17.01.12р.Справа № 21/5005/15605/2011
За позовом Комунального - підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 20", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа-1: Дніпропетровська дирекція Поштамп - центр поштового зв'язку №2 Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа-2: Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції, м. Дніпропетровськ
про здійснення перерахунку у розмірі 2 187,12 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 08.08.11р.;
від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт 1 категорії юр. відділу Криворізьких міських електричних мереж ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго", дов. № 150 від 20.04.11р.;
від третьої особи -1 та -2 - не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом у якому просить ( з врахуванням уточнень від 21.12.2011р. № 620) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок за електроенергію у розмірі 3 687, 71 грн. на користь позивача.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач здійснював подвійне нарахування за спожиту електричну енергію - КП «ЖЕО-№20»за договором «500033 від 25.06.2010р. та відділенню поштового зв'язку за договором № 100225 від 02.10.2006р.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши у відзиві на позов що відповідно до дислокації житлового фонду КП "ЖЕО № 20", станом на 01.04.2010р., які додані до договору в повній редакції № 500033 від 25.06.2010р. та є його додатком, про що зазначається у додатку № 11 договору. Так, згідно даної дислокації об'єкт пошти по вул. Миколаївське шосе, буд. 21 міститься у одинадцятому рядку списку, а отже посилання позивача спростовуються самою дислокацією. Також звертає увагу на те, що всі взаємовідносини з приводу постачання та споживання електроенергії між сторонами по справі регулюються діючими нормами законодавства та укладеним договором, однією із точок споживання електроенергії є саме приміщення пошти за адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, буд. 21. На момент виставлення рахунків за використану електричну енергію даний об'єкт був приєднаним у договорі. 01.04.2011 року між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та КП "Житлово-експлуатаційна організація № 20" укладено додаткову угоду до Договору № 500033 від 25.06.2010р. про те, що сторони дійшли згоди виключити із договору № 500033 від 25.06.2010р. приміщення відділення поштового зв'язку, на підставі чого просить відмовити у задоволенні позову.
Треті особи надали пояснення по суті спору.
Представники третьої особи -1 та -2 до судового засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 17.01.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до договорів від 21.01.2009р. та від 26.01.2010р. Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20" є управителем житлового фонду Центрально-Міського та Інгулецького районів м. Кривого Рогу.
Для надання послуг мешканцям будинків25.06.2001р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі директора КМЕМ Відкритим акціонерним товариством „Дніпрообленерго” (далі - постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 20" (далі - споживач, позивач) укладено договір про постачання електричної енергії № 500055 (далі - Договір) з дислокацією житлового фонду.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2258,25 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визнана додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору.
Як зазначає в своїй позовній заяві позивач, до дислокації житлового фонду будівля за адресою: вул. Миколаївське шосе, 21 не входить, оскільки не перебуває на балансі управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради. Будівля за адресою: вул. Миколаївське шосе, 21 не знаходиться на обслуговуванні КП "ЖЕО № 20", оскільки перебуває на балансі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради за довідкою від 02.08.2011 року. До ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" КП "ЖЕО № 20" звернулося з листом № 1703 від 02.09.2010 року, № 1511 від 02.11.2010 року, № 1903 від 16.12.2010 року, № 1911 від 20.12.2010 року, про виключення об'єкту з дислокації у зв'язку з тим, що на утриманні будівля не перебуває, послуги з освітлення місць загального користування підприємство не надає. Відповіді на лист Відповідач не надав та далі продовжував нарахування за електроенергію в термін до квітня 2011 року включно.
КП "ЖЕО № 20" звернулося з листом № 417 від 17.03.2010 року до УДППЗ "Укрпошта" з вимогою укласти договір на постачання електроенергії та встановити засіб обліку. У листі № 13-1-164 від 30.04.2010 року Поштамп - ЦПЗ № 2 повідомив, що між КМЕМ ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та підприємством існує договір про постачання електричної енергії № 100225 від 02.10.2006 року і прилад обліку електричної енергії також існує.
На листи № 1703 від 02.09.2010 року, № 1511 від 02.11.2010 року, № 1903 від 16.12.2010 року, № 1911 від 20.12.2010 року з вимогою виконати перерахунок у зв'язку з наявністю договірних відносин з відділенням поштового зв'язку № 67, КМЕМ ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" ніяким чином не відреагувало.
Про те кожного місяця до травня 2011 року у загальному рахунку до суми сплати за електроенергію включалася сума оплати за постачання електричної енергії споруди за адресою: вул. Миколаївське шосе, 21 - відділення поштового зв'язку "Укрпошта", що підтверджується звітом про споживання електричної енергії по КП "ЖЕО № 20" за кожен місяць, починаючи з лютого 2009 року, де вказані кВт споживання, а також звітною таблицею по нарахуванню за електроенергію, де розрахована сума, яку нарахували за спожиту електричну енергію. Загальна сума, яка була нарахована Відповідачем за спожиту електричну енергію будівлі за адресою: вул. Миколаївське шосе, 21 становить 2187,12 грн. з ПДВ.
На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач здійснював подвійне нарахування за спожиту електричну енергію - КП «ЖЕО-№20»за договором № 500033 від 25.06.2010р. та відділенню поштового зв'язку за договором № 100225 від 02.10.2006р., хоча повинен був виключити спірний об'єкт з дислокації та провести перерахунок.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши у відзиві на позов що однією із об'єктів споживання поставленої електроенергії КП "ЖЕО № 20" є приміщення, що використовується для розміщення відділення Пошти за адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, буд. 21. Дане приміщення включене до договору про постачання додатковою угодою № 1 від 01.12.2009р. відповідно до специфікації об'єктів КП "Житлово-експлуатаційна організація № 20" та дислокації житлового фонду КП "ЖЕО № 20" станом на 01.04.2010р. Також звертає увагу на те, що в специфікації об'єктів вищевказане приміщення помилково вказано із адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 81, в той час коли вірним є м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 21 (пошти). Крім того зауважив, що за адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 81 жодна із відділень поштамтзв'язку не знаходиться та позивачем не заперечується, на підставі чого просить відмовити у задоволенні позову.
Додатковою угодою № 1 пунктом 3 погоджено, що в зв'язку із тим, що за вказаною адресою відсутній прилад обліку електричної енергії, розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів. В нашому випадку, специфікацією погоджено за адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколаївське шосе, 21 (пошта) дозволену потужність 2,0 кВт, саме за вказаною потужністю споживач те енергопостачальник розраховував обсяг спожитої електроенергії.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.
Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому спосіб захисту обирається з урахуванням характеру правовідносин, що виниклі між сторонами спору, у відповідності з приписами чинного законодавства ( ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України).
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що в даному випадку спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з відмовою відповідача провести на вимогу позивача перерахунок спожитої позивачем електроенергії.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказані норми Законів не передбачають такого способу захисту прав, як спонукання вчинити будь-які дії (зокрема, здійснити перерахунок).
Заявлена вимога про спонукання здійснити перерахунок не може бути предметом позову, оскільки способи захисту порушеного права визначені ч.2 ст.16 ЦК України, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або законом. Спосіб захисту, обраний позивачем, не передбачений законом чи договором, крім того, задоволення позовних вимог не призведе до захисту права позивача, таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку, у зв'язку з відсутністю механізму його виконання.
Дані висновки узгоджуються з позицією викладеною Вищого господарського суду України у постановах № 22/5009/263/11 від 01.08.11р., № 41/216 від 06.10.11р. (т.2 а.с. 81-89).
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 20, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 18.01.2012р.