Україна
15 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/16091/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Бобильовій Н.Ю.
за участю
представників: заявника - Бурцевій Н.А.,
відповідача - Ніякій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання обґрунтованим рішення від 14 вересня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»,
Спеціальна державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку, заявник) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про визнання правомірним та обґрунтованим рішення про визнання обґрунтованим рішення від 14 вересня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».
Подання мотивоване тим, що станом на 14 вересня 2011 року у ДП «ДВЕК» обліковується податковий борг у розмірі 8687801,78 грн. До ДП «ДВЕК» були надіслані перша та друга податкові вимоги. 14.09.2011 року податковим керуючим було здійснено вихід на підприємство для проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі та описане актом, однак посадові особи ДП «ДВЕК» не допустили податкового керуючого до проведення перевірки, про що складено акт. 14 вересня 2011 року заявником було прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна ДП «ДВЕК», яким застосований умовний арешт майна. Заявник просить суд визнати обґрунтованим рішення від 14 вересня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»
Представник заявника у судовому засіданні підтримав заявлене в поданні СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку в повному обсязі, просив суд задовольнити вимоги щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення про застосування адміністративного арешту майна ДП «ДВЕК».
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вимоги про визнання обґрунтованим рішення від 14 вересня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», пояснивши, що дійсно посадові особи ДП «ДВЕК» не допустили податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі та описане актом.
Відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд даної справи без представника відповідача та на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано як юридична особа 02 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку в Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 10 вересня 2004 року за №683 та має суму податкового боргу у розмірі 8687801,78 грн.
14 вересня 2011року податковим керуючим Палкіним В.В. був складений акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого №1, який підтверджує факт перешкоджання ДП «ДВЕК» (код ЄДРПОУ 33161769) виконанню повноважень, визначених Податковим кодексом України, зокрема: не допуск до перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі головним бухгалтером ДП «ДВЕК».
14 вересня 2011 року в.о. начальником Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку розглянувши звернення та додані до нього матеріали підрозділу органу державної податкової служби відділу погашення прострочених податкових зобов*язань СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку про застосування адміністративного арешту майна платника податків ДП «ДВЕК» було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ДП «ДВЕК».
З урахуванням вимог ст. 91 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1035 затверджено Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1430/18725), який регламентує правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається в податкову заставу, а також акта перешкоджання платником податків виконання повноважень податкового керуючого. Розділом ІІІ цього Порядку передбачаються основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави, одним з яких є здійснення перевірки стану збереження майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Як визначено пп. 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, зокрема, у тому випадку, коли платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Згідно із п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Умовним арештом, відповідно до частини 2 п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України, визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник), відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається, зокрема, платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Згідно з п. 91.4. ст. 91 Податкового кодексу, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником додержані вимоги Податкового кодексу України, Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого.
За таких обставин суд дійшов до висновку про наявність у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку необхідних правових підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин.
Таким чином, на підставі норм законодавства та наявних у справі матеріалів суд вважає, що арешт майна ДП «ДВЕК» є обґрунтованим.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158 -162, 183-3 КАС України, суд
Подання Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання обґрунтованим рішення від 14 вересня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» - задовольнити повністю.
Підтвердити обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» від 14 вересня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Стойка В. В.