Україна
26 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/885/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15.48
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від
22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. № 0001762340/1-
21123/10/23-313, від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010
№ 0001762340/3 337769/10/23-313.
за участю представників позивача Дубовик В.В., Мазченко О.О.
представника відповідача Гришиної М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдіас» за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р. були встановлені порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами перевірки складений акт № 4793/23-3/33340543 від 13.07.2010р., у якому відображені вказані порушення.
На підставі цього акту перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1219668,00 грн., у тому числі за основним платежем -813112,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 406556,00 грн.
Позивач не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його у адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., а скарги залишені без задоволення.
Позивач не згоден з даними податковими повідомлення-рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «Айдіас» має ознаки нікчемності.
У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, в наявності маються видаткові накладні та інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою. Тому позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313 в повному обсязі.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях (т.1 а.с.209-211). Зазначає, що проведеною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдіас» за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р. були встановлені порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач включив податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Айдіас» за нікчемним правочином. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька надійшла відповідь від 29.06.2010р. № 3700/7/23-2 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду № 45/44Б від 04.03.2010р. ТОВ «Айдіас» визнано банкрутом (акт від 29.06.2010р. №664/23-2). Крім того, відповідно до цього акту у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення, чим порушено ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Внаслідок цього відсутні об'єкти оподаткування ПДВ в розумінні ст. 3 Закону України «Про ПДВ», зважаючи на що відповідач стверджує про незаконність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за цими операціями. У зв'язку з цим вважає правомірними спірні податкові повідомлення-рішення та просить в задоволенні позову відмовити.
Також, в матеріалах справи міститься висновок судової економічної експертизи № 138 від 01.12.2011 року, яка була проведена в рамках даної справи.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області, 30.12.2004р., свідоцтво серії А00 №303805, код ЄДРПОУ 33340543.
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька у період з 12.07.2010р. по 13.07.2010р. була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Айдіас» за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009р.
За результатами даної перевірки був складений акт № 4793/23-3/33340543 від 13.07.2010р. (надалі - Акт перевірки).
У Акті перевірки було відображено, що на порушення Закону України «Про податок на додану вартість» позивач включив до податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Айдіас» за нікчемним правочином.
Зокрема, у акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушені ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним з постачальником ТОВ «Айдіас». Такий правочин не спричинив реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.
Так, в ході проведення даної перевірки згідно проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, отриманих відповідей за результатами зустрічних перевірок, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та /або податкового кредиту по податку на додану вартість підприємства ТОВ «Айдіас» встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит від 08.06.2010р. № 5726/7/23-313 до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Айдіас» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Донбасагротрейд». Отриманий акт від 29.06.2010р. № 664/23-2 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду по справі № 45/44 Б від 04.03.2010 р. ТОВ «Айдіас» визнано банкрутом (акт від 29.06.2010р. № 664/23-2). Також у цьому акті зафіксовано, що на ТОВ «Айдіас» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. До декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 01.04.2010р. додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10. «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні; загальна численність працюючих згідно 1-ДФ складала 1 особа - керівник підприємства, за сумісництвом -«0».
Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.
Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України договір б/н від 01.01.2009 р, укладений між ТОВ «Айдіас» та ТОВ «Донбасагротрейд» є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок якого завищено суму податкового кредиту по періодам: січень 2009р. ПДВ у розмірі 64675,03 грн., лютий 2009р. ПДВ у розмірі 43121,86 грн., березень 2009р. ПДВ у розмірі 91874,41 грн., квітень 2009р. ПДВ у розмірі 56549,72 грн., травень 2009р. ПДВ у розмірі 85855,18 грн., червень 2009р. ПДВ у розмірі 45716,28 грн., червень 2009р. ПДВ у розмірі 45716,28 грн., липень 2009р. ПДВ у розмірі 112512,30 грн., серпень 2009р. ПДВ у розмірі 145399,50 грн., вересень 2009р. ПДВ у розмірі 32497,36 грн., жовтень 2009р. ПДВ у розмірі 55264,57 грн.., листопад 2009р. ПДВ у розмірі 79645,84 грн., що призвело до заниження податку, що підлягає сплаті до державного бюджету на суму 813112,00 грн., в тому числі по періодах: у січні 2009р. ПДВ у розмірі 64675 грн., у лютому 2009р. ПДВ у розмірі 43122 грн., у березні 2009р. ПДВ у розмірі 91874 грн., у квітні 2009р. ПДВ у розмірі 56550 грн., у травні 2009р. ПДВ у розмірі 85855 грн., у червні 2009р. ПДВ у розмірі 45716 грн., у липні 2009р. ПДВ у розмірі 112512 грн., у серпні 2009р. ПДВ у розмірі 145400 грн., у вересні 2009р. ПДВ у розмірі 32497 грн., у жовтні 2009р. ПДВ у розмірі 55265 грн., у листопаді 2009р. ПДВ у розмірі 79646 грн.
На підставі цього акту перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1219668,00 грн., у тому числі за основним платежем -813112,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 406556,00 грн.
Позивач не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його у адміністративному порядку. За результатами адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313 на суму 1219668,00 грн., а скарги залишені без задоволення.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними даних повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.
Так судом встановлено, що між ТОВ «Айдіас» (Постачальник) та ТОВ «Донбасагротрейд» (Покупець) був укладений договір б/н від 01.01.2009 р. (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується продавати Покупцю молоко-сировину, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити продукцію (п.п.1.1,2.1).
Пунктом п.4.1 Договору встановлено, що постачання продукції Покупцю здійснюється транспортом Постачальника. При цьому транспортні витрати включаються у вартість відвантаженої продукції.
Договором також узгоджені інші обов'язки сторін, умови платежу, умови і строки постачання продукції, додаткові умови, відповідальність сторін, інше. Зокрема, постачальник щоквартально повинен надавати покупцю довідку від органів ветконтролю про ветеринарно-санітарний стан партії продуктів тваринного походження та сертифікат якості на поставлену продукцію про місткість в ній солей тяжким металів.
На підтвердження виконання даного договору та постачання продукції ТОВ «Айдіас» позивач надав копії наступних документів:
- видаткові накладні на загальну суму 4878672,38 грн., у тому числі ПДВ 813112,05 грн. (т.2 а.с. 169-250, т. 3 а.с. 1-67);
- податкові накладні на загальну суму 4878672,38 грн., у тому числі ПДВ 813112,05 грн. (т. 1 а.с. 66-76);
- реєстри платіжних документів (т. 1 а.с. 12-44);
- звідені облікові документи (т.1 а.с. 55-65);
- накладні (т. 4 а.с. 105-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-35).
Також, на підтвердження використання у господарській діяльності продукції, отриманої від ТОВ «Айдіс» за спірним договором, позивачем були надані: договір постачання молока цільного б/н від 01.01.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (постачальник) та АТЗТ «Донецький міський молокозавод №2» (покупець); договір № 5 на закупівлю молока-сировини від 01.01.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (постачальник) та ТОВ «Продукти України» (покупець); договір № 166 від 01.06.2009р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (постачальник) та ТОВ «Лактіс» (покупець); Договір №1 на закупівлю молока-сировини від 28.04.2008 р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (Продавець) та ЗАТ «Єнакіївський гормолокозавод» (Покупець); договір купівлі-продажу №4 від 18.11.2009 р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (Продавець) та ПП «Мадеса» (Покупець); договір купівлі-продажу №5 від 01.11.2009 р., укладений між ТОВ «Донбасагротрейд» (Продавець) та ЗАТ «Лозівський молочний завод» та відповідні видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи, тощо.
У зв'язку з необхідністю дослідження наданих позивачем доказів по справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене експерту Волошиній Тетяні Володимирівні (АДРЕСА_1).
