Україна
02 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/14755/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Сальковій В.О.
за участю
представників позивача Папіашвілі Д.Д., Шелудякова Д.В.
представника відповідача Головіна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Завод «Універсальне обладнання»
до Східної митниці
про визнання не чинними: податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 131 на загальну суму податкових зобов»язань 2949,61 грн., у тому числі мито на товари , що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності -2359,69 грн., штрафні санкції 589,92 грн.; податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 132 на загальну суму податкових зобов'язань 43096,23 грн. у тому числі податок на додану вартість товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 35054,38 грн., штрафні санкції - 8041,85 грн.,-
Відкрите акціонерне товариство «Завод «Універсальне обладнання» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці (надалі - відповідач) про визнання не чинними: податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 131 на загальну суму податкових зобов'язань 2949,61 грн., у тому числі мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності -2359,69 грн., штрафні санкції 589,92 грн.; податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 132 на загальну суму податкових зобов'язань 43096,23 грн. у тому числі податок на додану вартість товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 35054,38 грн., штрафні санкції - 8041,85 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач мотивував необґрунтованістю висновків Східної митниці про надання позивачем недостовірних даних, шляхом заниження митної вартості ввезених товарів через включення до складу визначеної митної вартості суми понесених транспортних витрат в неповному обсязі. На думку позивача, висновки відповідача стосовно того, що довідки перевізників про вартість транспортних витрат «є неналежними документами» для виділення з ціни транспортування витрат до та після кордону, суперечать діючому законодавству України. Крім того, висновки відповідача щодо неможливості виділення з повної ціни транспортування витрат до і після кордону є хибними та безпідставними, бо вищезгаданий Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження передбачає, що довідки про вартість транспортних послуг, які надані для перевірки, і є належними документами для підтвердження фактичного розміру таких витрат. Коригування митної вартості з урахуванням транспортування до митного кордону, вже було здійснено відповідачем ще при здійсненні митного оформлення, і тому додавання якихось відхилень з транспортування не до договірної ціни, а до вже скоригованої митної вартості, визначеної митним органом, є неприпустимим. ВАТ «Завод «Універсальне обладнання» не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій та вважає їх безпідставними.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви про зміну позовних вимог, та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву /а.с. 129-132 Т.1/ за змістом яких проти вимог позивача заперечував, посилаючись на правомірність висновків акту №26/1/700000000/005400783 від 05 серпня 2011 року про недостовірність задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 37 414,07грн. та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень. В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що довідки про транспортні витрати, надані позивачем до митного оформлення не є первинним документом у розумінні приписів Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, складаються до закінчення транспортування товарів, а тому, визначені в них відомості не можуть прийматися до уваги при визначенні митної вартості товарів. Як зазначив представник Східної митниці в судовому засіданні, належним документом, що підтверджує суму в понесених витрат є акт виконаних робіт. В наданих позивачем до перевірки актах виконаних робіт не визначено окремо витрат з перевезення до ввезення товару до місяця перетину кордону, що обумовило неможливість виділення вартості транспортування товарів після перетину митного кордону. З огляду на таке позивач мав включити до складу митної вартості повну суму транспортних витрат, що визначена в акті виконаних робіт.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного.
Відкрите акціонерне товариство «Завод «універсальне обладнання» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 05400783. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 038341 ВАТ «Завод «Універсального обладнання» має організаційно-правову форму за КОПФГ 231 та підприємство має право здійснювати наступні види діяльності: виробництво дроту (код за КВЕД 27.34.0), виробництво машин та устаткування для металургії (код за КВЕД 29.51.1), інші види оптової торгівлі (код за КВЕД 51.90.0), дослідження і розробки в галузі технічних наук (код за КВЕД 73.10.2), діяльність у сфері інжинірингу (код за КВЕД 74.20.1), будівництво будівель (код за КВЕД 45.21.1).
Позивач в період з 01 жовтня 2008 року по 31 травня 2011 року як суб*єкт зовнішньоекономічної діяльності, здійснював зовнішньоекономічну діяльність на підставі імпортних контрактів, укладених з резидентами Російської Федерації, Польщі, Аргентини, Австрії, Америки. Відповідно до укладених контрактів підприємство здійснювало ввезення сировини, а саме феросплавів: сілікокальцій, кальцій, магній, які використовується для виробництва дроту.
Східною митницею у період з 03 червня 2011 року по 15 липня 2011 року було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Завод «Універсальне обладнання», за результатами якої був складений акт №26/1/700000000/005400783 від 05 серпня 2011 року.
