донецький апеляційний господарський суд
16.01.2012
Постанова
Іменем України
11.01.2012 р. справа №37/254пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівБойко І.А.
Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача
(скаржника):
від відповідача 1:
від відповідача 2:
розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.
Не з'явився
Не з'явився
Не з'явився
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5
м. Донецьк
на рішення
господарського суду Донецької області
від 25.10.2011р. (повний текст складено та підписано
31.10. 2011р.)
у справі № 37/254пд (суддя Попков Д.О.)
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_5
м. Донецьк
до відповідача 1
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога”
м. Донецьк
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6
м. Київ
провизнання права на користування нежитловими приміщеннями на підставі договорів суборенди, усунення перешкод у користуванні цими приміщеннями
У грудні 2010року фізична особа -підприємець ОСОБА_5 м. Донецьк звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” м. Донецьк та фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Київ про визнання права на користування на строк до 15.06.2011р. нежитловими приміщеннями № 2, 4, 5 торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на умовах договорів суборенди від 15.06.2010р. та про усунення перешкод у користуванні цими нежитловими приміщеннями.
Ухвалою від 19.01.2011р. суд зупинив провадження по справі № 37/254пд до завершення розгляду справи № 40/311пд господарським судом Донецької області та набуття відповідним судовим актом законної сили.
Ухвалою від 14.09.2011р. провадження по справі було поновлено.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у позовних вимогах фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Перемога” м. Донецьк та фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 м. Київ про визнання права на користування на строк до 15.06.2011р. нежитловими приміщеннями № 2, 4, 5 торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на умовах договорів суборенди від 15.06.2010р. та про усунення перешкод у користуванні цими нежитловими приміщеннями, було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі № 37/254пд позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 25.10.2011р. скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 20.12.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було відновлено строк на апеляційне оскарження та порушено апеляційне провадження.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Ухвала суду про порушення апеляційного провадження була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2011р.
Станом на день слухання справи в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання відповідачем 2 ухвали суду 20.12.2011р.
Позивачем 11.01.2012р. через канцелярію суду надано лист з клопотанням перенести розгляд справи, у зв'язку з хворобою та знаходженням на стаціонарному лікуванні.
Вказане клопотання апелянта колегія суддів залишає без задоволення, оскільки доводи даного клопотання позивачем жодним документальним доказом не підтверджені.
За наведених підстав, враховуючи те, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом та зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судом Донецької області, 15.06.2010р. між відповідачем 2 (Орендар) та позивачем (Суборендар) укладені ідентичні договори суборенди, згідно п.п.1.1. - 1.3, 4.1. якого відповідач передає позивачу в строкове платне користування нежитлові приміщення №№2, 4, 5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (уздовж житлового будинку № НОМЕР_1) загальною площею по 12кв.м. кожне (далі -майно), що знаходиться у ТОВ „Перемога” (далі -відповідач 1), строком на 1 місяць - до 15.07.2010р.
Факт приналежності об'єктів суборенди у складі іншого майна ТОВ «Перемога»(відповідачу 1) підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. у справі №39/361 та витягом про реєстрацію права власності від 09.02.2010р.
За умовами п.п. 3.1. -3.2. вищенаведених договорів приймання -передача об'єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін, протягом двох діб з моменту підписання даного договору.
У п. 3.4. договорів визначено, що об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Суборендарем протягом двох діб з моменту початку роботи двосторонньої комісії.
При передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі -приймання, який підписується членами двосторонньої комісії (п. 3.5. договорів).
У п. 3.6. договорів сторони узгодили, що об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі -приймання.
Втім, таких актів та доказів їх складання до матеріалів справи сторонами не надано.
Матеріали справи свідчать, що до моменту укладання вищенаведених договорів суборенди від 15.06.2010р., між позивачем (Суборендар) та відповідачем 2 (Орендар) мали місце суборендні правовідносини щодо приміщення №4 (договір суборенди № 2 від 01.04.2010р.), відносно якого сторонами був складений акт приймання-передачі приміщення Позивачеві 01.04.2010р. Листом від 23.06.2010р., отриманим позивачем 25.06.2010р. (поштове повідомлення а.с. 129 т. 1), відповідач 2 просив розірвати договір суборенди від 01.04.2010р. приміщення № 4.
Обумовлені у договорах суборенди від 15.06.2010р. нежитлові приміщення №2, 4, 5 у складі іншого майна загальною площею 75,3кв.м. є об'єктом оренди за договором оренди від 01.04.2010р., укладеним між відповідачем 1 (Орендодавець) і відповідачем 2 (Орендар) строком дії на 9 місяців.
