79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.01.12 Cправа № 17/65/5022-1223/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий-суддя Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, б/н від 05.11.2011 р. (вх. № місцевого суду 6487 від 07.11.2011 р., вх. № апеляційного суду 722 від 14.11.2011 р.)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2011 р.
у справі № 17/65/5022-1223/2011 (суддя -Андрусик Н.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», м. Тернопіль
до відповідача 1 Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ
до відповідача 2 Приватного підприємства «Аерон», м. Тернопіль
про стягнення 25 932,25 грн. заборгованості солідарно з відповідачів
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились;
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2011 р. у справі №17/65/5022-1223/2011 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», м. Тернопіль (надалі -Позивач) до відповідачів - Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ (надалі -Відповідач 1) та Приватного підприємства «Аерон», м. Тернопіль (надалі -Відповідач 2) про солідарне стягнення 25 932,25 грн. заборгованості. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 23 925,26 грн. основного боргу, 901, 69 грн. пені, 1105,30 грн. -19% річних та 2 995,33 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь ТзОВ «Національна торгова компанія». В частині позовних вимог щодо солідарного стягнення боргу з ПП «Аерон», м. Тернопіль припинено провадження у справі (а.с.74-80).
Відповідач 1 -СПД-ФО ОСОБА_2, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 05.11.2011 р. (вх. № місцевого суду 6487 від 07.11.2011 р., вх. № апеляційного суду 722 від 14.11.2011 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм процесуального законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
Скаржник вказує на те, що судом в порушеня ст. 22 ГПК України, не надіслано ухвалу про призначення справи до розгляду на 11.10.2011 р., а також суд не зобов»язав Позивача скерувати йому заяву про уточнення позовних вимог. Крім цього, вказує, що суд не з»ясував наявність додаткової угоди від 15.08.2011 р. про припинення дії договору поруки від 15.09.2011 р., позбавивши можливості оскарження такої. Відповідно до цього, Скаржник вважає, що суд позбавив його можливості довести той факт, що договір поруки та додаткова угода укладені лише для визначення територіальної підсудності що суперечить чинному законодавству.
Крім цього, вказує, що судом неправомірно відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавлено, як вважає Скаржник, його права оскаржити ухвалу про відмову в задоволенні такого клопотання.
Також, як вказує Скаржник, з рішення суду йому стало відомо, що Позивачем уточнено позовні вимоги, однак, такої заяви він не отримував, чим був позбавлений права надати пояснення та заперечувати проти таких уточнень.
Щодо суми боргу, яка стягнута місцевим господарським судом, вважає таку не обґрунтованою, вказуючи на те, що в кінці липня 2011 р. за зверненням регіонального представника Товариства, Відповідач 1 на адресу Позивача надіслав вантаж на суму 8308,39 грн., який отриманий Позивачем 12.08.2011 р., а тому стягненню підлягають 15616,87 грн. основного боргу, 862,30 грн. пені, 1057,01 грн. річних відсотків, тобто в сукупності 17 536,18 грн.
В резолютивній частині апеляційної скарги Відповідач 1 просить задоволити клопотання про зупинення провадження у справі, яке отримане Господарським судом Тернопільської області 26.09.2011 р. за вх. №16072., а у разі відхилення такого, просить скасувати рішення частково та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити частково, а саме: стягнути з нього 15 616,87 грн. основного боргу, 862,30 грн. пені, 1 057,01 грн. річних відсотків.
Позивач -ТзОВ «Національна торгова компанія»у відзиві за вих. №12/83 від 23.11.2011 р. заперечує доводи апеляційної скарги, вказує, що Відповідач 1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, які наявні в матеріалах справи, а відтак мав можливість скористатись правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. Також, Позивач вказує, що у відповідності до ч. 3 ст. 15 ГПК України місцевим господарським судом вірно визначено підсудність, з огляду на те, що місцезнаходженням одного з Відповідачів є АДРЕСА_1, а відтак Господарський суд Тернопільської області правомірно прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі. Твердження Скаржника про здійснення ним 12.08.2011 р. повернення Позивачу продукції на 8 308,39 грн. вважає необґрунтованим, оскільки вантажна декларація Міст-Експрес №008-009250 зазначеного факту не доводить, оскільки у ній вказано лише про отримання підприємством ТМ ТзОВ «Захід»від Відповідача 1 невстановленого вантажу вагою 98,7 кг. на суму 300 грн. Згідно витягу ЄДРПОУ від 01.07.2011 р. №427716 повною назвою Позивача є ТзОВ «Національна торгова компанія»та ТОВ «НТК»(скорочена назва),а тому Позивач не може бути отримувачем вищевказаного вантажу. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
В судове засідання 11.01.2012 р. представники сторін не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце судового засідання ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р.
