Справа №2-5215/11
04 січня 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно перебудоване та спадкове нерухоме майно,
Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що квартира №38 у будинку №10/9 по ОСОБА_3Хмельницького у м. Маріуполі на підставі свідоцтва про право власності від 21.10.1999 р. належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності у рівних частках кожному. 28.01.2010 р. ОСОБА_4 померла, а за заповітом належну їй Ѕ частку квартири успадкувала ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 відмовився від спадщини на її користь. Але отримати правовстановлюючі документи на квартиру вони не мають можливості, оскільки у 1999 році ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зроблений ремонт з самочинним переплануванням квартири. Тому просять визнати за ними право власності на Ѕ частку самочинно перебудованої квартири за кожним.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, наполягали на задоволенні позовних вимог.
Представник позивачів у судове засідання не з'явилася по невідомій причині, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.
Суд розглянув справу у відповідності із ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону, суд згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України розглянув справу по суті та встановив наступні обставини і відповідні до них правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 21.10.1999 р. квартира №38 у будинку №10/9 по ОСОБА_3Хмельницького у м. Маріуполі належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності у рівних частках кожному.
Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 померла 28.01.2010 р. Заповітом від 04.09.2006 р. ОСОБА_4 все своє майно заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному. Заявою від 19.07.2010 р. ОСОБА_1 прийняла спадкове майно, а заявою від 27.07.2010 р. ОСОБА_2 відмовився від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1
З технічного паспорту на квартиру та довідки Маріупольського БТІ №527 від 05.09.2011 р. вбачається, що у квартирі №38 будинку №10/9 по ОСОБА_3Хмельницького у м. Маріуполі зроблена самочинна реконструкція шляхом зменшення житлової площі за рахунок обладнання коридору.
Висновком будівельно-технічного дослідження спеціаліста від 30.09.2011 р. встановлено, що пере планова квартира №38 у будинку №10/9 по ОСОБА_3Хмельницького у м.Маріуполі не суперечить державним будівельним та санітарно-технічним нормам і правилам.
Статтями 15 ЦК України та 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Проте позивачами не доведено факту порушення, невизнання або оспорювання їх прав та законних інтересів щодо самочинного перепланування квартири саме Маріупольською міською радою, оскільки відповідачем ніяких рішень з цього приводу не приймалось.
Згідно з вимогами ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до змісту пп.1 п."б" ч.1 ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 152 ЖК України передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Таким чином, окрім відсутності спору про право між сторонами взагалі, Маріупольська міська рада є неналежним відповідачем по справі, а з огляду на зміни, які були внесені до ст.33 ЦПК України Законом України від 07.07.2010 р. №2453-VI, та принцип диспозитивності цивільного судочинства суд не має можливості залучити виконавчий комітет Маріупольської міської ради у якості співвідповідача.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 57-61, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно перебудоване та спадкове нерухоме майно відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В. Турченко