30 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/4300/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : Казмірука Г.Д., Дунаєва І.Б., Головінського К.М.
відповідача : Грусевич Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ПАТ "Тульчинське АТП-10507"
до: територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
про: скасування постанови про застосування фінансових санкцій
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Тульчинське АТП-10507" з адміністративним позовом до територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - ТУ ГДІ на автомобільному транспорті) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає постанову про застосування до нього фінансових санкцій № 141584 від 05.09.2011 року у сумі 1700 грн. протиправною, такою, що прийнята з порушенням вимог оформлення результатів перевірки та застосування фінансових санкцій.
Позивач вважає, що прийняттю постанови передували безпідставні висновки службових осіб відповідача про відсутність ліцензійної картки на перевірений транспортний засіб.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити. Окремо зазначили, що ліцензійна картка на перевірений транспортний засіб була в наявності під час перевірки, строк її дії не закінчився. Однак вона була видана на транспортний засіб ВАТ "Тульчинське АТП 10507", відповідно до ліцензії яка була анульована в зв'язку із реорганізацією ВАТ "Тульчинське АТП 10507" в ПАТ "Тульчинське АТП 10507". Станом на момент перевірки у ПАТ "Тульчинське АТП 10507" нова ліцензія на регулярні пасажирські перевезення була одержана, однак нова ліцензійна картка на перевірений транспортний засіб разом з ліцензією надана не була з незалежних від позивача причин.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що постанова про застосування до позивача штрафних санкцій винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до завдання на перевірку № 063014 від 15.08.2011 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області 17.08.2011 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу автобуса БАЗ А079.23, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, що належить ПАТ "Тульчинське АТП 105-7".
Під час перевірки інспекторами виявлено порушення водієм ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо надання послуг з перевезень пасажирів по маршруту "Тульчин-Житомир" без документів, перелік яких визначених ст. 39 цього ж Закону, а саме без ліцензійної картки. Дане порушення зафіксовано в акті перевірки від 17.08.2011 року (а.с. 18).
Постановою начальника ТУ ГДІ на автомобільному транспорті № 141584 від 05.09.2011 року до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
В судовому засіданні встановлено, що водієм перевіреного автобуса інспекторам надано ліценцію на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів серії АА № 514914, виданої відповідно до ліцензії серії АВ № 334375, із терміном дії до 15.04.2012 року (а.с. 63, 64).
Також встановлено, що вказана ліцензія ВАТ "Тульчинське АТП 10507" серії АВ № 334375 із терміном дії до 15.04.2012 року анульована в зв'язку із одержанням правонаступником - ПАТ "Тульчинське АТП 10507" 26.01.2011 року нової ліцензії серії АГ № 504834 із необмеженим терміном дії (а.с. 61).
Згідно п.п. 2.1., 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 427 від 02.07.2010 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2010 року (далі - Ліцензійних умов), під час виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", ліцензіат повинен дотримуватися вимог законодавства України про автомобільний транспорт.
Виконання робіт з надання послуг з перевезення здійснюється ліцензіатами на підставі ліцензії, виданої Головавтотрансінспекцією, за умови виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами.
Пункт 1.8. Ліцензійних умов передбачає, що ліцензіат провадить свою діяльність з використанням автомобільного транспортного засобу, тип якого відповідає виду здійснюваних робіт.
Згідно із п. 1.9. Ліцензійних умов, до ліцензії Головавтотрансінспекцією та територіальними управліннями видається ліцензійна картка на кожен автотранспортний засіб.
Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу.
Відповідно п. 3.1. Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 514 від 22.07.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2010 року за № 681/17976 (далі - Положення про ліцензійну картку), ліцензійні картки оформлюються згідно з документами, що додаються заявником до заяви про видачу ліцензії, та в терміни, передбачені для видачі ліцензії.
Ліцензійні картки видаються одночасно з ліцензією.
Як вбачається з матеріалів справи, в строк видачі позивачу нової ліцензії 26.01.2011 року ліцензійну картку на транспортний засіб - автобус БАЗ А079.23, д.н. НОМЕР_1, відповідачем видано з порушенням вимог Ліцензійних умов та Положення про ліцензійну картку, а саме лише 29.09.2011 року (а.с. 62).
Згідно п. 3.3. Положення про ліцензійну картку ліцензійні картки є недійсними у разі закінчення терміну дії ліцензійної картки, а також у разі анулювання ліцензії, до якої додавались ліцензійні картки, або визнання такої ліцензії недійсною.
Таким чином, суд вважає, що встановлене судом порушення ТУ ГДІ на автомобільному транспорті правил щодо видачі ліцензійної картки на перевірений транспортний засіб позивача, поза строком надання ліцензії, суттєво впливає на законність прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій за відсутність ліцензійної картки. Надавши перевізнику ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів та одночасно не надавши ліцензійну картку на транспортний засіб, відповідач штучно створив умови для вчинення та виявлення правопорушення і, як наслідок, застосування фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним спірної постанови про застосування фінансових санкцій № 141584 від 05.09.2011 року, а відтак остання є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 141584 від 05.09.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Тульчинське АТП 10507" 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
30.12.2011