справа № 0670/7473/11
категорія 8.2.8
06 жовтня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
за участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкрите акціонерне товариство "Лезниківський кар'єр" до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003631705 від 20.07.2011 р.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням податкового органу про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 711486,00 грн., в тому числі основний платіж - 569188,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 142298,00 грн., оскільки актом перевірки не встановлено порушень порядку утримання податку з доходів фізичних осіб у перевіряємий період, а встановлено факт несплати в повному обсязі даного податку, що за своєю суттю є різними поняттями. Крім того, зазначив, що не знімався з обліку у Володарсько-Волинській міжрайонній державній податковій інспекції як платник окремих податків, та всі податки, що справляються до місцевого бюджету (плата за землю, податок з власників транспортних засобів, комунальний податок, плата за надрокористування, податок з доходів фізичних осіб тощо) обліковуються саме в цій податковій інспекції. Як доказ своєї позиції позивач надав копії акту звірки розрахунків від 18.03.2011р. №72/1701-00292468, податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб від 18.03.2011р., податкової вимоги від 14.07.2011р. №87, листа Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції №2716/17-08 від 07.07.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час його проведення був належним чином повідомлений, надіслав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з мотивів, викладених в письмових запереченнях, а справу слухати без участі представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що з 17 травня по 29 червня 2010 року працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Лезниківський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 06 липня 2011 року був складений акт перевірки № 238/23-2/00292468.
Актом перевірки, окрім іншого, було встановлено порушення:
- пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV, що полягало у не сплаті протягом перевіряємого періоду утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 569188,45 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003631705 від 20.07.2011 року, яким товариству було донараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 569188,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 142298,00 грн.
Суд не погоджується з таким нарахуванням податкового органу, враховуючи наступне.
Згідно реєстраційних документів Відкрите акціонерне товариство «Лезниківський кар'єр» з 09.12.2008 року зареєстроване за адресою: Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1.
На податковому обліку ВАТ «Лезниківський кар'єр» як основний платник податків перебуває в ДПІ у Печерському районі м. Києва та, враховуючи місцезнаходження підприємства, як платник окремих видів податків - у Володарсько-Волинській міжрайонній державній податковій інспекції.
Основоположним нормативно - правовим актом, що регулює питання адміністрування податків є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755- IV (із змінами та доповненнями)
Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755- IV податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 Кодексу.
Порядок сплати (перерахування) цього податку до бюджету передбачено статтею 168 Кодексу, відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України (із змінами та доповненнями) податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно із пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України юридична особа за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за своїм місцезнаходженням. Органи Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів. Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.
Отже, вказані норми передбачають, що податок з доходів фізичних осіб підлягає нарахуванню та сплаті за місцезнаходженням юридичної особи - підприємства.
Судом встановлено, що ВАТ «Лезниківський кар'єр» 18 березня 2011 року було подано до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень місяць 2011 року, згідно якої товариством самостійно було визначено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2011р., яка становила 662083,92 грн., що включає в себе заборгованість за червень 2010р. - 91391,9 грн., липень 2010р. - 98455,11 грн., серпень 2010р. - 111947,36 грн., вересень 2010р. - 100758,66 грн., жовтень 2010р. - 97511,13 грн., листопад 2010р. - 69124,29 грн., грудень 2010р. - 92895,47 грн. Вказана вище сума податку з доходів фізичних осіб в повній мірі охоплює суму основного платежу - 569188,00 грн. (задекларована підприємством заборгованість за червень - листопад 2010р.), що зазначена в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні. Крім того, станом на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення сума боргу по податку з доходів фізичних осіб, який виник станом на 01.01.2011 року згідно поданої декларації становить 66482,36 грн., що підтверджується податковою вимогою Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.07.2011р. №87 та листом від 27.07.2011р. №.2951/24-06.
Дані обставини, а також те, що зазначена сума боргу обліковувалася за даними бухгалтерського обліку ВАТ «Лезниківський кар'єр» та Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції задовго до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб від 18.03.2011р. №72/1701-00292468, підписаним посадовими особами даної податкової інспекції та ВАТ «Лезниківський кар'єр», а також листом Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції №2716/17-08 від 07.07.2011 року.
Як вбачається з акту, перевіряючими було підтверджено проведення нарахування ВАТ «Лезниківський кар'єр» податку з доходів фізичних осіб в повному обсязі за період, що перевірявся, а порушення полягало лише в неперерахуванні даного податку до відповідного бюджету.
При цьому, факт несплати податку з доходів фізичних осіб ВАТ «Лезниківський кар'єр» в повному обсязі до 01.01.2011 року не спростовується посадовими особами товариства та й в повній мірі підтверджується даними бухгалтерського обліку.
Разом з тим, оскаржуване повідомлення-рішення передбачає донарахування податку з доходів фізичних осіб вже попередньо нарахованого платником податків, а акт перевірки не містить посилань на порушення порядку нарахування даного податку ВАТ «Лезниківський кар'єр».
Тому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача в запереченні як на доказ правомірності проведення донарахування податку з доходів фізичних осіб на факт підтвердження головою правління та головним бухгалтером ВАТ «Лезниківський кар'єр» надання для перевірки всіх документів, що стосуються господарської діяльності товариства.
Відповідно до пп. 168.4.6 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, судом встановлено, що всупереч даним правовим нормам, відповідач в ході проведення перевірки не звертався з відповідним запитом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції щодо отримання відомостей про нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб ВАТ «Лезниківський кар'єр» за своїм місцезнаходженням у період, що перевірявся.
Крім того, суд також не погоджується з позицією відповідача, викладеною в запереченні, щодо правомірності спрямування донарахованих згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0003631705 сум податку з доходів фізичних осіб на бюджетний рахунок одержувача - УДК у Печерському районі м. Києва.
Так, Бюджетним кодексом України чітко визначено, що податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу відноситься до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування (ст. 64 даного Кодексу).
Згідно ст. 65 Бюджетного кодексу України до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Києва. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території.
Тому, суд погоджується з позицією позивача, що податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0003631705 в частині спрямування коштів до бюджету м. Києва не відповідає вимогам діючого податкового та бюджетного законодавства.
Правильною, на думку суду, є також позиція позивача про безпідставність застосування податковим органом у спірному випадку штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Так, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Виходячи зі змісту акта перевірки, порушення було вчинене до 01.01.2011 року, а тому й відповідальність за нього повинна передбачатися законодавством, що діяло на той момент (Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Разом з тим, діючим до 01.01.2011 року законодавством не було передбачено відповідальності за неперерахування, несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд не бере до уваги позицію відповідача, викладену в запереченні, щодо застосування до 01.01.2011 року за аналогічні порушення штрафних (фінансових) санкцій згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки застосування штрафних санкцій згідно з зазначеною нормою можливе лише за порушення, передбачене у даній нормі, зокрема здійснення грошових виплат без попереднього нарахування (неповного нарахування) податку, збору (обов'язкового платежу), проте вказаного під час перевірки встановлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення - рішення, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення №0003631705 від 20.07.2011року
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0003631705 від 20.07.2011р.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 11 жовтня 2011 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.