79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.01.12 Справа № 5008/1140/2011
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого -судді: Данко Л.С.,
Суддів: Скрипчук О.С.
Процик Т.С.
При секретарі: Явна Г.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації (м. Ужгород) від 08.11.2011р. № 05-01/1356,
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05 жовтня 2011 року
у справі № 5008/1140/2011
порушеній за позовом Відділу освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації (м. Ужгород),
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 (с. Оріховиця Ужгородського району),
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області (м. Ужгород),
про стягнення 5626,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої завищенням вартості наданих послуг.
За участю представників сторін:
від скаржника (позивача): ОСОБА_3 -п/к за довіреністю б/н від 03.01.2012 р.,
від відповідача: не прибув,
від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: не прибув.
Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.
Скаржником подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2011р. у справі № 5008/1140/2011 (суддя Л.М. Якимчук) у задоволенні позовних вимог Відділу освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області про стягнення 5626,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої завищенням вартості наданих послуг -відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Відділ освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області по справі № 5008/1140/2011 від 05.10.2011р. повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що суд неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що є на думку апелянта порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 14.11.2011 р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Скрипчук О.С., Процик Т.С.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. змінено склад колегії суддів: введено в склад суду замість судді Скрипчук О.С. суддю Дубник О.П. (у зв'язку з відрядженням судді Скрипчук О.С.)
Ухвалою суду від 18.11.2011 р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та судовий розгляд скарги призначено на 21.12.2011 р. про що сторони були належним чином повідомлені: скаржник (позивач) -23.11.2011 р. рекомендованою поштою за № 5716422 (вх. № 15477 від 28.11.2011 р.), відповідач -23.11.2011 р. рекомендованою поштою за № 5716414 (вх. № 15418 від 28.11.2011 р.), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову -23.11.2011 р. рекомендованою поштою за № 5716406 (вх. № 15308 від 25.11.2011 р.) (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалі суду від 21.12.2011 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.01.2012 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
Згідно розпорядження В.о голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. введено в склад судової колегії для розгляду справи № 5008/1140/2011 р. за скаргою Відділу освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації, замість судді Дубник О.П. -суддю Скрипчук (у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Дубник О.П.).
В судове засідання 11.01.2012 р. представник скаржника прибув, подав в судовому засіданні належним чином завірену копію платіжного доручення № 632 від 02.12.2011 р. з доказами зарахування в дохід бюджету 654,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника/позивача у справі № 5008/1140/2011.
Представники відповідача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову в судове засідання не прибули, про причини не прибуття суд не повідомили, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (докази -оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).
Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також те, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду Закарпатської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Позивачем: Відділом освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації (Замовник -за договором) та Відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_2 (Перевізником -за договором), 24.02.2010 р. було укладено Договір перевезення учнів № 48 (том 1-й, а.с. 69-70), за умовами якого, відповідач надає послуги позивачу з перевезення учнів до місця навчання і додому та перевезення учнів 1 - 4 класів Невицької ЗОШ 1 ст. на обід у їдальню Оноківської ЗОШ І-ІІІ автобусом МЕRSЕDЕS ВЕNZ SPRINT, реєстраційний номер НОМЕР_1 (пункт 1.1), а позивач здійснює оплату за транспортне обслуговування згідно з умовами цього договору (пункт 3.3. Договору № 48).
30.04.2010 р. між тими ж сторонами було укладено Договір перевезення учнів № 77 (том 1-й, а.с. 71), згідно умов якого, відповідач надає послуги позивачу з перевезення учнів 1 - 4 класів Невицької ЗОШ 1 ст. на обід у їдальню Оноківської ЗОШ 1-ІІІ автобусом МЕRSЕDЕS ВЕNZ SPRINT, реєстраційний № НОМЕР_2 (п. 1.1. Договору), а позивач здійснює оплату за транспортне обслуговування згідно з умовами цього договору (пункт 3.3. Договору № 77).
Зазначені Договори № 48 та № 77 за основними та другорядними ознаками, є договорами перевезення пасажирів з елементами надання послуг, що регулюється відповідними статтями 901, 908, 910, 911, 919, 920 -922, 925, 928 ЦК України та відповідними приписами ГК України.
Доказів про те, що вище зазначені Договори перевезення є розірваними, припиненими -не подано, в матеріалах справи такі докази -відсутні.
Вищезазначені Договори перевезення складені у письмовій формі, підписані повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам ст. 207, 208 ЦК України.
Відповідно до ст. 910 ЦК України, за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 6.1 договорів передбачене право перевізника (відповідача) отримувати оплату за виконану роботу згідно з умовами договору.
