Постанова від 27.12.2011 по справі 2а/2470/3462/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3462/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання -Дячука Д.А.;

за участю:

позивача -не з'явився;

представника відповідача -Страчук В.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

12 грудня 2011року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького Міського управління юстиції Старчука В.В. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25182667 від 17.03.2011 року про примусове виконання постанови ВДАІ, серії АІ №419977 від 01.12.2010 року, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 1500,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якому він також зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25182667 від 17.03.2011 року по примусовому виконанню постанови ВДАІ, серії АІ №419977 від 01.12.2010 року, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, тобто з порушенням строку пред'явлення до виконання. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

Крім того, позивач посилався на те, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Враховуючи той факт, що про порушення своїх прав позивач дізнався 02.12.2011 року (після ознайомлення із виконавчим провадженням), то обраховувати строк звернення до суду слід з 02.12.2011 року.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького Міського управління юстиції, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25182667 від 17.03.2011 року є протиправними, а постанова такою, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача письмових заперечень на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про відсутність боргових зобов'язань перед державним бюджетом України за порушення правил дорожнього руху (а.с. 6).

02.12.2011 року, позивачу було надано для ознайомлення матеріали виконавчого провадження ВП№25182667. З матеріалів виконавчого провадження позивач дізнався про існування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №25182667 від 17.03.2011 року (а.с. 7), відповідно до якої відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу в розмір 1500,00 грн. згідно постанови ВДАІ м. Чернівці по справі про адміністративні правопорушення серії №419977 від 01.12.2010 року(а.с.8), яку було подано до примусового виконання 17.03.2011року.

Не погоджуючись із винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із вимогою про її скасування.

Відповідач в супереч вимогам ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не надав заперечень чи доказів, які б спростовували твердження позивача.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п.4 ч. 2 цієї ж статті строк їх пред'явлення до виконання встановлюється з дня винесення відповідної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону №606-XIV по таких виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України N 606-XIV Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року N 8073-X (далі КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП N 8073-X не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавче провадження відкрито 17.03.2011 року, в той час, як постанову про адміністративне правопорушення винесено 01.12.2010 року та було подано до примусового виконання 17.03.2011року, тобто з порушенням строку пред'явлені до виконання.

Таким чином судом встановлено, що виконавчий документ пред'явлений до виконання з порушенням встановленого строку, який не підлягає поновленню, а старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецької МУЮ Старчуком В.В. неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№25182667 від 17.03.2011 року по примусовому виконанню постанови ВДАІ м. Чернівці серії №419977 від 01.12.2010 року строк пред'явлення до виконання якого закінчився 01.03.2011року, що є достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав суду заперечень проти позову.

Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ Старчука В.В., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25182667 від 17.03.2011 року,- протиправними.

3. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №25182667 від 17.03.2011 року по примусовому виконанню постанови серії АІ №419977 від 01.12.2010 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 1500,00 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі -30,00 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі виготовлено 3 січня 2012 року.

Суддя В.О. Григораш

Попередній документ
20863803
Наступний документ
20863805
Інформація про рішення:
№ рішення: 20863804
№ справи: 2а/2470/3462/11
Дата рішення: 27.12.2011
Дата публікації: 19.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: