Справа № 2-а-1242/11
іменем України
22 липня 2011 року
Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Трофимова Н.А. розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про зобов'язання вчинити дії,
04 липня 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації, в яком вказував, що він перебуває на обліку відповідача та має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(Закон № 796-ХІІ) він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 (п'яті) мінімальних заробітних плат, але відповідач не виплачує йому допомогу в розмірі, встановленому Законом № 796-ХІІ. Просив суд протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у вигляді невиплати позивачеві, щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути на користь позивача з Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою на оздоровлення, як особі яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі 4320 грн.
Ухвалою суду від 07 липня 2011року відкрито скорочене провадження по справі та запропоновано відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та необхідні документи, зокрема відомості про розмір фактично виплачених сум державної допомоги позивачеві. Відповідач заперечення проти позову або заяву про визнання позову суду не надав, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, другої категорії, що підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 7) та Листом управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (а.с. 6).
Відповідач виплатив позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010р. в розмірі 100 грн., виплата була здійснена в січні 2011 року (а.с. 6).
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України №2638-ІІІ від 11.07.2001 року, передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-категорії в розмірі п'яті мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Пунктом 28 статті 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року поновлена редакція 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2-категорії виплачується в розмірі п'яті мінімальних заробітних плат.
Оскільки закони мають пріоритет над підзаконними актами, то суд не погоджується з доводами відповідача про обґрунтованість застосування Постанови КМУ України від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо виплати позивачу допомоги у розмірі 100 гривень з посиланням на чинність Постанови КМУ України від 12.07.2005р. №562 та невизнання неконституційної цієї Постанови. Крім того, стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо підвищення розмірів всіх доплат, пенсій і компенсацій.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідач виплатив позивачу щорічну допомогу за 2010 рік в січні 2011 року.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», мінімальна заробітна плата з 01 січня 2011 року встановлена у розмірі 941 грн.
Таким чином, щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік повинна була виплачена позивачу у розмірі 4705 грн. (941*5), відповідачем виплачено тільки 100 гривень, відповідно, недоплата складає 4605 гривень (4705 грн. -100 грн.).
За такими обставинами позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у вигляді невиплати позивачеві, щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає , що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межи позовних вимог, тому керуючись ч.2 ст. 11 КАС України, зобов'язує Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області нарахувати та виплатити позивачеві суму щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь недоплачених сум, оскільки згідно з положеннями статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги на оздоровлення за своєї правовою природою не є відшкодуванням шкоди, тому позов в частині стягнення сум задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6, 17-19, 94, 99-100, 105, 158, 161- 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у вигляді невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, майд. Щербицького, 5) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за 2010 рік в розмірі 5-ті мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову, - відмовити.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова