79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128
21.12.11 Справа№ 18/11
Суддя Рим Т.Я.
За скаргою: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
на дії:Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів,
про:скасування постанови про повернення виконавчого документа від 24.10.2011 р., зобов'язання державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції виконати виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №013785 від 02.08.2010 р.,
у справі
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Львів,
до відповідача:фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Львів,
про: стягнення 33 000, 00 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
стягувача:ОСОБА_6. -довіреність від 31.10.2010 року,
виконавчої служби:ОСОБА_3 -довіреність від 08.12.2011 року,
боржника:ОСОБА_2
На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь особи -підприємця ОСОБА_1 22 967,75 грн. боргу, 229,67 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 159,42 грн відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою від 29.11.2011 р. скаргу призначено до розгляду на 12.12.2011 р. Розгляд скарги відкладався на 21.12.2011 р.
В судове засідання 21.12.2011 року представник скаржника з'явився, свої вимоги підтримав повністю. Вимоги за скаргою обґрунтовуються тим, що державним виконавцем порушено строки здійснення виконавчого провадження, не досліджено всіх обставин та не вжито належних заходів для примусового виконання рішення суду. Зазначене підтверджується такими обставинами:
- державний виконавець не звертався до державної податкової служби щодо інформації про прибутки ФОП ОСОБА_2, а спираючись лише на майно та банківський рахунок, вказаний боржником, робить висновок про "виявлення всього майна, на яке може бути звернено стягнення";
- у постанові про повернення виконавчого документа міститься посилання на статтю 50 закону України "Про виконавче провадження", яка вказує на наслідки завершення виконавчого провадження. Проте, оскільки дане рішення суду у повному обсязі не виконано, посилання на вказану статтю є недоцільним;
- визнання Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області порушення державним виконавцем, про що зазначено у листі від 26.09.2011 р. №К-691/3-09;
- у порушення частини 2 статті 30 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не провів у шестимісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчі дії.
Наведене є підставою для визнання незаконною та скасування постанови Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа від 24.10.2011 р. та зобов'язання державного виконавця до виконання виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №013785 від 02.08.2010 р.
В судові засідання представник ДВС з'являвся, проти скарг заперечив з наступних підстав. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем здійснювались заходи щодо виявлення майна боржника, про що свідчить звернення із запитами у УДАІ при УМВС у Львівській області, ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", накладення арешту на майно боржника у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт рахунку у банку "Демарк", опис та арешт виявленого на робочому місці майна боржника. Крім того, зазначає, що строк здійснення виконавчого провадження не порушено, оскільки він не включає час зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника.
Боржник подав заперечення на подану скаргу (вх. №29476/11 від 12.12.2011 р.). У запереченні зазначає, що дії державного виконавця є правомірними та не суперечать закону України "Про виконавче провадження, а скарга безпідставною та необґрунтованою.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.07.2010 р. №18/11 частково задоволено позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на його користь стягнуто 22 967,75 грн. боргу, 229,67 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 159,42 грн відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення судом видано наказ від 02.08.2010 р. №18/11.
Постановою державного виконавця Галицького відділу ДВС ЛМУЮ (надалі -державний виконавець) від 14.09.2010 р. відкрито виконавче провадження ВП №21331243 з виконання наказу господарського суду Львівської області №18/11 від 02.08.2010 р. Цією постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми до стягнення.
Державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно боржника, про що свідчить витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.09.2010 р., реєстраційний номер НОМЕР_1. Термін дії обтяження до 21.09.2015 р.
Актом державного виконавця від 07.10.2010 р. зафіксовано те, що боржниця з'явилась на виклик державного виконавця. Повідомила, що об'єктами нерухомого та рухомого майна на праві власності не володіє. Свою заборгованість визнає та зобов'язується сплачувати.
Державним виконавцем проведено опис й арешт майна виявленого на робочому місці ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт від 11.10.2010 р. (серія НОМЕР_2).
Актом державного виконавця від 11.10.2010 р. не виявлено майна боржника за місцем прописки за адресою: АДРЕСА_2
З метою недопущення знищення майна боржником, описане майно передано на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_4, про що складено відповідний акт від 05.11.2010 р.
