Справа № 2-5031/11
іменем України
21 грудня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Бондаренко В.М.,
при секретарі: Галенко А.А.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якій просила суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що вона з відповідачем перебували у шлюбі з 22 жовтня 1994 року, зареєстрований виконкомом Миколаївської сільської ради народних депутатів Васильківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 17, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2010 року було розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Дитина знаходиться на її матеріальному утриманні. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить її у скрутне матеріальне становище. Сама ж вона не має можливостей для всебічного та повного забезпечення дитини.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала повному обсязі та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.
Відомостей про неможливість з'явитися в судове засідання відповідач суду не надав. Враховуючи думку позивача, про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів по справі у відсутності відповідача, суд на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом по справі встановлено, що позивач з відповідачем перебували у шлюбі з 22 жовтня 1994 року, зареєстрований виконкомом Миколаївської сільської ради народних депутатів Васильківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 17, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2010 року було розірвано. Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до копії свідоцтва про народження батьком якої записаний відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 3), про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 11.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Дитина фактично знаходиться на повному утриманні позивача. Відмова відповідача у добровільний спосіб надавати допомогу на утримання їхньої спільної дитини ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнень за виконавчими листами з відповідача не проводиться.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 28 листопада 2011 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 5-8,10, 88, 130, 212, 215, 224-228, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити в повному обсязі.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця с. Клипініно Красногвардійського району, АР Крим, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28 листопада 2011 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ: 26509623, отримувач: УДКУ м. Павлограда 22030001, код отримувача: 24237540, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя:ОСОБА_4