Рішення від 02.12.2011 по справі 2-914/11

Справа № 2-914/11

РІШЕННЯ

іменем України

02 грудня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.

при секретарі: Галенко А.А.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Павлоградтеплоенерго” про зобов»язання внесення змін у договір, здійснення перерахунку та відшкодування надмірно сплачених коштів та моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Павлоградтеплоенерго», в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якому просив суд визнати договір № 313010025 про надання послуг з теплопостачання укладеного між ним та відповідачем неукладеним; зобов»язати відповідача укласти новий договір на послуги теплопостачання житлової площі, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Паркова, 10, кім. 25 за розрахунком 12,1 кв.м.; стягнути з відповідача надмірно нараховані грошові кошти у розмірі 813,18 грн; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 93 від 13.02.2008 року йому надано ордер на право зайняття житлової площі у гуртожитку за адресою: м. Павлоград, Дніпропетровської обл., вул. Паркова, буд. 10, кім. 25, житлової площею 12,1 кв.м. Крім того, 31.03.2008 року між ним та відповідачем укладено договір № 313010025 про надання послуг з теплопостачання, та п. 1.5 цього договору опалювальна площа його кімнати складає 25.48 кв.м. Він неодноразово звертався до відповідача про здійснення перерахунку з оплати за теплову енергію з 25,48 кв. м. на 12,1 кв.м. відповідно до ОСОБА_3 Міністрів Української РСР «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», так як будинок № 10 по вул. Парковій м. Павлограда є гуртожитком, а згідно рішення виконкому Павлоградської міської міської ради № 1529 від 10.12.2008 року йому лише добавлено статус «Соціальне житло»і він повинен зазначені послуги сплачувати лише за займану житлову площу у розмірі 12,1 кв.м., без приміщень загального користування. Тому вважає, що за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року він надмірно сплатив відповідачу суму 813,18 грн., які просить повернути. До того ж йому діями відповідача спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, що призвели до інфаркту, яку він оцінює в 30 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги на доводах та підставах зазначених у позові, та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог КП „Павлоградтеплоенерго” за наступних підстав. Оскільки будинок № 10 по вулиці Парковій в місті Павлограді не має статусу гуртожитку, а має статус «Соціальне житло», кухні, ванні кімнати, сходові клітки у зазначеному будинку є місцями загального користування, то оплата за їх опалення здійснюється на загальних підставах, як за місця загального користування відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31.10.2006 року № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення. А тому ОСОБА_3 Міністрів Української РСР «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки»у даному випадку застосовуватися не може. У зв»язку з тим, що будинок № 10 по вулиці Парковій не має квартир з індивідуальним опаленням і квартири у ньому не обладнані засобами обліку теплової енергії, то нарахування за використану теплову енергію проводиться на займану житлову площу плюс на місця загального користування пропорційно площі займаної квартири, а оплата виставляється як загальна кількість спожитої теплової енергії, тобто згідно норм чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, вважає що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 93 від 13.02.2008 року ОСОБА_1 надано ордер № 698 від 18.02.2008 року на житлову площу у гуртожитку за адресою: м. Павлоград, Дніпропетровської області, вулиця Паркова, будинок № 10, кімната № 25, житловою площею 12,1 кв.м. А 31.03.2008 року між ОСОБА_1 та КП «Павлоградтеплоенерго»укладено договір № 313010025 про надання послуг з теплопостачання на опалювальна площу у розмірі 25.48 кв.м. відповідно до п. 1.5 зазначеного договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»від 12.01.2006 року визначені такі поняття: «соціальне житло»-житло всіх форм власності із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк, а «соціальний гуртожиток»-соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Згідно рішення виконкому Павлоградської міської міської ради № 1529 від 10.12.2008 року «Про зміну статусу гуртожитків» гуртожитку № 10 по вулиці Парковій міста Павлограда Дніпропетровської області надано статус «Соціальне житло».

Тобто суду доведено, що гуртожиток № 10 по вулиці Парковій міста Павлограда Дніпропетровської області має статус «Соціальне житло».

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання, і зобов»язані брати участь у загальних витратах, пов»язаних з утриманням будинку і прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630 від 21.07.2005 року опалювана площа (об»єм) квартири (будинку садибного типу) -загальна площа (об»єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Тому за опалення площі, яка знаходиться у особистому та у загальному користуванні мешканців гуртожитку № 10 по вулиці Парковій міста Павлограда Дніпропетровської області, та у відсутності квартир з індивідуальним опаленням, відповідач вірно проводить нарахування за використану теплову енергію, а саме, на займану житлову площу плюс на місця загального користування пропорційно від площі займаної квартири відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31.10.2006 року № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення».

Крім того суду не доведено порушення прав та інтересів позивача відповідно до обраного нього способу захисту прав, так як зазначені правовідносини не створюють для позивача будь-яких обов»язків, крім рекомендації сплачувати нараховану плату за теплопостачання відповідно до умов договору, що є різновидом претензії, який не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Павлоградтеплоенерго» про визнання договору про надання послуг з теплопостачання неукладеним; зобов»язання відповідача укласти новий договір на послуги теплопостачання за розрахунком житлової площі 12,1 кв.м.; стягнення з відповідача надмірно нарахованих грошових коштів у розмірі 813,18 грн слід відмовити.

Статтею 23 ЦК України визначено поняття моральної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення. Крім того, в п. 5 ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»є роз'яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди без вини, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Суду не було доведено вини відповідача, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Павлоградтеплоенерго»щодо відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню. Крім того умови договору на постачання теплоенергії не передбачають випадки зазначеного відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»від 12.01.2006 року, ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенню позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Павлоградтеплоенерго” про зобов»язання внесення змін у договір, здійснення перерахунку та відшкодування надмірно сплачених коштів та моральної шкоди -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_4