Україна
28 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20669/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Шалагіновій М.В.
за участю:
представника позивача Білика В.А.
представників відповідача Старченко А.І., Селезньова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС» до Відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування припису та визнання недійсним розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАКС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування припису та визнання недійсним розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору оренди земельної ділянки (паю) від 06.12.2001р., між ТОВ «ДАКС» та ОСОБА_4, позивач використовує земельну площу на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для вирощування сільськогосподарських культур. Умови договору виконуються в повному обсязі. Строк дії договору до 30.12.2012р.
Також, ОСОБА_4 18.10.2010р. укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ОСОБА_5 На підставі даного договору державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог земельного законодавства. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт обстеження земельної ділянки №29 від 18.05.2011р., акт перевірки від 18.05.2011р., яким виявлено самовільне використання земельної ділянки, у зв'язку з чим винесено припис №18/05-11-20 від 18.05.2011р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства.
Позивач вважає, що вищевказані акти та припис є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав.
Договір оренди від 06.12.2001р. не скасовано, не визнано недійсним і його легітимність будь-якими особами не оспорювалася, у тому числі і ОСОБА_4, тобто власником спірної земельної ділянки (паю).
На думку позивача, у відповідності до ст.31 Закону України «Про оренду землі», не передбачено припинення договору оренди у випадку, коли договори оренди були укладені на підставі сертифікатів, а в подальшому було виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості). Згідно перехідних положень Закону України «Про оренду землі», після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) договір оренди переукладається відповідно до державного акту на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках визначених цим Законом.
На підставі викладеного просив визнати незаконним та скасувати припис відповідача №18/05-11-20; визнати недійсним та скасувати акт обстеження земельної ділянки №29 від 18.05.2011р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.05.2011р. та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; винести окрему ухвалу щодо виявлених фактів порушення земельних правовідносин, з метою приховування протиправних дій, які порушують права, свободи і інтереси землевласників та направити окрему ухвалу до Управління Держкомзему у Донецькій області, прокуратури Донецької області та Донецької ОДА з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позивні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати припис відповідача №18/05-11-20; визнати недійсним розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; винести окрему ухвалу щодо виявлених фактів порушення земельних правовідносин, з метою приховування протиправних дій, які порушують права, свободи і інтереси землевласників та направити окрему ухвалу до Управління Держкомзему у Донецькій області, прокуратури Донецької області та Донецької ОДА з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Також, у судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що до отримання результатів перевірки від 18.05.2011р., ТОВ «Дакс» взагалі не було обізнано, що до закінчення строку дії договору оренди земельної частки (паю), укладеного з позивачем, ОСОБА_4 уклала інший договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_5
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважали їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просили відмовити в задоволені позовних вимог.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №224 від 19.03.2008р., Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відділ Держкомзему у Добропільському районі Донецької області є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітним та підконтрольним, та здійснює свої функції на підставі Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Держкомзему №123 від 17.06.2008р., зареєстрованого в Мінюсті України 10.07.2008р. за №625/15316, та Положення про сектор Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, затвердженого наказом відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області №11 від 08.02.2010р. (а.с.70-76).
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать у тому числі:
а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;
в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
е) вирішення інших питань відповідно до закону.
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20.08.2001р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАКС» зареєстровано Добропільською райдержадміністрацією Донецької області як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та діє на підставі Статуту підприємства (а.с.23-38).
На підставі вимоги прокурора від 13.05.2011р. №47-1022 вих-11, наказу на перевірку від 18.05.2011р. №26-А, посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 18.05.2011р. №26 та Посадової інструкції головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель, 18.05.2011р. державним інспектором відділу Держкомзему у Добропільському районі з контролю за використанням та охороною земель проведена позапланова перевірка позивача щодо дотримання вимог земельного законодавства (а.с.64-69).
За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки від 18.05.2011р. та Акт обстеження земельної ділянки №29 від 18.05.2011р., якими встановлено, що ТОВ «ДАКС» самовільно використовує земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Золотоколодязької сільської ради площею 5,5358 га, чим порушив вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України (а.с.12, 13).
