номер провадження справи < Текст >
Запорізької області
05.01.12 Справа № 9/5009/7153/11
Суддя Боєва О.С.
За позовом Обслуговуючого кооперативу “Енергодар-Титан” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр-т Енергетиків, буд. 8, кв. 74)
до Енергодарської міської ради Запорізької області (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15)
про визнання недійсним рішення
Суддя Боєва О.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.12.2011р.);
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: ОСОБА_2 (дов. № 19/1-3025 від 28.12.2011р.)
Заявлено позов про визнання недійсним розділу VІІІ рішення Енергодарської міської ради четвертого скликання тридцять третьої сесії № 2 від 29.07.2005р. “Про земельні питання” в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0187 га (землі житлової та комунальної забудови) гаражно-будівельним кооперативом № 3; вилучення у гаражно-будівельним кооперативом № 3 з постійного користування земельну ділянку під 7 службових гаражів загальною площею 0,0187 га; затвердження технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки Управлінню державної служби охорони при УМВС в Запорізькій області в постійне користування земельної ділянки площею 0,0187 га (землі змішаного використання) в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів); передачі Управлінню державної служби охорони при УМВС в Запорізькій області в постійне користування земельної ділянки площею 0,0187 га (землі змішаного використання) в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів) в межах згідно з планом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/7153/11, судове засідання призначено на 08.12.2011р. Ухвалою суду від 08.12.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.12.2011р. Ухвалою суду від 22.12.2011р. за клопотанням позивача та у відповідності до ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на 2 дні -до 05.01.2012р., розгляд справи відкладено на 05.01.2012р. .
05.01.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладенні у позові з урахуванням письмових пояснень, що надійшли до канцелярії суду 08.12.2011р., які мотивовано наступним. Рішенням виконкому Енергодарської міської ради народних депутатів № 258 від 01.10.1985р. був зареєстрований Статут позивача. Були розроблені матеріали попереднього узгодження вибору земельної ділянки. На підставі вищезазначених документів кооперативу були видані державні акти на право користування землею Б № 013365 на земельну ділянку площею 4,8 га та акт Б № 098030 на земельну ділянку площею 0,34 га. Протягом всього часу існування кооперативу та до теперішнього часу позивачем сплачувався податок на землю. В рамках господарської справи № 31/5009/33/11 за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Обслуговуючого кооперативу “Енергодар-Титан” про визнання права власності на самочинно збудоване майно, ОК «Енергодар-титан»стало відомо, що рішенням тридцять третьої сесії Енергодарської міської ради четвертого скликання від 29.07.2005р.№ 2 було припинено його право постійного користування земельною ділянкою 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) та вилучено вказану ділянку з постійного користування кооперативу. Тож позивач вважає, що вказане рішення є незаконним та прийнятим відповідачем з перевищенням його повноважень. На підставі ст.ст. 41, 92, 126, 149, 152 Земельного кодексу України просять позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позову заяву, що надійшов на адресу суду 21.11.2011р. В обґрунтування заперечень, зокрема, вказує про наступне. У пункті 5 ст. 16 та пункті 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що міська рада від імені та в інтересах територіальної громади здійснює право суб'єкту комунальної власності, зокрема, вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Отже, як суб'єкту, що здійснює повноваження власника землі, відповідачу належить право розпорядження землею, право передачі земельних ділянок у власність чи користування, надання в оренду. Таким чином, на думку відповідача, оспорюване рішення прийняте Енергодарською міською радою з дотриманням визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, відповідач вважає, що у позові позивачем не вказано, які норми закону порушені відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення та правові та нормативні підстави для його скасування. Просить у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 05.01.2012р. представник відповідача не з'явився.
Третя особа (Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області) проти позову заперечила, вважає, що позивачем не доведено факт володіння та користування спірною земельною ділянкою. Також, третя особа звернула увагу суду на те, що з 1987р. та до теперішнього часу саме УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області постійно користувалося спірною земельною ділянкою, та протягом усього часу сплачувало земельний податок. Заперечення третьої особи викладені у відзиві на позовну заяву за вих. № 19/1-б/н від 08.12.2011р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
Рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради народних депутатів № 258 від 01.10.1985р. був зареєстрований Статут кооперативу № 3 по будівництву і експлуатації колективних гаражів для автомототранспорту, який знаходиться у приватній власності громадян, працюючих на Запорізький АЕС, ГРЕС та держустанов.
В подальшому Кооператив по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомототранспорту № 3, у зв'язку з необхідністю уточнення прав юридичної особи, його зобов'язань, надання найменування, а також приведення статутних документів до умов діючого законодавства, було перереєстровано у Обслуговуючий кооператив “Енергодар-Титан” (п. 1.1. чинного Статуту позивача).