Розділом 7 укладених між сторонами двох Договорів визначено порядок розрахунків.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3, 7.4, 7.5 Договору № 48 від 24.02.2010 р., розрахунки провадяться на підставі документів про фактичний обсяг виконаної роботи; загальна вартість перевезення учнів становить 15221,80 грн., яка включає вартість використаних на поїздки паливно-мастильних матеріалів, амортизаційні відрахування, поточний ремонт, загально-виробничі витрати та планові накопичення та складає 6,05 грн. за 1 км перевезення, що підтверджується калькуляцією вартості перевезення учнів Оноківської ЗОШ 1-ІІІ ст. (а.с. 73).
Згідно Договору перевезення учнів № 77 від 30.04.2010, загальна вартість перевезення учнів становить - 70736,60 грн. (пункт 7.4. Договору).
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи Відповідач (Перевізник) свої зобов'язання перед позивачем/скаржником (Замовником) виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт (а.с. 87)та Довідкою про фактичний пробіг транспортних засобів на загальну суму 23933,80 грн.
Колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт підписані Замовником без будь яких застережень чи зауважень (а.с. 87, 89, 91, 93).
Згідно Актів виконаних робіт скаржник/позивач (Замовник) розрахувався в повному обсязі.
Факт оплати отриманих послуг на загальну суму 23933,80 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 103 від 14.04.2010р., № 116 від 20.05.2010р., № 936 від 16.06.2010р., № 152 від 12.10.2010р. (а.с. 88, 90, 92, 94), Актами виконання робіт (а.с. 87, 89, 91, 93).
Так, зокрема, довідкою зустрічної звірки з питання документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків приватного підприємця ОСОБА_2 з Відділом освіти та у справах національностей Ужгородської РДА за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. (розділом 2) встановлено, що згідно Актів виконаних робіт відповідачем надано послуг з перевезення на загальну суму 23933,80 грн. (3956 км. вартістю 6,05 грн. за 1 км), яка повністю оплачена позивачем, про що свідчать виписки банку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, у січні 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Ужгородському, В. Березнянському, Перечинському районах та м. Чоп, було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти та у справах національностей Ужгородської РДА за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої встановлено, що витрати на паливно-мастильні матеріали відповідно до калькуляції перевищують фактичні витрати на 5626,22 грн. з врахуванням норми списання паливно-мастильних матеріалів на відповідний транспортний засіб та середніх ринкових цін на придбання 1 л. пального та витрат мастильних матеріалів (Акт ревізії від 11.01.2011р. - в матеріалах справи).
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до відповідача з претензією від 04.03.2011 №05-01/243, а згодом і до суду з позовом про стягнення коштів у сумі 5626,22 грн. у примусовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи скаржника та оцінивши подані докази, колегія суддів приходить до висновку у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, виходячи з наступного.
Позовні вимоги позивача засновані на висновках довідки № 14-11/01 від 04.01.2011 р. Контрольно-ревізійного управління (надалі - КРУ), з якої випливає теза про неправильні розрахунки між сторонами угоди перевезення учнів № 77 від 21.04.2010р. підприємцем ОСОБА_2 та Відділом освіти і у справах національностей Ужгородської РДА (надалі - відділ).
Після проведення зустрічної звірки і перевірки всіх документів, що супроводжували угоду, КРУ у названій довідці прийшло до переконання, що СПД-ФО ОСОБА_2 завищив вартість наданих відділу послуг на 5 626,22 грн. за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2010 р.
Правовідносини між позивачем та відповідачем склалися з укладенням Договорів перевезення учнів № 48 від 24.02.10 р. та № 77 від 21 квітня 2010 р.
В п. 2.1. договорів зазначено, що умови договору відповідають змісту ЦК України. Однією з істотних умов договору є ціна за одиницю послуги - 1 км перевезення, визначена в п. 7.6 Договору № 77 та п. 7.5 Договору № 48 в розмірі 6.05 грн.
В п. 7.4 зазначена загальна вартість Договору № 77 в розмірі 70 736.60 грн., та в п. 7.3 Договору № 48 - 15 221.80 грн.
Частина 7.7 Договору № 77 передбачає можливість зменшення обсягу послуг в залежності від фінансування видатків, тобто, загальної суми договору, що і відбулося.
У вищевказаних Договорах перевезення учнів не вказано будь-яких підстав для зменшення вартості послуги за 1 км перевезення.
Тобто, розмір 6.05 грн. за 1 км є незмінним та складається із витрат паливно-мастильних матеріалів -3 грн. + заробітної плати і соціальних виплат -0,80 грн. + витрат на ремонт і відновлення -0,77 грн. + загально-виробничих витрат -0,50 грн. + планових витрат -0,55 грн. + амортизаційних відрахувань -0,50 грн. = 6,05 грн., що підтверджується Калькуляцією вартості перевезення (а.с. 79) та встановлено у п. 7.5. Договору перевезення учнів № 48, п. 7.6. Договору перевезення учнів № 77.
За умовами п. 9.4 зазначених Договорів, вказана ціна може бути змінена, але лише у випадку підписання сторонами письмових змін до договору.
Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, жодних змін до Договору № 48 від 24.02.2010 р. та до Договору № 77 від 21.04.2010р. сторонами на внесено, такі докази в матеріалах справи відсутні).
В п. 7.5 та п. 7.6 Договорів № 48 та № 77 обумовлено вартість послуг з транспортного обслуговування учнів та визначено, які складові повинні входити до вартості перевезення в розмірі 6.05 грн. за 1 км.
Очевидно, ці умови внесені до договорів лише тому, щоби убезпечити замовника послуг від додаткових витрат, та щоби у сторони перевізника не виникало права на додаткові вимоги з фінансування перевезення, і, саме тому, договірна ціна обов'язково повинна включати вартість паливно-мастильних матеріалів, амортизаційні відрахування, поточний ремонт, загально-виробничі витрати і планові накопичення.
В наведеному переліку відсутнє поняття доходу підприємця - власника транспортного засобу, що надає послуги.
Будь-який договір про надання послуг повинен бути відплатним не лише в частині покриття витрат, але і в частині отримання прибутку, оскільки виконавцем договору є підприємець, що зареєстрував підприємницьку діяльність саме з метою отримання прибутку, а не для здійснення доброчинної діяльності.
В будь-якому випадку КРУ не вправі викривляти зміст договорів чи ставити під сумнів їх чинність, оскільки ст. 204 ЦК України декларує презумпцію чинності правочину.
Договори є чинним, сторони не надавали одна одній будь-яких застережень щодо його дії чи виконання, ніхто не оскаржив чинність договорів до суду, ніхто зі сторін не розірвав договори і не вніс до них письмових змін. Отже, сторони повинні неухильно дотримувати умов при їх виконанні.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За умовами ст. 632 ЦК України - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, частина 2 цієї статті передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За своєю правовою природою договір перевезення, укладений між позивачем та відповідачем, є господарським договором, і до нього застосовуються, крім положень ЦК України, також норми Господарського Кодексу України.
В ч. 2 ст. 180 ГК України прописано, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Частина 3 цієї ж статті визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
І предмет, і ціна і строк дії договору були погоджені сторонами при укладанні вищевказаних Договорів.
Третя особа на стороні позивача -КРУ, не є учасником зазначених Договорів перевезення учнів, не погоджувала його умов, не підписувала вищезазначені Договори.
Будь-яка відповідальність за укладення договорів, що суперечить Бюджетному Кодексу чи витраті бюджетних коштів, може бути покладена виключно на Відділ освіти та у справах національностей Ужгородської районної державної адміністрації.
Інша сторона Договорів № 48 та № 77 -підприємець ОСОБА_2, що виконав їх умови, не може бути відповідальний за будь-які порушення відділу, що не стосуються безпосередньо виконання умов договору.
В довідці та актах виконаних робіт встановлено повне виконання послуг, що були в повній мірі оплачені замовником.
Претензій щодо виконання послуг замовником не заявлено, чинність Договорів перевезення учнів № 48 та № 77 - не оскаржена.
Відповідно, право відділу ні в чому не порушено виконавцем послуг.
За приписами ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звернутися підприємства, установи, організації за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.
З наведеного вбачається, що у відділу відсутнє право на закладення подібного позову, оскільки його права відповідач: СПД-ФО ОСОБА_2 не порушував.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Провізна плата за перевезення пасажирів встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, тарифами або іншими нормативно-правовими актами (ст. 916 ЦК України).
Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У даному випадку матеріалами справи повністю підтверджено виконання сторонами своїх зобов'язань за Договорами перевезення учнів № 48 та № 77: відповідачем - надано послуги з перевезення учнів за Договорами, а позивачем - проведено належну оплату за цінами, узгодженими сторонами (Акти виконаних робіт та відповідні Платіжні доручення).
Всі згадані Акти підписані обома сторонами без будь яких застережень.
У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Отже, скаржником/позивачем не наведено обставин та не доведено належними та допустимими доказами, що мала місце протиправна поведінка відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.
Крім того, обидва Договори містять положення, які регулюють можливість зміни умов договору за письмовою домовленістю сторін (пункти 9.4.), якими позивач був вправі скористатися у випадку бажання/наміру змінити одну з істотних умов договору -ціну.
Однак останній не звертався до відповідача з відповідними пропозиціями.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 05 жовтня 2011 року у справі № 5008/1140/2011 та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2011 року у справі № 5008/1140/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути Господарському суду Закарпатської області.
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя О.С.Скрипчук
Суддя Т.С.Процик