З висновків акту перевірки вбачається, що відповідач зазначає, що довідки про вартість транспортних витрат до пункту перетину митного кордону України не є документами, що підтверджують фактичний розмір таких витрат та не відповідають ознакам первинних документів. З наданих до перевірки документів бухгалтерського обліку (рахунки, акти виконаних робіт) неможливо виділити із повної ціни транспортування витрати до та після кордону України, у зв*язку з чим до митної вартості товарів повинні бути включені фактичні суми транспортування. При перевірці калькуляції транспортних витрат перевірено відповідність витрат, зазначених у калькуляції, з витратами фактично понесеними підприємством (паливо, паливно-мастильні матеріали, відряджу вальні витрати, технічне обслуговування, ремонт, шини, страхування та дозволи, паркування, проїзд платними дорогами тощо). Перевіркою встановлено заниження підприємством задекларованих витрат на доставку. Загальна сума відхилень від заявленої до митного оформлення митної вартості та встановленою перевіркою складає 172 912,19грн. Кошти у сумі 172 912,19грн. підлягають включенню до митної вартості задекларованого товару за вказаними ВМД. Сума донарахованого податкового зобов*язання складає 37 414,07грн.
Крім того, за результатами перевірки встановлені порушення ВАТ «Завод «Універсального обладнання» вимог абз. 3 ст. 260, абз. 1, 2 ст. 264 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ) в частині недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів, що призвело до недоборів митних платежів у сумі 37 414,07грн. (у тому числі: ввізне мито - 2 359,69грн., ПДВ - 35 054,38грн.), які підлягають перерахуванню до Державного бюджету.
Не погодившись із викладеним в акті перевірки 04 серпня 2011 року позивач надав до Східної митниці зауваження на акт перевірки /а.с. 86-87 Т.1/.
За наслідками розгляду наданих позивачем заперечень, відповідачем складений висновок № 11-39/10033 від 15 серпня 2011 року /а.с. 90-92 Т.1/, в якому відповідач посилаючись на правомірність викладеного в акті перевірки та зазначив, що висновки щодо недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів цілком правомірні.
На підставі викладених в акті перевірки висновків та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, 15 серпня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення №131 /ас. 4 Т.1/ про визначення податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться в Україну суб*єктами підприємницької діяльності в сумі 2949 грн. 61 коп., з яких за основним платежем - 2359,69 грн., за штрафними санкціями - 589,92 грн. та податкове повідомлення №132 /а.с. 5 Т.1/ про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб*єктами підприємницької діяльності у розмірі 43096,23грн., з яких за основним платежем 35054,38 грн., за штрафними санкціями 8041,85 грн.
Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми транспортних витрат, що є складовою митної вартості товарів, імпортованих за ВМД №№ 700000005/9/005070 від 25.05.09, 700000005/9/006251 від 22.06.09, 700000005/9/007093 від 10.07.09, 700000005/9/008049 від 03.08.09, 700000005/9/008301 від 10.08.09, 700000005/9/009631 від 08.09.09, 700000005/9/010334 від 23.09.09, 700000005/9/010764/ від 30.09.09, 700000005/9/011044 від 07.10.09, 700000005/9/011273 від12.10.09, 700000005/9/013273 від17.11.09, 700000005/9/015199 від 22.12.09, 700000012/0/000600 від 21.01.10, 700000012/0/001640 від 12.02.10, 700000012/0/002202 від 24.02.10, 700000012/0/002613 від 04.03.10,700000012/0/003355 від 19.03.10, 700000012/0/004243 від 02.04.10, 700000012/0/005219 від 23.04.10, 700000012/0/005784 від 06.05.10, 700000012/0/007435 від 09.06.10, 700000012/0/007990 від 22.06.10, 700000012/0/008082 від 23.06.10 (кальцій виробництва корпорації ТВЕЛ - завезений зі Словенії), 700000012/0/010189 від 09.08.10, 000012/0/011113 від 27.08.10, 700000012/0/011544 від 07.09.10, 700000012/0/012360 від 22.09.10, 700000012/0/012209 від 21.09.10, 700000012/0/013029 від 04.10.10, 700000012/0/014035 від 20.10.10, 700000012/0/014294 від 25.10.10, 700000012/0/014764 від 02.11.10.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.