11.01.2012 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду факсом надійшло клопотання від Відповідача 1 про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю зібрати додаткові докази.
Враховуючи те, що апеляційне провадження у справі № 17/65/5022-1223/2011 порушено 15.11.2011 р. судова колегія вважає, що у сторін було достатньо часу скористатися наданими ст. 22 ГПК України правами, в тому числі і щодо збирання і подання доказів в порядку, передбаченому ст. 101 ГПК України, а тому підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не вбачає.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача 1 в попередньому судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
01.05.2011 р. ТзОВ «Національна торгова компанія»(надалі -Товариство) та ФОП ОСОБА_2 (надалі -Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №010518 (а.с.12-14), згідно п.1.1. якого Товариство бере на себе зобов»язання постачати товар Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор бере на себе зобов»язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному Договорі. Згідно п.1.2. Договору -асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо.
У відповідності до п.п. 2.1., 2.3. Договору Товариство відпускає Дитриб'ютору товар за ціною, в кількості та асортименті, узгодженому сторонами додатково, що відображається у накладних на товар; Дистриб'ютор приймає товар у відповідності до вимог чинного законодавства згідно з супровідними документами Товариства, які засвідчують кількість та якість товару.
Згідно п. 2.4.Договору - Поставка товару здійснюється на умовах СТР -склад Дистриб'ютора, у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р. Дата прийняття товару Дистриб'ютором на своєму складі вважається датою поставки при умові документального підтвердження.
На виконання умов Договору №010518 від 01.05.2011 р. Позивач згідно видаткових накладних №НТ-0000308 від 05.05.2011 р. (а.с.15), №НТ-0000625 від 11.05.2011 р. (а.с.16), №НТ-0001653 від 20.05.2011 р. (а.с.17) передав, а Відповідач прийняв зазначений у накладних товар -продукти харчування - на загальну суму 30 425,26 грн.
Факт отримання товару підтверджується підписами Відповідача 1 на вказаних вище накладних, скріплених печатками сторін, і такий не заперечується сторонами у справі.
У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Між сторонами виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки. Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням , а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов»язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Розділом 5 Договору сторони визначили умови та порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Згідно п.5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється Дистриб'ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства або шляхом внесення готівки в касу Товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу на 21 календарний день від дати отримання товару.
З обставин справи вбачається, що ТзОВ «Національна торгова компанія»свої зобов»язання по договору виконала в повній мірі, а Відповідач 1 порушив свої зобов»язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному обсязі та строки, визначені Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 02.09.2011 р. (на час подання позовної заяви) в сумі 23 925,26 грн. (а.с.2-3).
04.08.2011 р. Позивачем надіслана на адресу Відповідача 1 вимога №12/50 про сплату 23 925,26 грн. боргу (а.с.20), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати поставлених товарів в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 23 925,26 грн. заборгованості.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.
Пунктом 7.1. Договору № 010518 від 01.05.2011 р. встановлено, що у разі прострочення Дистриб'ютором строків оплати вартості отриманого товару, він зобов»язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день просточки, а також 19% річних від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України в сукупності з умовами п.7.1. Договору №010518 від 01.05.2011 р. місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 901,69 грн. та 1 105,30 грн. -19% річних
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що стягнута місцевим господарським судом сума основної заборгованості є необґрунтованою, оскільки в кінці липня 2011 р. до нього звернувся регіональний представник Товариства, в зв'язку з чим на адресу Позивача відправлено вантаж на суму 8 308,39 грн., який отриманий Позивачем 12.08.2011 р., а тому сума основного боргу становить 15 616,87 грн.
Однак, покликання Скаржника на одержання товару Позивачем не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України. Вантажно-митна декларація міст-експрес №008-0009250 (а.с.100) не доводить факту здійснення ним 12.08.2011 р. повернення Позивачу продукції на суму 8 308,39 грн., оскільки в ній вказано лише про отримання підприємством ТМ ТОВ «Захід»від Відповідача 1 невстановленого вантажу 98,7 кг. на суму 300 грн. Позивачем в даній справі є ТОВ «Національна торгова компанія», а не ТМ ТОВ «Захід».
