,05 гривень за тонну, Д/п у кількості 35000 т. по ціні не вище 6846 гривень за тонну.
На виконання пункту 2.1 договору до 21 липня 2010 року перерахувати на поточний рахунок Комісіонера 200 000 000 гривень та забезпечити всім необхідним для укладення та виконання договору. Відшкодувати Комісіонеру кошти витрачені на сплату транспортних послуг та інші витрати, пов'язані з виконанням даного договору (пункт 2.3. договору).
Пунктом 3.1 договору обумовлено, що Комітент сплачує Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 300 гривень. Право Комісіонера на одержання винагороди виникає після виконання доручення.
30.06.2010 року було отримано кошти у сумі 200 000 000 гривень.
Станом на 30.06.2010 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 200 000 000 гривень.
Кошти платнику поверталися 10.08.2010 року у сумі 200 000 000 гривень.
З урахуванням укладених між ТОВ «Оптіма Ойл»та ВАТ «Укрнафта»договорів позики, ідентичних за змістом, метою надання позики у яких є використання у господарській діяльності податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ «Оптіма Оіл»за рахунок коштів по договорам комісії надавало ВАТ «Укрнафта»поворотну фінансову допомогу.
У зв'язку з надходженням на рахунок ТОВ «Оптіма Оіл»коштів по договорах комісії з ТОВ «Гільдія ОЙЛ», ТОВ «Дайлінг», ТОВ «Петроліум Трейд-К»та ТОВ «Агістель», як вказує податковий орган, вони використовувалися не за цільовим призначенням, не були повернуті у цих же податкових періодах, податковий орган дійшов до висновку, що такі надходження мають ознаки поворотної фінансової допомоги.
Отже, оскільки ТОВ «Оптіма Оіл»не проводило розрахунок та не включало до валових доходів умовно нараховані відсотки на суми коштів, отриманих по договорам комісії було розраховано суму умовно нарахованих відсотків враховуючи суму повернення помножену на розмір облікової ставки Національного банку України розділену на 365 днів та помножену на кількість днів фактичного використання коштів по договорам з ТОВ «Гільдія ОЙЛ», ТОВ «Дайлінг», ТОВ «Петроліум Трейд-К»та ТОВ «Агістель»(відповідний розрахунок міститься у матеріалах справи).
Оцінюючи матеріали справи у сукупності, застосовуючи норми законодавства за перевіряємий період, суд, задовольняючи позовні вимоги, виходить з наступного.
Відповідно до статей 1011, 1014 Цивільного кодексу України, обов'язком комісіонера є укладення угоди за дорученням комітента.
Цивільний кодекс України не обумовлює обов'язок комісіонера будь-яким чином обособлювати отримані кошти і відслідковувати шляхи їх використання.
Відповідно до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Згідно з підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до абзацу 4 підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Як вже вказувалося вище, законодавцем в статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дано чітке визначення, що «поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платникові податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами».
Згідно зазначеного визначення договором, за яким надається поворотна фінансова допомога є лише договір позики.
Таку позицію поділяє і ДПА України в узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги», затвердженому наказом ДПА України № 26 від 24.01.2003 року.
Виходячи із даного законодавцем визначення поворотної фінансової допомоги, для можливості віднесення сум коштів до такого виду допомоги необхідно такі умови:
- суми коштів передаються платникові податку у користування;
- договір не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами;
- необхідна наявність укладеного договору, в якому чітко обумовлюються умови надання фінансової допомоги та строки її повернення.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення не є порушенням комісійних зобов'язань.
Оскільки в Законах України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено ніяких санкцій за використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення, то податковий орган не має підстав самостійно змінювати правову кваліфікацію правочину та донараховувати у зв'язку із цим суму податку та нараховувати штрафні санкції.
Аналіз укладених договорів комісії дозволяє зробити висновок, що вони не містять ознаки договору поворотної фінансової допомоги, а є договорами про обслуговування господарської діяльності підприємств.
Вказані договори є чинними, не були визнані нікчемними у судовому порядку.
Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що висновки податкового органу про те що факт використання ТОВ «Оптіма Оіл»коштів, отриманих від підприємств по договорам комісії для надання позики ВАТ «Укрнафта»є підставою вважати такі договори поворотною фінансовою допомогою є необґрунтованими, не відповідають діючому законодавству, а податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0002922320 від 31.03.2011 року винесене відповідачем неправомірно.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів, на підставі яких керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року № 0002922320.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл» здійснені судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Постанова у повному обсязі виготовлена 04 жовтня 2011 року.