Відповідно до Державного акту на право користування землею Б № 013365, 1985 року, виданого на підставі рішення Запорізького облвиконкому № 426 від 26.11.1985р., у безстрокове і безоплатне користування Гаражно-будівельному кооперативу № 3, м. Енергодара була надана земельна ділянка площею 4,8 га для будівництва кооперативних гаражів. Державний акт на право користування земельною ділянкою зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 198.
Відповідно до Державного акту на право користування землею Б № 098830, 1991 року, виданого на підставі рішення Запорізького облвиконкому від 15.02.1991р., у безстрокове і безоплатне користування Енергодарському кооперативу по будівництву та експлуатації гаражів № 3 була надана земельна ділянка площею 0,34 га для розширення кооперативних гаражів. Державний акт на право користування земельною ділянкою зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 258.
29.07.2005р. на тридцять третій сесії четвертого скликання Енергодарської міської ради Запорізької області було прийняте рішення за № 2 «Про земельні питання».
Розділом VIII вказаного рішення припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) гаражно-будівельному кооперативу № 3; вилучено у гаражно-будівельного кооперативу № 3 з постійного користування земельну ділянку під 7 службових гаражів загальною площею 0,0187 га; затверджено технічний звіт з інвентаризації земельної ділянки Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів); передано Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в постійне користування земельну ділянку площею 0,0187 га (землі змішаного використання) в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів) в межах згідно з планом, що додається.
Позивач вважає, що вказане рішення, зокрема, його розділ VIII, порушує права кооперативу, як користувача спірної земельної ділянки, тому звернувся до суду з позовом про визнання недійсним даного розділу рішення, оскільки останній, на його думку, прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, третьої особи, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Приписами ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до виключної компетенції відповідних рад.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001р.) надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами у встановленому законодавством порядку станом на 01.01.2002р. (див. резолютивну частину Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005).
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Статтею 141 Земельного кодексу України встановлені підстави припинення права користування землею, перелік наведений у коментованій статті є вичерпним, так це:
- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
- припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- систематична несплата земельного податку або орендної плати;
- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
- використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Згідно зі ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
- не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
- конфіскації земельної ділянки;
- примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
- примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
- не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках., визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 149 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Дослідивши розділ VIII оспорюваного рішення судом встановлено, що при його прийнятті Енергодарською міською радою не зазначено підставу для припинення права користування земельною ділянкою площею 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) Кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомототранспорту № 3, та підставу для її вилучення. Розділ VIII рішення тридцять третьої сесії четвертого скликання Енергодарської міської ради Запорізької області № 2 від 29.07.2005р. «Про земельні питання» не містить жодного посилання на пункти ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України.
В ході розгляду справи Енергодарською міською радою не надано доказів та не доведено наявності обставин (на момент прийняття рішення) наслідками яких є припинення права користування землею.
Стаття 152 Земельного кодексу України регламентує, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
- визнання прав;
- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
- визнання угоди недійсною;
- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
- відшкодування заподіяних збитків;
- застосування інших, передбачених, законом, способів.
Згідно з п.п. 1, 2 Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на врегулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Враховуючи, що на момент прийняття Енергодарською міською радою рішення № 2 від 29.07.2005р. «Про земельні питання», земельна ділянка площею 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) перебувала у користуванні Кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомототранспорту № 3, суд погоджується з доводами позивача, що його розділ VIII «Про передачу в постійне користування земельної ділянки під 7 службових гаражів, в ГБК № 3, бокс № 26, Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області»порушував права та охоронювані законом інтереси кооперативу та був прийнятий радою без достатніх правових підстав.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги про визнання недійсним розділу VIII рішення тридцять третьої сесії четвертого скликання Енергодарської міської ради Запорізької області № 2 від 29.07.2005р. «Про земельні питання»в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) гаражно-будівельного кооперативу № 3; вилучення у гаражно-будівельного кооперативу № 3 з постійного користування земельної ділянки під 7 службових гаражів загальною площею 0,0187 га; затвердження технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів); передачі Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в постійне користування земельної ділянки площею 0,0187 га (землі змішаного використання) в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів) в межах згідно з планом.
Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним розділ VIII рішення тридцять третьої сесії четвертого скликання Енергодарської міської ради Запорізької області № 2 від 29.07.2005р. «Про земельні питання»в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0187 га (землі житлової та громадської забудови) гаражно-будівельного кооперативу № 3; вилучення у гаражно-будівельного кооперативу № 3 з постійного користування земельної ділянки під 7 службових гаражів загальною площею 0,0187 га; затвердження технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів); передачі Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області в постійне користування земельної ділянки площею 0,0187 га (землі змішаного використання) в гаражно-будівельному кооперативі № 3, бокс № 26 (7 службових гаражів) в межах згідно з планом.
Стягнути з Енергодарської міської ради Запорізької області (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11; код ЄДРПОУ 04526934) на користь Обслуговуючого кооперативу “Енергодар-Титан” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр-т Енергетиків, буд. 8, кв. 74, код ЄДРПОУ 35663788) суму 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат на державне мито та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 13.01.2012р.
13.01.2012