Крім цього, як вбачається з позовної заяви, Позивач просив стягнути з Відповідачів- ФОП ОСОБА_2 та ПП «Аерон»солідарно -23 925,26 грн. боргу, 901 грн. пені та 1105,30 грн. 19% річних, з огляду на те, що між Позивачем та Відповідачем 2 наявний договір поруки №21 (а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2011 р. ТзОВ «Національна торгова компанія» (Кредитор) та ПП «Аерон»(Поручитель) укладено договір поруки №21 (а.с.19), згідно п. 1 якого Поручитель зобов»язується відповідати у обсязі, визначеному п. 2 цього Договору, перед Кредитором за виконання Боржником -ФОП ОСОБА_2 зобов»язань щодо оплати у належний строк товару (снекової продукції), отриманого згідно накладних №НТ-0000308 від 05.05.2011 р., №НТ-0000625 від 11.05.2011 р. та №НТ-0001653 від 20.05.2011 р. на загальну суму 30 425,26 грн. Строк оплати товару визначається Договором між Боржником та кредитором або відповідно до законодавства України. Поручитель поручається за виконання зобов»язання в розмірі 30 000 грн. (п.2 Договору).
Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки.
15.08.2011 р. ПП «Аерон»та ТзОВ «Національна торгова компанія» укладено та підписано додаткову угоду до договору поруки №21 від 21.05.2011р., у відповідності до якої пункт 8 Договору поруки сторонами викладено в такій редакції: «цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 15 вересня 2011 р.». Дана додаткова угода набирає чинності у день її підписання сторонами і є невід»ємною частиною Договору поруки №21 від 21.05.2011 р. (а.с.41).
21.09.2011 р. Позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог №12/64 відмовився від солідарного стягнення боргу з Відповідачів, оскільки термін дії договору поруки закінчився 15.09.2011 р. (а.с.33).
Відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення боргу з ПП «Аерон»м. Тернопіль.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що суд не з»ясував та позбавив його можливості з»ясувати наявність додаткової угоди від 15.08.2011 р. про припинення дії договору поруки від 15.09.11 р., позбавивши можливості оскарження такої, оскільки Позивач не міг не знати про існування такої угоди на момент подання позову від 02.09.2011 р., оскільки сам її уклав. Відповідно до цього, Скаржник вважає, що суд позбавив його права довести той факт, що договір поруки та додаткова угода укладені лише для визначення територіальної підсудності та суперечить чинному законодавству.
Дане твердження Скаржника спростовується наступним.
У відповідності до ч.3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором Позивача. Місцезнаходження Відповідача 2 -ПП «Аерон»є м. Тернопіль, відтак Господарський суд Тернопільської області правомірно прийняв позовну заяву ТзОВ «НТК»до розгляду, без порушення правил підсудності.
В подальшому, як встановлено матеріалами справи, в зв»язку з припиненням строку дії договору поруки від 21.05.2011 р. законні підстави для покладення на Відповідача 2 обов»язку щодо сплати боргу Відповідача 1 відпали, відповідно Позивач відмовився від солідарного стягнення боргу з Відповідачів, згідно заяви про уточнення позовних вимог №12/64.
Згідно ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, а тому покликання Апелянта на порушення правил підсудності місцевим господарським судом, судова колегія вважає безпідставними.
Відтак, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не вбачає.
Позивач в позовній заяві також ставить вимогу про стягнення з Відповідача 1 судових витрат в розмірі 2 500,00 грн., понесених за надання юридичних послуг адвокатом ОСОБА_3 по підготовці та веденні справи про стягнення боргу з СПД-ФО ОСОБА_2 (а.с.2-3).
У відповідності до вимог ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов»язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов»язаних з розглядом справи.
Місцевим господарським судом встановлено, що правова допомога по оформленню даного позову надавалася Позивачу адвокатом ОСОБА_3 на підставі укладеного договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №01/01/11 від 01.01.2011 р. (а.с.21-22). Факт надання послуг та вартість понесених Позивачем витрат підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 02.09.2011 р. (а.с.23) та квитанцією до прибуткового касового ордера №02/9 від 02.09.2011 р.(а.с.24).
Враховуючи вищенаведені докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2 500,00 грн. адвокатських послуг.
Крім цього, Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про порушення даної справи місцевим господарським судом.
З даного приводу судова колегія зазначає, що справа №17/65/5022/-1223/2011 порушена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2011 р.(а.с.1), яка надіслана Відповідачу 1 на дві адреси (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3). Відповідачем 1 «особисто»отримано ухвалу про призначення справи до розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30). Ухвалою суду від 27.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2011 р. (а.с.57-58).
Відповідно до цього, Відповідач 1 мав час та можливість скористатись своїми правами на захист, ознайомитись з матеріалами справи, що ним зроблено не було.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2011 р. у справі №17/65/5022-1223/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, б/н від 05.11.2011 р. (вх. № місцевого суду 6487 від 07.11.2011 р., вх. № апеляційного суду 722 від 14.11.2011 р.) - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 17/65/5022-1223/2011 повернути Господарському суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.
Повний текст постанови підписано 12.01.2012 р.