Справа № 2-а-7846/2011
08.11.2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Корольової Г.Ю.
при секретарі Наливайкіній Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка про виплату одноразової компенсації,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманої одноразової допомоги, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою з розрахунку, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати коштів, та провести відповідні виплати за 2011 рік з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення постанови апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення постанови - з моменту отримання копії цієї постанови.
Суддя: Корольова Г.Ю.
З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитися через п”ять днів з моменту її проголошення.
Справа № 2-а-7846/2011
08.11.2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Корольової Г.Ю.
при секретарі Наливайкіній Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка про виплату одноразової компенсації,
встановив:
25.10.2011 р. позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить зобов»язати відповідача провести йому перерахунок та виплату недоотриманої одноразової допомоги, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3-ї групи, щодо захворювання яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою з розрахунку, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, згідно ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати коштів.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.
Від Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка у матеріалах справи мається заперечення з якого вбачається, що просять справу слухати у відсутність їхнього представника та пояснюють, що статтею 62 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов»язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Такий порядок і було визначено постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і становить для інвалідів 3 групи - 189,60 грн.
Згідно зі ст. 63 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Конституцією України, ст. 95 визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються ЗУ «Про Державний бюджет України».
У відповідності до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а відповідно до ст. 23 цього кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення.
Змістом ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов»язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Зі змісту даної статті випливає, що зобов»язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов»язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
На даний час документом, який визначає розміри компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи залишається постанова КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
В ході судового засідання було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, захворювання якого пов»язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є прирівняним до інвалідів війни.
15.08.2011 року позивачу вперше було встановлено 3 групу інвалідності, щодо яких встановлено причинний зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Згідно ЗУ «Про внесення змін і доповнень до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року № 230\96-ВР були внесені зміни в ст. 48 даного Закону, частину першу виклали в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 1 групи - 60 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи - 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат.
Зазначена матеріальна одноразова допомога повинна виплачуватися громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 8-рп2005 від 11.10.2005 року, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.. 22 Конституції України не допускаються.
Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка в 2011 році 14 жовтня виплатило позивачу одноразову компенсацію у розмірі 189 грн. 60 коп. згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року, але це не відповідає ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказана сума виплати значно менша, ніж це передбачено ст. 48 вказаного Закону України, що є порушенням чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст. ст. 6, 9, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167, 185, 186, 257 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення в м. Охтирка провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманої одноразової допомоги, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою з розрахунку, інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати коштів, та провести відповідні виплати за 2011 рік з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення постанови апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення постанови - з моменту отримання копії цієї постанови.
Суддя: Корольова Г.Ю.