Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" січня 2012 р. Справа № 5023/9041/11
вх. № 9041/11
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Яковенко К.І.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. №38-1868 від 28.05.10р.
відповідача - ОСОБА_2, дов. №23/11-11 від 23.11.11р., ОСОБА_3, дов. №23/11-11 від 23.11.11р. 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків 3-я особа < Текст >
до ТОВ фірма "Надежда" м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 28246,51грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23932,98грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії та 4313,53грн. заборгованості за невиконання договірних зобов*язань за договором № 7134 від 01.04.2004р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з жовтня 2001р. по березень 2004 року споживав теплову енергію без укладення договору на постачання теплової енергії, тобто без достатніх підстав та порушив зобов*язання з оплати за отриману теплову енергію на підставі договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на сплив строку позовної давності, оскільки з серпня 2002р. неодноразово звертався на адресу відповідача з чисельними вимогами про погашення заборгованості за період з жовтня 2001р. по березень 2004р. Таким чином обчислення строків позовної давності виходячи виключно з останньої вимоги від 08.07.2001р. є необгрунтованим. Відповідачем також подано заяву про застосування строку позовної давності до даних правовідносин.
Представником позивача подано додаткові пояснення по справі 19.12.2011р., в яких зазначається, що у вимогах-дорученнях, що були надіслані на адресу відповідача про відповідні оплати за отриману теплову енергію, не зазначено строку сплати. У деяких листах, копії яких надано до справи також не передбачено строк оплати вартості безпідставно отриманої теплової енергії, а деякі є лише попередженням про припинення подачі теплової енергії, тому вони не можуть вважатись вимогою про оплату у розумінні ст.530 ЦК України, а є лише інформативними листами. Щодо претензій, які були направлені відповідачу представник позивача зазначає, що вони направлені внаслідок невиконання відповідачем зобов*язання за договором № 7134 від 01.04.2004р., тому ніяким чином не стосуються вартості безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії.
В судовому засіданні було оголошено перерву з 10.01.2012р. до 10.00 год.13.01.2012р.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідач у спірний період займав нежитлові приміщення у житлових будинках з централізованою системою опалення, теплопостачання яких здійснює КП „Харківські теплові мережі” за адресами: м.Харків, вул.Сумська,11; пр.Правди,7; пл.Рози Люксембург,8 та пл.Рози Люксембург,10 на підставі договорів купівлі-продажу та оренди нежитлових приміщень.
Згідно до п.1.2 Правил користування тепловою енергією.... користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.
Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що в період з жовтня 2001р. по березень 2004р. включно, в порушення Правил користування тепловою енергією..., відповідач користувався тепловою енергією без договору, проте не сплачував її вартість, що підтверджується довідками балансоутримувача, актами про підключення опалення в будинках, актами про відключення від системи опалення за вищезазначеними адресами та актами перевірки порушень правил користування тепловою енергією, складеними 30.03.2004р.
Матеріали справи свідчать про те, що починаючи з серпня 2002р.( лист № 36/Т-991 від 20.08.2002р.) КП «ХТС» надсилало на адресу відповідача неодноразово листи з вимогами про погашення заборгованості за послуги з теплоспоживання за адресами: м.Харків, вул.Сумська,11; пр.Правди,7; пл.Рози Люксембург,8 та пл.Рози Люксембург,10, отримані відповідачем без укладення відповідного договору на постачання теплової енергії. Крім того відповідачеві були направлені рахунки на оплату за деякі спірні періоди, листи-попередження про наявність заборгованості, повідомлення про припинення подачі теплової енергії та необхідність проведення відповідної оплати у визначені терміни.
16.10.2004р. за № 865 на адресу відповідача було надіслано претензію № 73/42 з вимогою про оплату 25748,42 грн. за договором № 7134 від 01.12.2003р. Але станом на 01.12.2003р. між сторонами були відсутні договірні відносини і договору від 01.12.2003р. не існує. За розрахунками позивача за окремим рахунком 17300-7009 нараховано заборгованість з вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав за період з жовтня 2001р. по березень 2004р. в сумі 17947,71 грн., а за рахунком № 1788-2657 5985,27 грн., всього 23932,98 грн. Оскільки договір було укладено лише 01.04.2004р. і споживання теплової енергії за період з квітня по вересень 2004р. включно у вищевказаному розмірі позивачем не доведено належними доказами, суд вважає, що фактично до суми претензії за договором включена заборгованість з вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав в сумі 23932,98 грн. за спірний період.