У пункті 7.2. означеного договору оренди визначено право Орендаря за згодою Орендодавця здавати об'єкти оренди в суборенду.
Додатковою угодою від 01.07.2010р. відповідачі зменшили площу об'єктів оренди до 62,7кв.м. та 01.01.2011р. відносно цієї ж площі сторони уклали договір оренди №28 зі строком дії до 31.01.2011р., за яким склали акт приймання-передачі.
В матеріалах справи міститься лист відповідача 2 до відповідача 1 від 01.04.2010р. (а.с. 80 т. 1) з проханням надати дозвіл на передачу в суборенду приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
З резолюції відповідача 1 на вказаному листі від 04.01.2011р. останній надав дозвіл на передачу в суборенду приміщень.
Як вище зазначалося спірні договори суборенди відносно приміщень №№2, 4, 5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (уздовж житлового будинку № НОМЕР_1) були укладені між позивачем та відповідачем 2 - 15.06.2010р., тобто на момент їх укладання дозволу відповідача 1 на їх укладання відповідачу 2 надано не було.
Листом від 23.06.2010р. (а.с.143 т.1), отриманим позивачем 25.06.2010р. (а.с.144 зворотна сторонам т.1), відповідач 2 вказував про розірвання договорів суборенди від 15.06.2010р. приміщень №№ 2, 4, 5 ТОВ „Перемога” в АДРЕСА_1 (вздовж житлового будинку №НОМЕР_1).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду №40/311пд від 19.05.2011р. було скасовано рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2011р. в цій справі в частині задоволення позовних вимог позовних вимог фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 про виселення із нежитлового приміщення №5, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (уздовж будинку №НОМЕР_1) та передання зазначеного приміщення у стані, в якому воно було отримано, на користь позивача та стягнення суми заборгованості у розмірі 3500грн., прийнято нове рішення -про відмову у позові в цій частині.
Висновок апеляційної інтонації вмотивований відсутністю доказів фактичних суборендних правовідносин за договором суборенди від 15.06.2010р. відносно приміщення №5 та наявності інших підстав для перебування фізичної особи -підприємця в приміщенні №5, а саме -договору відступлення права вимоги від 01.11.2006р., укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, якого до матеріалів справи №37/254пд надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких підстав судова колегія вважає факт відсутності суборендних правовідносин за договором суборенди від 15.06.2010р. відносно приміщення №5 доведеним та таким, що не потребує додаткового доказування.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем майна в суборенду іншій особі можливе за наявності попередньої згоди Орендодавця (відповідача 1).
Пункт 7.2. діючого на момент укладання договорів суборенди від 15.06.2010р. договір оренди від 01.04.2010р. між відповідачами кореспондується з вищенаведеною нормою.
Втім, як вже зазначалося, доказів згоди Орендодавця на укладання договорів суборенди від 15.06.2010р. надано не було. Така згода була надана лише 04.01.2011р., тобто після укладання спірних договорів суборенди.
Згідно ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Однак, доказів передачі майна від Орендодавця до Орендаря за договором оренди від 01.04.2010р. матеріали справи не містять. Наявний акт про це був складений відповідачами лише на виконання договору №28 від 01.10.2011р.
Матеріали справи також не мстять актів про передачу спірного майна в користування позивачу.
А тому, в силу положення ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу і умов розділу 3 договорів суборенди від 15.06.2011р., відсутність даних актів спростовує набуття Суборендарем права користування майном, адже після підписання договорів та до складання актів приймання-передачі Суборендар має лише право вимагати передачі майна в суборенду, а не самих прав з володіння і користування відповідним майном на умовах суборенди.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивач, в силу вищенаведених умов закону, не довів належними письмовими доказами факту отримання від відповідача 2 об'єктів оренди за договорами суборенди від 15.06.2010р. в користування, як це передбачено їх умовами, а тому судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, щодо відсутності порушеного права позивача на визнання права на користування нежитловими приміщеннями на підставі договорів суборенди та як наслідок усунення перешкод у користуванні цими приміщеннями
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі № 37/254пд є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі № 37/254пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі № 37/254пд -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.А.Бойко
Судді: І.В.Зубченко
Н.О.Мартюхіна
Надруковано: 5 прим.
1- позивачу
2 - відповідачу
1- у справу
1 -ДАГС