03.06.08
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
просп.Миру,20 тел.678-853
Іменем України
3 червня 2008р. Справа № 8/112
За позовом: Чернігівської міської ради, вул.Магістратська, 7 м.Чернігів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Центр», вул..Г.Балицького, 4
про визнання договору неукладеним
Судді Т.Г.Оленич, Ж.В.Блохіна, Ю.М.Бобров
позивача: Вовк П.М. -начальник юр.відділу, довір. пост. №3-20/084 від 24.01.08р.
відповідача: Підгорний К.Є. -юрист, довір.пост. №09/07 від 09.07.07р.
В судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви з 13.05.08р. по 16.05.08р. та з 16.05.08р. по 03.06.08р. Рішення приймається після оголошених перерв.
Позивачем заявлено позов про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки від 07.06.05р. між Чернігівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Центр».
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що договір оренди земельної ділянки від 07.06.2005р. щодо надання в оренду відповідачу земельної ділянки площею 0,2706га, що знаходиться у м.Чернігові по вул..Примакова (територія речової частини ринку), укладений між сторонами на підставі постанови господарського суду Чернігівської області від 17.07.06р. по справі №8/160 (12/161/21), яка набрала законної сили з 10.10.06р. Вказаний договір зареєстровано в Чернігівській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за кадастровим номером 7410100000:01:032:0480. Фактично, за думкою відповідача, даний позов спрямований на скасування господарським судом раніш прийнятого рішення щодо цього договору.
Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить визнати договір оренди від 07.06.05р. земельної ділянки площею 0,2706га, яка розташована у м.Чернігові по вул..Примакова,1 (територія речової частини ринку), укладеного між Чернігівською міською радою та ТОВ “Сервіс-Центр» недійсним. Відповідач проти прийняття даної заяви заперечив, вважаючи, що позивач одночасно змінив предмет і підставу позову.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Проаналізувавши зміст заяви позивача про зміну предмет позову, суд приходить до висновку, що фактично позивачем змінено одночасно як предмет позову, так і підстави позову, що не допускається нормами Господарського процесуального кодексу, оскільки одночасна зміна підстави і предмет позову фактично є новим позовом. А тому судом не приймається до розгляду подану заяву і спір вирішується в межах позовних вимог, викладених у позовній заяві.
Судом відхиляється подане позивачем клопотання про залучення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, з наступних підстав: відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі можуть бути залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у випадках, якщо рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін спору. Як вбачається із п.2.2.2 Положення про управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради реєстрація договорів оренди землі віднесено до функцій управління, і рішення з даного спору не вплине на наявність чи відсутність обов'язків управління по здійсненню реєстрації договору оренди землі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
Договір оренди земельної ділянки від 07.06.05р. щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,2706га, розташованої у м.Чернігові по вул..Примакова (територія речової частини ринку), визнаний укладеним між Чернігівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Центр» на підставі постанови господарського суду Чернігівської області від 17.07.06р. у справі №8/160 (12/161/21), яке набрало законної сили з 10.10.06р.
Відповідно до ч.2 ст.187 Господарського кодексу України днем укладення договору вважається день набрання рішенням законної сили, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, якщо рішенням суду не зазначено інше. Враховуючи, що ані в постанові господарського суду Чернігівської області від 17.07.06р., ані в постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.10.06р. не містяться застережень щодо дня укладення договору від 07.06.05р., суд приходить до висновку, що вказаний договір є укладеним саме з 10.10.06р.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права. При цьому, виходячи із змісту вказаних статей, судовий захист порушеного права здійснюється способами, встановленими законом або договором. Аналіз ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.152 Земельного кодексу України свідчить, що чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту права, як визнання договору неукладеним. За своєю суттю вимога про визнання договору неукладеним є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може бути встановлений лише при існуванні та розгляді спору між сторонами про право цивільне. Отже, вимога про встановлення факту неукладення договору не призводить до поновлення порушених прав, а тому така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в межах окремого позову. Крім того, як встановлено судом вище, спірний договір в судовому порядку визнаний укладеним. При цьому, суд звертає увагу позивача, що обраний спосіб захисту фактично є намаганням скасувати за допомогою судового рішення раніш прийняте рішення щодо укладення спірного договору.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем обраний спосіб захисту, який не передбачений чинним законодавством, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову. Таким чином, в позові має бути відмовлено.
Керуючись ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,187 Господарського кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, ст.ст.22,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Судді Т.Г.Оленич
Ж.В.Блохіна
Ю.М.Бобров