Слід зазначити, що в листах, вимогах про оплату, попередженнях та претензіях, надісланих на адресу відповідача вказані два особисті рахунки: 17300-7009 та 17800-2657. Матеріалами справи підтверджено, що ці рахунки повністю співпадають з особистими рахунками до договору № 7134 від 01.04.2004р., що відповідають тим самим об*єктам відповідача, стосовно яких відповідачем було допущене бездоговірне користування тепловою енергією до 01.04.2004р.
15.04.2005р. за № 36/Т-650 на адресу відповідача було надіслано досудове повідомлення з вимогою про оплату заборгованості у відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України, що утворена станом на 01.04.2005р. в сумі 27646,61 грн..
01.04.04 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7134 про постачання теплової енергії. Відповідно до п.1.1. позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.
Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати вартість зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії до приміщень відповідача та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач, в порушення умов договору та вимог ст.526 ЦК України не сплатив вартість наданих послуг з теплопостачання, внаслідок чого за період з листопада 2005р. по березень 2006р. включно утворилась заборгованість в сумі 4313,53 грн., яка відповідачем до цього часу не сплачена.
01.03.2006р. за № Д-358 на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості у семиденний термін з моменту отримання вимоги за договором № 7134 від 01.04.2004р. в сумі 27312,58 грн., що утворилась станом на 01.03.2006р..
22.03.2006р. між позивачем та ТОВ «Народний» було укладено договір № 090211 про поступку права вимоги, за умовами якого позивач уступив, а новий кредитор прийняв право вимоги належне позивачеві і став кредитором за договором № 7134 від 01.04.2004р. на суму 27210,02 грн.
18.04.2006р. між позивачем та ТОВ «Народний» було укладено договір № 090307 про поступку права вимоги, за умовами якого позивач уступив, а новий кредитор прийняв право вимоги належне позивачеві і став кредитором за договором № 7134 від 01.04.2004р. на суму 1036,49 грн.
30.03.2007р. між позивачем (новий кредитор) та ТОВ «Народний» (Первісний кредитор) було укладено договір № 360363 про поступку права вимоги, за умовами якого первісний кредитор уступив, а новий кредитор ( КП «ХТС») прийняв право вимоги належне первісному кредиторові і став кредитором за договором № 7134 від 01.04.2004р. на суму 28246,51 грн.
30.07.2007р. за № 36/т1494 позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату боргу в сумі 28246,51 грн. по договору на поставку теплової енергії № 7134 від 01.04.2004р. з посиланням на ст.530 ЦК України.
Даючи оцінку матеріалам справи, суд вважає необхідним зазначити, що саме ця сума - 28246, 51 грн., яка складається з 23932,98 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії та боргу за невиконання договірних зобов*язань в сумі 4313,53 грн. складає предмет позовних вимог та фактично є предметом договорів поступки права вимоги, вимогу про сплату якої, в тому числі і у відповідності до ст.530 ЦК України позивачем було неодноразово направлено на адресу відповідача. Доказів на підтвердження того, що за договором № 7134 від 01.04.2004р. мала місце заборгованість в сумі 28246, 51 грн. і борг з вартості безпідставно отриманої теплової енергії в сумі 23932,98 грн. не був включений до предмету договорів поступки права вимоги, позивач до суду не надав.
Відповідно до ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р.) правила Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р.) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст.530 ЦК України оплата відповідачем мала бути здійснена в семиденний строк з дня отримання вимоги про оплату ( перша вимога № 865 від 16.10.2004р.; 15.04.2005р. за № 36/Т-650 - досудове повідомлення; 01.03.2006р. за № Д-358 вимога про оплату та остання від 30.07.2007р. за № 36/т1494 про оплату боргу в сумі 28246,51 грн.), які були отримані відповідачем в період з 2004 р. по 2007р., що не заперечується сторонами в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.
У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. У відповідності до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідачем заявлено про сплив позовної давності позивачем.
Таким чином, враховуючи, що позивачем позов подано до суду 31.10.2011р., тобто після закінчення трирічного строку (враховуючи навіть дату останньої вимоги про оплату від 30.07.2007р. за № 36/т1494 про оплату боргу в сумі 28246,51 грн.), доказів поважних причин пропуску строку позовної давності суду не подано, вимог про відновлення пропущеного строку позивачем не заявлено, суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення 23932,98 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії та 4313,53грн. заборгованості за невиконання договірних зобов*язань за договором № 7134 від 01.04.2004р. необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності.
Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано доказів на підтвердження своїх вимог. Докази, надані позивачем, є неналежними.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників відповідача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст 526,530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 35, 49, 82-85 ГПК України, -
< Текст >
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суддя (підпис< Текст > Савченко А.А.
Повне рішення складено 16.01.2012р.