24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4470/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : Зільберта О.С., Лозовського В.Д.
відповідача : Швець О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільська автоколона"
до: Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про: скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Крижопільська автоколона" до Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови № 49-ВІ від 14.06.2011 року Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів, якою до позивача застосовано санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за невиконання рішення № 1651 від 26.10.2010 року.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, окремо зазначили, що рішення відповідача № 1651 від 26.10.2010 року вчасно не виконано, оскільки позивача не було відомо про дане рішення та про необхідність його виконання.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладенні в письмових запереченнях, зокрема тим, що ДКЦПФР здійсненні всі дії для повідомлення позивача про необхідність виконання рішення комісії від 26.10.2010 року № 1651, однак позивач навмисно ухилявся від виконання згаданого рішення, про що свідчить вибіркове отримання кореспонденції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Згідно ст. 7 цього Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів та їх дохідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів.
Постановою № 49-ВІ від 14.06.2011 року Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку накладено на ТОВ "Крижопільська автоколона" санкції в розмірі 17000 грн. за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме за невиконання рішення відповідача від 26.10.2010 року № 1651.
З вказаної постанови вбачається, що 26.10.2010 року рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1651 "Щодо усунення порушень законодавства про цінні папери" зобов'язано ТОВ "Крижопільська автоколона", правонаступника ВАТ "Крижопільська автоколона" в строк до 26.12.2010 року усунути порушення вимог підпункту 1.1 частини 1 пункту 2 розділу ІІІ, підпункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Комісії від 30.12.1998 року № 222 та протягом одного робочого дні після усунення порушення повідомити комісію та додати до повідомлення документи, які підтверджують факт усунення порушення.
Судом не береться до уваги посилання позивача на те, що про рішення комісії від 26.10.2010 року № 1651 товариство дізналось отримавши оскаржувану постанову про накладення санкцій від 14.06.2011 року, оскільки згідно п. 16 Розділу І Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 року № 2272 постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом.
Доказом надіслання вказаних документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпелю та касовий чек.
Так, в зв'язку з відсутністю у відповідача інформації про повідомлення товариством про прийняте рішення щодо усунення порушень законодавства про цінні папери та відсутністю доказів такого повідомлення 27.01.2011 року було направлено запит за № 138/03 про надання інформації до Департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР, а також винесено постанову від 02.02.2011 року про зупинення провадження у справі.
Дане рішення направлено позивачу листом від 28.10.2011 року № 11/03/19240, що підтверджується реєстром відправлених рекомендованих листів від 29.10.2010 року (а.с. 23-26). Також, зазначене рішення опубліковано в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР "Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" № 202 (960) від 29.10.2010 року (а.с. 27).
Відповідачем додатково листом від 20.12.2010 року за № 1747/03 повідомлено позивача про винесене рішення № 1651 від 26.10.2010 року, що підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, який отримано позивачем 21.01.2011 року (а.с. 28-29).
Разом з тим, постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 10.01.2011 року, за невиконання рішення Комісії № 1651 від 26.10.2011 року, отримано позивачем 13.01.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції.
Крім того, керівником ТОВ "Крижопільська автоколона" отримано під розписку акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 6-ВІ від 20.01.2011 року, який складений за фактом невиконання згаданого рішення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем здійсненні всі дії для повідомлення ТОВ "Крижопільська автоколона" про необхідність виконання рішення Комісії від 26.10.2010 року № 1651 щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску ВАТ "Крижопільська автоколона" та правомірно винесено постанову № 49-ВІ від 14.06.2011 року про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Згідно із ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
24.10.2011