12 грудня 2011 року Справа № 2а/2370/8311/2011
12.12.11
16 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Гараня С.М.,
при секретарі -Шалько І.П.,
за участю представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкаси ОСОБА_1 -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд»про стягнення податкової заборгованості,
Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд» про стягнення 7421 грн. 55 коп. заборгованості по сплаті податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд» зареєстроване як платник податку на додану вартість у державній податковій інспекції у м. Черкаси та має заборгованість по його сплаті за квітень та червень -вересень 2011 року, що разом зі штрафними санкціями та пенею складає 7421 грн. 55 коп. Податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у поданих ним деклараціях з податку на додану вартість, вважається узгодженим і підлягає до стягнення.
Відповідач по справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення справи не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 06.08.2009 р., ідентифікаційний код 36619331, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкаси як платник податків і зборів.
23 травня 2011 року відповідач був зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно виданого йому свідоцтва № 100336836.
Відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни борг по податку на додану вартість, штрафних санкціях та пені.
Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування -кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Статтею 9 Кодексу податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Податок на додану вартість -це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа -управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 -37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 -37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У свою чергу, пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Її нарахування розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пунктом 58.2 статті 58 Закону визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Також відповідно до вимог підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181-III, чинного на момент здійснення правовідносин, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.
За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання позивачем була нарахована пеня, несплачений розмір якої складає 69 грн. 55 коп.
Крім того, позивачем 06.06.2011 р. проведено камеральну перевірку, якою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ. На підставі акту про дану перевірку від 24.05.2011 р. № 2498/15-2/36619331 були винесені податкові повідомлення -рішення форми «Ш»від 26.05.2011 р. за № 0004661502 та № 0004671502, якими накладено на відповідача штрафні санкції у розмірі 1322 грн.40 коп. та 435 грн. 77 коп., відповідно.
Відповідачем подані декларації з податку на додану вартість за квітень та червень -вересень 2011 року, в яких самостійно нараховано зазначений податок. Внаслідок його часткової сплати згідно облікової картки відповідача непогашеною залишається 7421 грн. 55 коп. податкової заборгованості, в тому числі штрафних санкцій та пені.
У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Кодексу).
Оскільки у добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, йому була направлена податкова вимога за № 1405 від 03.06.2011 р., яка була вручена уповноваженій особі відповідача 05.08.2011 р., та в установленому порядку не оскаржувалася. Однак зазначені дії до погашення боргу не призвели.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд»податкової заборгованості в сумі 7421 грн. 55 коп.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд»про стягнення податкової заборгованості -задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Буд», ідентифікаційний код 36619331, з рахунків у банках, обслуговуючих платника, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси податковий борг в сумі 7421 (сім тисяч чотириста двадцять одну) грн. 55 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 19 грудня 2011 року.
Суддя
С.М. Гарань