Правила визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України, при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До таких витрат, зокрема, належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно з пункту “б” частини 3 статті 267 Митного кодексу України, при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів до складу митної вартості товарів пред'явлених до митного оформлення за ВМД №№ 700000005/9/005070 від 25.05.09, 700000005/9/006251 від 22.06.09, 700000005/9/007093 від 10.07.09, 700000005/9/008049 від 03.08.09, 700000005/9/008301 від 10.08.09, 700000005/9/009631 від 08.09.09, 700000005/9/010334 від 23.09.09, 700000005/9/010764/ від 30.09.09, 700000005/9/011044 від 07.10.09, 700000005/9/011273 від12.10.09, 700000005/9/013273 від17.11.09, 700000005/9/015199 від 22.12.09, 700000012/0/000600 від 21.01.10, 700000012/0/001640 від 12.02.10, 700000012/0/002202 від 24.02.10, 700000012/0/002613 від 04.03.10,700000012/0/003355 від 19.03.10, 700000012/0/004243 від 02.04.10, 700000012/0/005219 від 23.04.10, 700000012/0/005784 від 06.05.10, 700000012/0/007435 від 09.06.10, 700000012/0/007990 від 22.06.10, 700000012/0/008082 від 23.06.10 (кальцій виробництва корпорації ТВЕЛ - завезений зі Словенії), 700000012/0/010189 від 09.08.10, 000012/0/011113 від 27.08.10, 700000012/0/011544 від 07.09.10, 700000012/0/012360 від 22.09.10, 700000012/0/012209 від 21.09.10, 700000012/0/013029 від 04.10.10, 700000012/0/014035 від 20.10.10, 700000012/0/014294 від 25.10.10, 700000012/0/014764 від 02.11.10 позивач включив вартість транспортних витрат до місця перетину митного кордону на підставі довідок про транспортні витрати, виданих підприємствами-перевізниками.
Отже, з наданих сторонами документів вбачається, що сума транспортних витрат, включених позивачем до складу митної вартості товарів ввезених за ВМД №№ 700000005/9/005070 від 25.05.09, 700000005/9/006251 від 22.06.09, 700000005/9/007093 від 10.07.09, 700000005/9/008049 від 03.08.09, 700000005/9/008301 від 10.08.09, 700000005/9/009631 від 08.09.09, 700000005/9/010334 від 23.09.09, 700000005/9/010764/ від 30.09.09, 700000005/9/011044 від 07.10.09, 700000005/9/011273 від12.10.09, 700000005/9/013273 від17.11.09, 700000005/9/015199 від 22.12.09, 700000012/0/000600 від 21.01.10, 700000012/0/001640 від 12.02.10, 700000012/0/002202 від 24.02.10, 700000012/0/002613 від 04.03.10,700000012/0/003355 від 19.03.10, 700000012/0/004243 від 02.04.10, 700000012/0/005219 від 23.04.10, 700000012/0/005784 від 06.05.10, 700000012/0/007435 від 09.06.10, 700000012/0/007990 від 22.06.10, 700000012/0/008082 від 23.06.10 (кальцій виробництва корпорації ТВЕЛ - завезений зі Словенії), 700000012/0/010189 від 09.08.10, 000012/0/011113 від 27.08.10, 700000012/0/011544 від 07.09.10, 700000012/0/012360 від 22.09.10, 700000012/0/012209 від 21.09.10, 700000012/0/013029 від 04.10.10, 700000012/0/014035 від 20.10.10, 700000012/0/014294 від 25.10.10, 700000012/0/014764 від 02.11.10 відповідає сумі транспортних витрат визначених у довідках про транспортні витрати, наданих при митному оформленні.
Стосовно правових підстав визначення розміру транспортних витрат на підставі довідок про транспортні витрати суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:
або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до поставленого рахунка-фактури;
або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;
або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Тобто, документом, на підставі якого визначається вартість транспортування товарів, є один з визначених в наведеному переліку документів, у тому числі довідка про транспортні витрати.
Приписи наведеного підпункту кореспондують із положеннями пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України.
Згідно пункту 2 статті 1 Митного кодексу України, перевізником є особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, яка в установленому законом порядку, з використанням належних їй або найманих нею транспортних засобів переміщує товари через митний кордон України або здійснює перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами на території України.
Тобто, підприємства, що здійснювали перевезення товару виступають договірними перевізниками по відношенню до позивача, оскільки наявність укладених ними угод про надання послуг по перевезенню вантажів позивача, свідчать про вчинення дій, спрямованих на перевезення вантажів.
При цьому, суд не приймає посилання відповідача на неможливість прийняття інформації у наданих декларантом позивача довідках через те, що зазначені довідки не є первинним документом у розумінні положень закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, до складу митної вартості товарів включаються витрати, пов'язані із перевезенням товарів до місця перетину митного кордону. Виходячи зі змісту статті 267 Митного кодексу України витрати на транспортування не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. При цьому, спосіб відокремлення розміру цих витрат встановлений пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року.
Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що здійснення перерозподілу витрат можу відбуватися лише у первинних документах, що підтверджують відбуття господарської операції не відповідають вимогам чинного законодавства України. Первинним документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” є документ, що складається на підтвердження здійснення господарської операції. Розподіл витрат з транспортування не є господарською операцією та не стосується оформлення її відбуття, а тому такий розподіл може відображуватися декларантом в документах, які не є документами первинного обліку.
