15 листопада 2011 р. Справа № 29362/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області (далі - ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області) про спонукання до вчинення дій,-
встановила:
У грудні 2009 року позивач звернувся з позовом ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді, в якому просив суд зобов'язати відповідача прийняти до заліку виплачену щомісячну державну адресну допомогу в сумі 1370448 грн. 31 коп. за період з 01.03.2009 року по 30.09.2009 року та включити до щомісячних актів звірок.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, зокрема, тим, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на рівні району шляхом внесення сум у акт щомісячної звірки. Перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Суми не включені в акт, відшкодуванню на централізованому рівні не підлягають. Тому, позивач просив суд зобов'язати відповідача включити до акту звірки суми виплаченої пенсії особі яка отримує Пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції вірно встановив, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області витрати на виплату щомісячної державної соціальної допомоги зараховано до основного розміру пенсій, що підлягають відшкодуванню, включено в списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та подано на відшкодування до ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області.
Проте, заявлені до відповідача виплачені суми державної адресної допомоги та витрати на виплату та доставку за період з 01.03.2009 року по 30.09.2009 року на загальну суму 1370448,31 грн. не прийнято до заліку, що підтверджується актами звірки за березень 2009 року - вересень 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що сума виплаченої державної адресної допомоги та сума витрат з виплати і доставки пенсій за період з 01.03.2009 року по 30.09.2009 року становить 1370448, 31 грн.
Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697.
Згідно п. 6 вказаного Порядку, головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно п. 2 вказаного Порядку, цей же Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав Пенсійного Фонду щодо відшкодування понесених ним витрат. Позивач на обгрунтування позовних вимог покликався на Порядок відшкодування витрат, що не врегульовує спірних відносин, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Пенсійний фонд вправі в судовому порядку ставити вимоги про стягнення понесених ним витрат, а не про спонукання до підписання актів звірки щодо таких витрат.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року у справі №2а-7966/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.11.2011 року