79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
09.09.08 Справа № 9/64-1304
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу ПП “Олімп» від 30.04.08
на рішення господарського суду Тернопільської області від 02.04.08р.
у справі № 9/64-1304
за позовом Акціонерно-комерційного банку “Імексбанк»,м.Одеса
до відповідача: Приватного підприємства “Олімп», с.Зарубинці, Підволочинського р-ну, Тернопільської області
про звернення стягнення на предмет застави в розмірі 261063,97 грн.
За участю представників :
від позивача - Коцюба Н.Я. -нач. юр. віддд. (а.с.25)
від відповідача - не з'явився
Позивачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.04.2008р. (суддя Кропивна Л.В.) у справі №9/64-1304 частково задоволено позов АКБ “Імексбанк» та стягнено з розрахункового рахунку Приватного підприємства “Олімп» на користь Акціонерно-комерційний банку “Імексбанк» 241 150,00 грн.. кредиту, 811,54 грн. комісійної винагороди, 65 780,02 грн. відсотків за час користування кредитом, 20084,82 грн. пені, нарахованої за період від 07.01.2007.р по 07.07.2007 р., за несвочасне повернення кредиту, 5 086,59 грн. пені, нарахованої за період з 01.10.2007 .р по 31.03.2008 р. за несплачені відсотки, 28 000 грн. штрафних санкцій за рахунок заставного і належного ПП. «Олімп" майна:
- обладнанням зерносушильної машини РАЯМ РАК8 СР/АВ 270, балансовою вартістю 450 000,00 грн. і яке знаходиться у місті Скалат , вул. Грушевського, 34, Підволочиського району Тернопільської області.
Також стягнено з приватного підприємства “Олімп» на користь Акціонерно-комерційний банку “Імексбанк» 3710,03грн. судових витрат.
Відмовлено банку “Імексбанк» у задоволенні вимог про стягнення з ПП “Олімп» 1 664,93 грн. пені та 28 000 грн. штрафу за рахунок заставного майна, належного боржнику, та відмовлено позивачу у задоволенні вимог про дострокове розірвання договору кредиту № 101 від 17.05.2005 р.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПП “Олімп» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом було неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу №766/04 від 08.07.2008р. (вх. №4498 від 11.07.2008р.) та в судовому засіданні позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 02.04.2008р. у справі №9/64-1304 слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2005 р. між АКБ “Імексбанк» та ПП “Олімп» був укладений кредитний договір №101, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 280 000 грн. шляхом виконання банком платіжного доручення позичальника за №39 від 18.05.2005р. про перерахування з його позичкового, спеціально відкритого для цієї мети рахунку, вартості обладнання зерносушильної машини FARM FANS CF/AB 270 у розмірі 280000грн. на рахунок контрагента позичальника - ПП “Деметра».
За умовами кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була погоджена сторонами у розмірі 22 % річних, а кінцева дата повернення кредиту із відсотками за користування кредитом, банківської комісії за відкриття позичкового рахунку та кредитної справи визначена 16 травня 2008 р.
Разом з тим сторони визначили графік повернення кредиту із помісячною розбивкою його по сумах, та встановили, що відсотки за користування кредитом здійснюються у гривнях в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31/365), без врахування дня надання та дня погашення кредиту. При цьому відсотки повинні сплачуватися не пізніше 30 числа місяця, починаючи від 1 вересня 2005р. і у випадку, коли останнє число місяця є неробочим днем, позичальник зобов'язувався сплатити їх у попередній робочий день.
Належне виконання кредитного договору позичальником забезпечувалося (пункт 1.3. договору №101 у редакції від 17.05.2005р. та згідно нотаріально посвідченого 17.05.05р. договору застави), заставою обладнання зерносушильної машини FARM FANS CF/AB 270 балансовою вартістю 450000,00грн., неустойкою (пункт 4.1. договору № 101) у вигляді пені у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, штрафом (пункт 4.2. договору №101) у розмірі 10% від суми кредиту, за кожний випадок порушення позичальником зобов'язань, викладених у договорі у пунктах з 3.3.2. по 3.3.12, та заставою товарів в обороті на загальну суму 666 000 грн. (пункт 1.3 договору № 101).
25 листопада 2005 р. шляхом укладення додаткової угоди №3 до кредитного договору №101 сторони внесли зміни у графік погашення кредиту, відповідно до якої позичальник зобов'язувався, починаючи від дати підписання додаткової угоди повернути до 30.11.2006 р. кредит у розмірі 93240,00грн., без розбивки цієї суми відповідними рівними частками щомісячно. У всьому іншому договір залишався без змін.
Як випливає з відомостей розрахунку заборгованості, наданого АКБ “Імексбанк», у період до 27 січня 2006р. відповідач на виконання додаткової угоди відповідно до наказів №№62,129,169 від 30.06.2005 р., 27.09.2005 р. та 09.11.2006 р. повернув кредит на загальну суму 38850,00грн. (7700,00грн., 32310,00грн., 7700,00грн. відповідно), а також сплатив відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному договором, на суму 75433,14грн.