Перед експертом були поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №4793/23-3/33340543 від 13.07.2010р., складеного Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька про порушення ТОВ «Донбасагротрейд» п.1.4, ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , на підставі якого складені податкові повідомлення-рішення 22.07.2010р. № 0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010 № 0001762340/3337769/10/23-313 і визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 1219668,00 грн., з яких: за основним платежем -813112,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -406556,00 грн.?
2. У випадку повного або часткового підтвердження висновків ДПІ у Київському районі м. Донецька здійснити розрахунок сум штрафних та фінансових санкцій, які підлягають застосуванню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд» у зв'язку з підтвердженням порушення податкового законодавства?
Згідно з висновком судового експерта №138 від 01.12.2011р., з яким повністю погоджується суд, ним були досліджені спірні господарські операції, що підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку ТМЦ.
За наслідком такого дослідження судовий експерт дійшов висновку щодо документального підтвердження придбання ТОВ «Донбасагротрейд» у ТОВ «Айдіас» товару (молока) у кількості - 2 475 552,44 кг. на суму 4878672,38 грн., у тому числі ПДВ 813112,05грн., його оприбуткування та подальшого використання у господарській діяльності (реалізація стороннім організаціям: АТЗТ «Донецький міський молокозавод №2», ТОВ «Продукти України», ТОВ «Лактіс», ЗАТ «Єнакіївський гормолокозавод» (ТОВ «Донбас Мілк Груп»), ПП «Мадеса», ЗАТ «Лозівський молочний завод»). ТОВ «Донбасагротрейд» вартість придбаного у ТОВ «Айдіас» товару (молока) (суми ПДВ якого були у подальшому віднесені до складу податкового кредиту) у повному обсязі облікована та списана як активи, що витрачені у межах господарської діяльності, тобто реалізовані покупцям на підставі договорів купівлі-продажу, постачання, на закупівлю молока-сировини.
Заперечень проти цього висновку відповідач не надав.
При оцінці наявних у матеріалах справи доказів суд враховує, що згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.
Відповідачем під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Айдіас» не мав статусу платника ПДВ.
З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.
Причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочин між позивачем та ТОВ «Айдіс» є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.
При цьому він посилається на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
З аналізу Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька № 4793/23-3/33340543 від 13.07.2010р. та заперечень відповідача проти позову вбачаються наступні обставини, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Айдіас», їх спрямованість на порушення публічного порядку:
1. рішення господарського суду у справі № 45/44 Б від 04.03.2010 р., яким ТОВ «Айдіас» визнано банкрутом;
2. відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності певного виду, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень;
3. недостатність загальної чисельності працюючих.
При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:
1. Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.02.11 серія АЕ №723467, який містить відомості щодо ТОВ «Айдіас». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій (2009 рік) у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.
2. Що стосується відсутності у ТОВ «Айдіас» основних засобів та виробничих потужностей суд зазначає, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.
3. Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більшої кількості працівників, ніж було у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на постачання товарів або виконання робіт, пов'язаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Айдіс» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.
Таким чином покладені в основу спірного донарахування обставини не можуть беззаперечно свідчити про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Айдіас» або одержання продукції від іншої особи.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пояснень представника позивача (т. 3 а.с. 241) завантаження молока здійснювалося у автомобільну молочну цистерну, яка від постачальника транспортувалося на завод - переробник молока. Тобто завантаження молока у автоцистерну проводилось один раз постачальником молока (ТОВ «Айдіас»), розвантаження - один раз у кінцевих споживачів молока -покупців ТОВ «Донбасагротрейд».
При цьому, право власності на молоко від ТОВ «Айдіас» виникало у ТОВ «Донбасагротрейд» на місці завантаження молока, у зв'язку з чим транспортування молока від ТОВ «Айдіас» до ТОВ «Донбасагротрейд» не могло здійснюватися.
Таким чином, перевезення товару здійснювалося за рахунок ТОВ «Айдіас» за товаросупровідними документами, оформленими позивачем.