З огляду на висновки суду про можливість визначення транспортних витрат до митного кордону на підставі відомостей, наведених у довідках по транспортні витрати, висновки відповідача про неможливість підтвердження сум транспортних витрат спростовуються наведеною в цих довідках інформацією. Здійснення позивачем сплати наданих підприємствами-перевізниками послуг з організації перевезення вантажів в повному обсязі було встановлено відповідачем в ході перевірки та зазначена обставина сторонами не заперечувалась.
Посилання відповідача на складання довідок про транспортні витрати до закінчення перевезення не приймаються судом до уваги, з огляду на ненадання відповідачем документів, які підтверджують зазначену обставину. В судовому засіданні представником позивача були надані пояснення щодо процедури митного оформлення, відповідно до яких, до митного оформлення пред'являлися засвідчені декларантом позивача довідки, які складалися після транспортування товарів до місця митного оформлення.
Наведене вище свідчить про те, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують правомірність визначення позивачем розміру транспортних витрат при визначенні митної вартості товарів пред'явлених позивачем до митного оформлення за вантажними митними деклараціями №№ 700000005/9/005070 від 25.05.09, 700000005/9/006251 від 22.06.09, 700000005/9/007093 від 10.07.09, 700000005/9/008049 від 03.08.09, 700000005/9/008301 від 10.08.09, 700000005/9/009631 від 08.09.09, 700000005/9/010334 від 23.09.09, 700000005/9/010764/ від 30.09.09, 700000005/9/011044 від 07.10.09, 700000005/9/011273 від12.10.09, 700000005/9/013273 від17.11.09, 700000005/9/015199 від 22.12.09, 700000012/0/000600 від 21.01.10, 700000012/0/001640 від 12.02.10, 700000012/0/002202 від 24.02.10, 700000012/0/002613 від 04.03.10,700000012/0/003355 від 19.03.10, 700000012/0/004243 від 02.04.10, 700000012/0/005219 від 23.04.10, 700000012/0/005784 від 06.05.10, 700000012/0/007435 від 09.06.10, 700000012/0/007990 від 22.06.10, 700000012/0/008082 від 23.06.10 (кальцій виробництва корпорації ТВЕЛ - завезений зі Словенії), 700000012/0/010189 від 09.08.10, 000012/0/011113 від 27.08.10, 700000012/0/011544 від 07.09.10, 700000012/0/012360 від 22.09.10, 700000012/0/012209 від 21.09.10, 700000012/0/013029 від 04.10.10, 700000012/0/014035 від 20.10.10, 700000012/0/014294 від 25.10.10, 700000012/0/014764 від 02.11.10 та безпідставність висновків відповідача про недостовірність задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів за зазначеними деклараціями.
Таким чином, підстави для визначення відповідачем податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться в Україну в сумі 2359,69 грн. (за основним платежем) за податковим повідомленням № 131 від 15 серпня 2011 року та податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35054,38 грн. (за основним платежем) за податковим повідомленням № 132 від 15 серпня 2011 року є неправомірним, а тому вимоги позивача про скасування податкових повідомлень від 15 серпня 2011 року № 131, №132 є обґрунтованими та піддягають задоволенню.
Враховуючи висновки суду про неправомірність висновків відповідача про наявність підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з мита та податку на додану вартість, суд вважає неправомірним застосування відповідачем штрафних санкцій на визначену суму податкових зобов'язань. Отже, відповідачем неправомірно нарахований штраф в сумі 589,92 грн. за податковим повідомленням № 131 від 15 серпня 2011 року та в сумі 8041,85 грн.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, заявлені позивачем підлягають задоволенню.
За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України.
З огляду на наведене, на підставі положень Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Відкритого акціонерного товариства «Завод «Універсальне обладнання» до Східної митниці про визнання не чинними: податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 131 на загальну суму податкових зобов»язань 2949,61 грн., у тому числі мито на товари , що ввозяться на територію України суб»єктами підприємницької діяльності -2359,69 грн., штрафні санкції 589,92 грн.; податкового повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 132 на загальну суму податкових зобов»язань 43096,23 грн. у тому числі податок на додану вартість товарів увезених на територію України суб»єктами підприємницької діяльності 35054,38 грн., штрафні санкції -8041,85 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Визнати не чинними:
- податкове повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 131 на загальну суму податкових зобов»язань 2949,61грн., у тому числі мито на товари, що ввозяться на територію України суб»єктами підприємницької діяльності - 2359,69 грн., штрафні санкції - 589,92 грн.;
- податкове повідомлення форми «Р» від 15.08.2011 № 132 на загальну суму податкових зобов»язань 43096,23 грн. у тому числі податок на додану вартість товарів увезених на територію України суб»єктами підприємницької діяльності - 35054,38 грн., штрафні санкції - 8041,85 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «універсальне обладнання» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 02 листопада 2011 р. у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 07 листопада 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.