Справа № 4-6300/11
28 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Смик С. І. ,
при секретарі - Чорному В.В.,
за участю прокурора - Конакової В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та відшкодування шкоди ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення у порядку та строк, передбачений ст. 97 КПК України, при розгляді його заяв про злочини від 25.10.2011 року та заяв, які були надіслані до ГПУ відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 13 та 26 жовтня та 1 листопада 2011 року та стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь 1 млн. гривень відшкодування шкоди, викликаної її неправомірними діями та бездіяльністю. Як правові підстави ОСОБА_1 зазначив ст.55 Конституції України, ЦПК та КПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги та обставини зазначені в заяві, просив заяву задовольнити, розглянувши її в порядку цивільного судочинства, оскільки він подавав саме позовну заяву, а не скаргу.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні проти вимог заяви заперечувала, посилаючись на те, що вимоги зазначені в заяві були предметом розгляду та було прийнято рішення 09.12.2011 року Печерським районним судом м. Києва, яким вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. В частині стягнення коштів вважає, що скарга в цій частині не підлягає розгляду в порядку КПК України, а тому просила залишити заяву без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши пояснення заявника, думку прокурора вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_1 як правові підстави своїх вимог посилається на ст. 55 Конституції України, Цивільно -процесуальний та кримінально процесуальний Кодекси України.
У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Таке право не може бути обмеженим навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку, визначеному Кримінально -процесуальним кодексом України.
Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії.
Виходячи з вимог заявника справа підлягає розгляду саме в порядку кримінального судочинства, навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення у порядку та строк, передбачений ст. 97 КПК України, при розгляді його заяв про злочини від 25.10.2011 року та заяв, які були надіслані до ГПУ відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 13 та 26 жовтня та 1 листопада 2011 року .
Судом також встановлено, що вищевказані вимоги були предметом розгляду Печерським районним судом м. Києва по яким прийнята постанова від 09.12.2011 року.
За таких обставин суд вважає, що скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Окрім того в заяві ОСОБА_1 просить стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь 1 млн. гривень відшкодування шкоди, викликаної її неправомірними діями та бездіяльністю, однак зазначені вимоги, які висуває заявник, розгляду в порядку КПК України не передбачено, а тому у суду відсутні правові підстави розгляду скарги та прийнятті рішення в цій частині, а тому в задоволенні скарги в цій частині також необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 55 Конституції України, ст. 236 КПК України,
Заяву ОСОБА_1 на незаконні дії Генеральної прокурори України та стягнення відшкодування шкоди -залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 15 діб з дня її винесення.
Суддя С. І. Смик