Ці товаросупровідні документи (накладні) містять усі реквізити, які передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки прийняті експертом до дослідження саме як первинні документи. При цьому вони містять інформацію, яка відповідає змісту господарської операції та особливостям товару, що перевозився (зазначені номер та марка автомобіля, який перевозив продукцію, ПІБ водія, вага, вміст жиру, кислотність, температура, густина, тобто кількісно-якісні показники).
Стосовно оформлення цих накладних суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. № 176 спеціалізована накладна є невід'ємною частиною товарно-транспортної накладної, за типовою формою N 1-ТН.
Наказ про затвердження цієї Інструкції прийнятий на виконання п. 2.5 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96 р. N 228/253.
Однак Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96 р. N 228/253 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 р. за N 483/1508, якою затверджена форма товарно-транспортної накладної №1-ТН (та на виконання п. 2.5 якої запроваджена спеціалізована товарна-транспортна накладна) втратила чинність 31.05.2006р. зі скасуванням рішення про реєстрацію наказу у Міністерстві юстиції України згідно з висновком №10/65 від 15.05.2006р. Тому законодавчо зміст товарно-транспортної накладної форми 1-ТН та її невід'ємної частини - спеціалізованої форми 1 -ТН (МС) не встановлений. Адже з втратою чинності нормативно-правовим актом, який затвердив форму основного документу та на виконання якого розроблена форма додатку не можливо стверджувати про обов'язковість форми такого додатку.
Не зважаючи на це, як вже зазначалося, наявні у матеріалах справи товаросупровідні документи за змістом відповідають первинним документам. Факт перевезення продукції за ними саме тими транспортними засобами, які наведені у цих накладних, підтверджуються листами заводів-виробників (т.3 а.с. 242-250, т.4 а.с.1-28).
Відсутність документів, що підтверджували б перевезення продукції від ТОВ «Айдіас» до позивача та від позивача - до заводів -виробників узгоджується з особливими характеристиками продукції (молока), яка швидко псується.
Що стосується сертифікатів якості та ветеринарних свідоцтв на отриманий товар, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарне свідоцтво -разовий документ, виданий держаним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження.
Згідно цієї ж статті, партією визначається - будь-яка визначена виробником кількість товару з однаковою назвою та властивостями, вироблена за визначений виробником період часу, за однакових умов та одній і тій самій потужності (об'єкті), транспортується одним і тим же транспортним засобом та за необхідності супроводжується одним і тим самим відповідним ветеринарним документом.
Таким чином, ветеринарне свідоцтво є разовим документом, який відповідно до п. 2.3 Наказу Державного комітету ветеринарної медицини від 13.04.2009р. № 85 «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів» є дійсним до кінця транспортування й строків реалізації товарів при дотриманні умов зберігання та правил перевезення. Відповідно до п. 6.2 цього Наказу, ветеринарне свідоцтва, видані суб'єктами господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів.
В матеріалах справи містяться листи заводів-виробників (т. 3 а.с. 84-89) щодо неможливості надання вказаних свідоцтв у зв'язку з їх знищенням за строком давнини. При цьому, суд звертає увагу на те, що при прийманні молока лабораторія заводу-переробника робила аналіз для підтвердження кількісно-якісних характеристик товару, що підтверджується відповідними відмітками у супровідних документах (накладних - т. 4 а.с. 105-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-35).
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надані відповідачем докази не спростовують встановлених судом обставин щодо фактичного придбання позивачем у ТОВ «Айдіс» продукції та подальшого його використання у господарській діяльності.
Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваних повідомлень-рішень. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313, від 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313, від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313, від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 22.07.2010р. №0001762340/0-19260/10/23-313.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від в 06.08.2010р. № 0001762340/1-21123/10/23-313.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 15.10.2010р. № 0001762340/2-26180/10/23-313.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 28.12.2010 № 0001762340/3 337769/10/23-313.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасагротрейд» (83121, м. Донецьк, вул. Артема, 167/15, ЄДРПОУ 33340543) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26.12.2011 року.
Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 03.01.2012 року.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.