79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.12.11 Справа№ 5015/6327/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ)
до відповідача:Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів)
про:відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 6 418,00 грн.
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Малюшевська І.Є.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - довіреність № 475 від 25.02.2010 р.
від відповідача:Не з'явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 6 418,00 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 04.11.2011 року. Ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено до 23.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 05.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 05.12.2011 року розгляд справи відкладено до 20.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 05.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
04.11.2011 р. позивачем через канцелярію суду (вх. № 25705/11) долучено супровідним листом документи, що вимагались ухвалою суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 р.
20.12.2011 року за вх.№30316/11 від позивача надійшло клопотання по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 05.12.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 06.12.2011 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.12.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Позивач у позовній заяві зазначає, що 07.11.2009 року в м. Львові на вул. Виговського, 100 відбулося зіткнення двох автомобілів - ВАЗ 21213, номерний знак НОМЕР_1, водій - ОСОБА_2 та Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, водій - ОСОБА_3.
Постановою Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні п.13.2 Правил дорожнього руху України та притягнено до відповідальності за ст.124 КУпАП.
Між ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) та ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»(згідно Закону України «Про акціонерні товариства»змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО - Україна») було укладено Договір страхування транспортного засобу Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, №НОМЕР_3 від 11 вересня 2011 року, відповідно до умов якого страхова компанія "Інго Україна" зобов'язалась виплатити страхувальнику, у випадку настання страхового випадку (зокрема, ДТП) страхове відшкодування, сума якого визначається вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
13.11.2009 року Страхувальником заявлено (письмово) про настання зазначеного страхового випадку та подано Заяву про виплату страхового відшкодування.
Опис пошкоджень автомобіля марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, міститься у Протоколі огляду транспортного засобу від 12.11.2009 року.
Позивач стверджує, що внаслідок згаданої вище дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, отримав технічні пошкодження. На ремонт пошкодженого автомобіля було витрачено 6 418,00 грн., що підтверджується Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №2805/09 від 30 листопада 2009 року.
Відповідно до умов Договору, позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування. Згідно розпорядження №2840 та страхового акту за матеріали та за проведені ремонтні роботи було здійснено виплату, згідно вищезазначеного висновку, в сумі 5 418 грн. з врахуванням вартості відновлювального ремонту.
Факт проведення позивачем страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №859 від 5 лютого 2010 року на перерахування коштів.
Тобто, позивачем (Страховик) виконано зобов'язання, передбачені п.3.ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України, п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", Договору страхування № НОМЕР_3 щодо здійснення страхової виплати.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8 910286, цивільна відповідальність гр. ОСОБА_2 була застрахована на момент ДТП у НАСК "Оранта".
Згідно ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пункт 1 частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Вина ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України встановлена Мостиським районним судом Львівської області, а саме постановою Мостиського районного суду Львівської області від 14.12.2009 року у справі про притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов»язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
6 квітня 2011 року ВАТ "НАСК "Оранта" рекомендованим повідомленням було надіслано вимогу №84 із пропозицією у визначений в цій претензії строк звернутись до уповноваженого представника ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»з метою досудового врегулювання ситуації, що виникла внаслідок ДТП та добровільної виплати ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»вказаній у претензії грошової суми. ВАТ "НАСК "Оранта" також було попереджено про подання до суду позову про стягнення цих коштів у випадку ігнорування або відмови у виплаті суми, що підлягає стягненню в регресному порядку.
8 квітня 2011 року ВАТ "НАСК "Оранта" було отримано вимогу №87 із пропозицією в добровільному порядку відшкодувати суму завданої шкоди, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
9 вересня 2011 року від ВАТ "НАСК "Оранта" було отримано лист про можливість врегулювання справи в досудовому порядку і за умови надання, передбачених цим листом додаткових документів. В процесі ведення переговорів із представником ВАТ "НАСК "Оранта", який був відповідальний за вирішення цього питання, усі необхідні документи за допомогою електронного листування були надані. За інформацією, повідомленою по телефонному номеру гарячої лінії Відповідача, а саме, (044) 0800-500-505, оператором відповідача було проінформовано про те, що по даній справі 19.09.2011 року було складено страховий акт. Станом на 23 жовтня 2011 року оплати від відповідача страхового відшкодування по вищеописаній справі так і не надійшло. На думку позивача, відповідач вводить в оману позивача щодо виплати страхового відшкодування та вже більше місяця не бажає йти на компроміс із позивачем з приводу досудового врегулювання справи, тому ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»вимушене звернутись до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, на думку позивача, борг відповідача перед позивачем складає 6 418,00 грн.
Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
В ході судового розгляду справи було встановлено, 07.11.2009 року в м. Львові на вул. Виговського, 100 відбулося зіткнення двох автомобілів - ВАЗ 21213, номерний знак НОМЕР_1, водій - ОСОБА_2 та Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, водій - ОСОБА_3.
Постановою Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні п.13.2 Правил дорожнього руху України та притягнено до відповідальності за ст.124 КУпАП.
Між ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник) та ЗАТ «АСК «ІНГО Україна»(згідно Закону України «Про акціонерні товариства»змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО - Україна») було укладено Договір страхування транспортного засобу Мерседес, номерний знак НОМЕР_2, №НОМЕР_3 від 11 вересня 2011 року, відповідно до умов якого страхова компанія "Інго Україна" зобов'язалась виплатити страхувальнику, у випадку настання страхового випадку (зокрема, ДТП) страхове відшкодування, сума якого визначається вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8 910286, цивільна відповідальність гр. ОСОБА_2 була застрахована на момент ДТП у НАСК "Оранта".
Відповідно до Закону України "Про страхування", страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що позов є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Київ) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (м.Львів) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 6 418,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №202 від 29.09.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №203 від 29.09.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (79018, м.Львів, вул. Бортнянського,12; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м.Київ, вул. Вороновського,33, код ЄДРПОУ 16285602, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 6 418 (шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.