ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/560
11.01.12
За позовом
Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"
До
Відкритого акціонерного товариства "Східні енергопостачальні мережі"
Про
стягнення боргу 350 000 грн.
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -не з'явився.
Від відповідача -не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Східні енергопостачальні мережі" про стягнення боргу 350 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.12.2011 року.
У судове засідання 14.12.2011 року представник позивача з'явився.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Заяву судом задоволено.
В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року розгляд справи відкладено 11.01.2012 року.
У судове засідання 11.01.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
27.12.2005р. відповідач емітував простий вексель №32171215373 на суму 350000,00грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 30.12.2009 р. на користь ТОВ “Теко Транс”. На векселі ТОВ “Теко Транс” проставив бланковий індосамент.
24.03.2006 р. між ВАТ “Сумиобленерго”(перейменованим відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” на підставі рішення Загальних зборів акціонерів на Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго") та ТОВ “Фінансова компанія “Декра” укладено договір № 58/06 Т-В Т-В купівлі-продажу цінних паперів (далі -договір), відповідно до умов якого продавець (ТОВ “Фінансова компанія “Декра”) зобов'язується передати у власність покупця (ВАТ “Сумиобленерго”), а покупець прийняти та оплатити вказаний у цьому пункті наступний цінний папір (надалі -ЦП), на умовах передбачених цим договором.
№
Вид ЦП
Номер
Векселедавець
Дата складання
Дата погашення
Номінальна вартість, грн.
Вартість продажу векселя, грн.
1.
Вексель простий
32171215373
ВАТ“Східні енергопостачальні мережі”,код ЄДРПОУ 33102436
27.12.2005
За пред'явленням, але не раніше 30.12.2009
350000,00
250000,00
Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний протягом двох операційних днів від дати підписання цього договору передати у власність покупця вексель, який є предметом цього договору, що оформлюється підписаним Актом приймання-передачі цінних паперів.
Вказаний вексель було передано ТОВ “Фінансова компанія “Декра”у власність ВАТ “Сумиобленерго”, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 24.03.2006р. до договору № 58/06 Т-В купівлі-продажу цінних паперів від 24.03.2006р.
Згідно абзацу 1 статті 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.
У відповідності зі статтею 13 Закону, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.
Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.
З огляду на положення цього Закону щодо індосаменту (статті 11 -20) держателем векселя може бути не тільки особа, якій видано вексель, а й інша особа, до якої права, що випливають з векселя, перейшли за індосаментом.
Таким чином, позивач є векселедержателем простого векселя №32171215373 на суму 350000,00грн., про що також свідчить відповідний бланковий індосамент на зворотному боці векселя, який проставлений Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Декра”.
22.12.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих.№ 50/10662) про сплату заборгованості за векселем у строк до 30.12.2010р. у розмірі 350 000,00грн. Доказом одержання вимоги є повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом уповноваженої особи відповідача.
Проте, як зазначено у позовній заяві, відповідач не виконав своє грошове зобов'язання по сплаті визначеної у векселі суми позивачеві, а саме 350000,00грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 350000,00грн. -основного боргу.
Відповідно до п. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду є наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Положеннями цієї ж статті встановлено обов'язкові реквізити простого та переказного векселя. Зокрема, для простого векселя такими реквізитами є:
а) найменування "вексель";
б) проста і нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;
е) дата і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених у частині 5 статті 1 цього Закону.
Судом не встановлено дефекту форми векселів, а тому підстав, які б позбавляли його вексельної сили суд не вбачає.
Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”у його статті 14 дає чітке визначення поняття “вексель”- це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, які стосуються переказного векселя і які стосуються, зокрема, індосаменту; терміну платежу; платежу; позову у разі неакцепту або неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; давності; неробочих днів, обрахування строків і заборони граціонних днів.
Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.
Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання чи від пред'явлення повинен пред'явити переказний вексель до платежу або в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів.
Згідно ч. 1 статті 43 Уніфікованого закону встановлює підстави звернення векселедержателя з позовом до суду, а саме: векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб при настанні терміну платежу, якщо платіж не був здійснений.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Строк виконання безумовного грошового зобов'язання за векселем настав 30.12.2009р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 350000,00грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Східні енергопостачальні мережі”(м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 33102436) на користь Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго”(м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код ЄДРПОУ 23293513) 350000,00 грн. (триста п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) -заборгованості, 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.)-державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 16.01.2012 року