На підставі вказаних Актів перевірки відповідачем складено припис №18/05-11-20 від 18.05.2011р. про усунення виявлених під час перевірки порушень земельного законодавства до 10.06.2011р. та складений Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 5900,61 грн. (а.с.11, 14).
Як вбачається з листа прокурора №47-2664 вих-11 від 31.05.2011р., за матеріалами перевірки вимог земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ «ДАКС» (ОСОБА_1) на території Золотоколодязької сільської ради, 30.05.2011р. Добропільською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу за ст.ст.197-1 ч.1, 365 ч.3 КК України (а.с.63).
Згідно ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Згідно п.п.2.1 п.2 Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Держкомзему №76 від 09.03.2004р., зареєстрованого в Мінюсті України 18.03.2004р. за №340/8939, припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.
Відповідно до п.6.2 п.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему №312 від 12.12.2003р., зареєстрованого в Мінюсті 25.12.2003р. за №1223/8544, з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача є право проводити перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог земельного законодавства та складати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень.
Також, суд зазначає, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №405061 спірна земельна ділянка на території Золотоколодязької сільської ради належить ОСОБА_4 (а.с.62).
18.10.2010р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений договір оренди земельної ділянки (паю) сільсько-господарського призначення, котрий зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди земельних часток /паїв/ (а.с.77-113). Предметом даного договору є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, площею 5,5358 га ріллі.
Проте, 06 грудня 2001 року між ТОВ ДАКС» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної частки (паю) (відповідно до наказу Держкомзему України №5 від 17.01.2000р), згідно якого позивач використовує спірну земельну ділянку на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області для вирощування сільськогосподарських культур. Строк дії даного договору складає 10 років, початок дії договору 01.01.2002р., закінчення 2012р. (а.с.8-10). Вказаний договір зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) 31.01.2002р. за №82, про що свідчить відмітка на договорі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Згідно абзацу 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі», після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що будь-яких доказів щодо скасування, визнання недійсним, оскарження або припинення на вимогу однієї із сторін Договору оренди від 06 грудня 2001 року, відповідачем та третіми особами у судове засідання не надано, у зв'язку з чим суд вважає, що у позивача в 2011 році були усі правові підстави для використання спірної земельної ділянки, на підставі чого позовні вимоги в частині скасування спірного припису та визнання недійсним розрахунку розміру шкоди підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про винесення окремої ухвали на адресу відповідних органів щодо виявлених фактів порушення земельних правовідносин, з метою приховування протиправних дій, які порушують права, свободи і інтереси землевласників, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає, що вказані вимоги є некоректними з наступних підстав.
У відповідності до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В теорії права позовна вимога - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають з правовідносин. Позовні вимоги можуть спрямовуватися на поновлення порушеного права й усунення наслідків правопорушення. Позовна вимога повинна містити вимогу до відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Це означає, що зазначена частина статті містить перелік вимог, що можуть міститися у конкретному адміністративному позові. Вимога позивача про зобов'язання винести окрему ухвалу не є вимогою адміністративного позову, перелік яких визначений КАС України. Окрема ухвала - це судове рішення адміністративного суду, яке опосередковує виявлені судом під час розгляду справи порушення закону, тобто нормативно сформульоване право суду постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії або бездіяльності яких визнаються протиправним (мають ознаки правопорушення).
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
При цьому, враховуючи вимоги п.1 ч.2 чт.162 КАС України, суд вважає необхідним та достатнім способом захисту прав позивача обрати саме скасування спірних припису та розрахунку розміру шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС» до Відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування припису та визнання недійсним розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, задовольнити частково.
Скасувати припис Відділу Держкомзему у Добропільському районі Донецької області №18/05-11-20 від 18.05.2011р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства.
Скасувати Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 5900,61 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2,27 гривень.
Постанова в повному обсязі виготовлена 03.01.2012р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.