Дані обставини відповідачем не заперечуються.
Отже належним чином і в установлений договором строк зобов'язання за кредитним договором позичальником не виконані, в зв'язку з чим АКБ “Імексбанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно.
Відповідач-апелянт позовні вимоги заперечує та при цьому відносить на виконання зобов'язань по поверненню кредиту, як видно з його розрахунку, 40300 грн. та 35500 грн. та 23310,00грн., вказуючи на платіжні доручення №96 від 31.07.2005р., №99 від 14.09.2005р. та №112 від 05.10.2005р., позначених у примітці до розрахунку, “ПП Смоляк Є.А.».
Апелянт просить суди врахувати вирок Тернопільського міськрайсуду від 20.07.2007р. по кримінальній справі.
У вказаному вироку по кримінальній справі про обвинувачення Козака Олександра Михайловича, Стебла Миколи Івановича, Лакоцької Софії Павлівни, Смоляка Євгена Антоновича та Іванової Наталії Олегівни, відносно обставин видачі платіжного доручення від 31.07.2005р. №96 на суму 40300,00 грн., зазначається на те, що Козак О.М. (головний бухгалтер ПП “Олімп») 31.08.2005 р. без відома керівництва ПП “Олімп» за попередньою змовою з Смоляком Є.А. склав та подав до філії КАБ “Імексбанк» в м. Тернополі платіжне доручення №96 про перерахування з поточного рахунку ПП “Олімп» № 26004060074001 у філії цього банку 40300,00 грн. на рахунок № 26009020075001 СПД-ФО Смоляка Є.А. у цьому ж банку нібито за зерно кукурудзи згідно договору від 25.08.2005р. (а.с.46).
Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Між тим, кримінальна справа стосувалася обвинувачення фізичних осіб у вчиненні переслідуваних у кримінальному порядку злочинів, а не виконання банком та ПП “Олімп» цивільно-правових відносин.
Поряд з цим, наявність змови вказаних осіб не має відношення до виконання зобов'язань, підставою виникнення яких є кредитний договір № 101 між банком та позичальником -ПП “Олімп». У тій же мірі навіть безпідставне перерахування коштів з рахунку ПП “Олімп» на рахунок підприємця Смоляка Є.А. без відома керівництва ПП “Олімп» не є обставиною, яка звільняє позичальника від виконання його обов'язків за кредитним договором та не являється підставою для зарахування цих коштів банком в якості прийняття належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань.
Відповідач-апелянт не надав суду документа, виданого банком, який підтверджував би виконання боржником зобов'язань по поверненню кредиту на суму 86 000 грн., тому його покликання на те, що йому були створені перешкоди у виконані своїх зобов'язань за кредитним договором злочинними діями групи осіб не можуть бути належними доказами.
Тому апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що у відповідача-апелянта відсутні законні підстави спиратися на вирок Тернопільського міськрайсуду у тій частині його висновків, які відносяться до предмету дослідження господарськими судами України.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 530, 532 та 545 ЦК України, зобов'язання має бути виконане у строк, встановлений для його виконання, у місці його виконання, яке для грошового зобов'язання, якщо кредитором є юридична особа, визначене як місце знаходження цієї особи на момент виникнення зобов'язання, а підтвердженням виконання зобов'язання може бути надана кредитором на вимогу боржника розписка про одержання виконання частково або у повному обсязі.
За даними позивача, з якими погоджується відповідач, ПП “Олімп» припинив виконання зобов'язань щодо повернення тіла кредиту у лютому 2006 року, а відсотки за користування кредитом у розмірі 9650,25 грн., сплачував у меншому розмірі, ніж це передбачено договором, до січня 2007 р. З січня 2007 р. Позичальник-відповідач взагалі припинив сплату відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 31.03.2008р. не виконав зобов'язань по сплаті відкотів за користування кредитом на суму 65780,02 грн.
Крім того, як вбачається з листа-повідомлення позивача від 19.03.2007 р. № 735/07, від 30.05.2007р., акту, що складені представниками банку за участю керівника ПП “Олімп», за результатами виїзду на місце знаходження за договором застави заставного майна, керівник ПП “Олімп» відмовився пред'явити до огляду майно, яке перебуває у заставі, та надати банку необхідні документи, які дають можливість визначити фінансовий стан позичальника, чим порушено умови договору, які визначають зобов'язання позичальника перед банком.
Відповідно до пункту 2.1. договорів застави від 17.05.2005р. банк, як заставодержатель, набуває права пред'явити заборгованість по кредиту до дострокового стягнення у разі порушень умов кредитного договору та договору застави.
У грудні 2006 р. позивач, спираючись на пункт 4.3. кредитного договору, зажадав від відповідача до 07.01.2007 р. повернення кредиту у розмірі 253482,76 грн., 5139,02грн. заборгованості по відсотках за час користування кредитом, 840,00грн. пені, 28000,00грн. штрафних санкцій та 4256,00грн. заборгованості в оплаті банку його комісійної винагороди.
Станом на 07.01.2007 р., на день звернення позивача до суду кредит у розмірі 241150,00грн. не повернуто, 65780,02грн. відсотків за час користування кредитом, 21749,75грн. пені по кредиту, 5086,59грн. пені по відсотках та 56000,00грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем не сплачені.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просив суд стягнути пеню за несвоєчасно повернутий кредит за період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р., у той час, коли нарахування банком пені за законом можливе за період від 07.01.2007р. по 07.07.2007р. і яка становить 20084,82грн. від суми неповернутого кредиту.
За таких обставин справи суд першої інстанції правомірно застосував правила про позовну давність та стягнув пеню за період від 07.01.2007р. по 07.07.2007 р. у розмірі 20084,82грн. -за несвоєчасне повернення кредиту та 5086,59грн. пені , нарахованої за період з 01.10.2007 .р по 31.03.2008 р. за несплачені відсотки.
Застосування банком штрафних санкцій до позичальника за порушення умов договору у частині недопущення кредитора до перевірки стану транспортного засобу, переданого у заставу, відповідає умовам кредитного договору, а саме пунктам 4.2. договору та 3.3.11. , а тому місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги про стягнення 28000 грн. штрафних санкцій.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача комісійної винагороду, передбаченої пунктом 3.3.13 договору, у розмірі 811,54грн. за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку у розмірі 2,0 процента від суми кредиту.
Разом з тим, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в позовних вимогах про розірвання кредитного договору, оскільки позивачем не доведено дотримання ним вимог ст.188 ГК України та стягнення штрафних санкцій згідно п.3.3.6 договору.
Правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є набуття заставодержателем права звернути стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України ).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором було забезпечено заставою належного ПП «Олімп» обладнанням зерносушильної машини FARM FANS CF/AB 270, балансовою вартістю 450000,00 грн. і яке знаходиться у місті Скалат , вул. Грушевського,34, Підволочиського району Тернопільської області, тому вимога про стягнення з ПП «Олімп»заборгованості, яка включає 241150,00грн. кредиту, 811,54 грн. комісійної винагороди, 65780,02 грн. відсотків за час користування кредитом , 20 084,82 грн.пені, нарахованої за період від 07.01.2007 .р по 07.07.2007 р. , за несвочасне повернення кредиту, 5086,59 грн. пені , нарахованої за період з 01.10.2007 .р по 31.03.2008 р. за несплачені відсотки, 28000,00грн. штрафних санкцій за рахунок заставного майна підлягає до задоволення.
Отже, апеляційний суд визнає, що позовні вимоги заставодержателя про звернення стягнення на майно, що перебуває в заставі є законними, а тому підлягають до задоволення.
Разом з тим рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості по кредитному договору з розрахункових рахунків відповідача не відповідає ні вимогам позовної заяви ні вимогам Закону України «Про заставу», а тому підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 02.04.2008р. в цілому відповідає обставинам справи, але винесене з порушенням норм матеріального та процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позовні вимоги задовільняє частково та звертає стягнення на предмет застави - обладнання зерносушильної машини FARM FANS CF/AB 270, балансовою вартістю 450000,00 грн. і яке знаходиться у місті Скалат, вул. Грушевського,34, Підволочиського району Тернопільської області та належить ПП “Олімп», в розмірі 241150,00грн. кредиту, 811,54грн. комісійної винагороди, 65780,02грн. відсотків за час користування кредитом, 20 084,82 грн.пені, нарахованої за період від 07.01.2007р. по 07.07.2007р., за несвочасне повернення кредиту, 5086,59грн. пені за несплачені відсотки та 28000,00грн. штрафних санкцій.
В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ПП “Олімп» задоволити частково.
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.04.2008 року у справі №9/64-1304 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким звернути стягнення на предмет застави - обладнання зерносушильної машини FARM FANS CF/AB 270, балансовою вартістю 450000,00 грн. і яке знаходиться у місті Скалат, вул. Грушевського,34, Підволочиського району Тернопільської області та належить ПП «Олімп», в розмірі 241150,00грн. кредиту, 811,54грн. комісійної винагороди, 65780,02грн. відсотків за час користування кредитом, 20084,82 грн.пені, нарахованої за період від 07.01.2007р. по 07.07.2007р., за несвочасне повернення кредиту, 5086,59грн. пені за несплачені відсотки та 28000,00грн. штрафних санкцій.
Стягнути з приватного підприємства “Олімп» 3710,03грн. судових витрат на користь Акціонерно-комерційний банку “Імексбанк», вул. Гагаріна, 12а , м. Одеса, в особі філії АКБ “Імексбанк», Майдан Мистецтв , м. Тернопіль, р/р № 29094069999088 в філії АКБ “Імексбанк»у м. Тернополі, МФО 338809, ід. код 23610442.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.