09.11.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5. 22.11.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на час проведення експертизи визначення початкової вартості описаного та арештованого майна боржника.
Державним виконавцем разом з експертом здійснено вихід на територію для проведення огляду арештованого майна, однак цього не було здійснено, оскільки ОСОБА_4 не виявилось на місцем проживання. Зазначене зафіксовано у акті від 30.05.2011р.
Державним виконавцем 02.11.2010 р. скеровано лист вих. №7/1227 до Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" з проханням надати витяг з державного кадастру на предмет реєстрації за боржником земельних ділянок. У листі-відповіді від 25.12.2010 №495 повідомлено, що у державному реєстрі земель інформація про наявність земельних ділянок у власності боржника відсутня.
Державним виконавцем 02.11.2010 р. вих. №7/1084 надіслано запит у ДПІ у Галицькому районі міста Львова з проханням надати довідку про всі можливі джерела отримання доходів. Від ДПІ отримано відповідь, згідно з якою 19.05.2008 року боржником відкрито рахунок НОМЕР_3 в банку "Демарк", МФО 353575. Постановою про арешт коштів боржника від 07.07.2011 р. державним виконавцем накладено арешт на кошти у межах 23 356,84 грн., що знаходяться на р/р НОМЕР_3, ВАТ "Банк "Демарк", м. Чернігів, МФО 353575, ІПН НОМЕР_4. Листом від 11.07.2011 року банком повідомлено про прийняття до виконання постанови про арешт коштів, залишок на рахунку складає 0,02 грн.
Крім того, надіслано запит від 02.11.2010 р. у ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" із проханням повідомити про наявність у боржника нерухомого майна на праві власності чи іншого володіння. Від ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" отримано лист від 24.11.2010 р., відповідно до якого у підприємства відсутні відомості про реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_2 на нерухоме майно.
Державним виконавцем скеровано подання від 03.06.2011 р. вих. №В-7/10115 у Галицький районний суд міста Львова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Ухвалою Галицького суду міста Львова від 09.06.2011 р. подання державного виконавця задоволено, тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за наказом №18/11 від 02.08.2010 р.
06.07.2011 р. до Галицького відділу ДВС надійшов звіт про оцінку майна боржника №3996. Копії цього звіту скеровано сторонам 07.07.2011 р., про що свідчить супровідний лист вих. №В-7/12917. 26.07.2011 р. державним виконавцем скеровано завірені копії матеріалів виконавчого провадження у відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на проведення реалізації нерухомого майна.
02.09.2011 р. проведено аукціон з реалізації майна боржника, на депозитний рахунок Галицького відділу ДВС від реалізації поступили кошти у сумі 2 297,70 грн. Після відрахувань витрат на проведення виконавчих дій, оплату послуг експерта та стягнення пропорційно виконавчого збору до виплати стягувачу підлягає 1 569,61 грн.
Постановою від 02.09.2011 р. державним виконавцем поновлено виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 02.09.2011 р. постановлено стягнути з боржника 2 335,69 грн. виконавчого збору.
Державним виконавцем 24.10.2011 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з огляду на відсутність майна, за рахунок якого може бути проведено стягнення.
В ході розгляду скарги скаржник повідомив, що не знайомився з матеріалами виконавчого провадження.
При винесенні ухвали суд виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 11 Закону, в редакції чинній на час розгляду скарги).
В силу частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. державний виконавець:
- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;
- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Як убачається з матеріалів справи, стягувач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та не заявляв відводу державному виконавцю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, для встановлення безпідставності повернення виконавчого документа, стягувачем необхідно було довести, що здійснені державним виконавцем заходи з розшуку майна були достатніми, однак виявилися безрезультатними.
Як убачається з матеріалів виконавчого провадження, в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем подано необхідні запити для встановлення майна, що є власністю боржника та на яке може бути звернуто стягнення. Зазначеними заходами встановлено, що боржник не є власником земельних ділянок та нерухомого майна. Виявлене рухоме майно державним виконавцем арештовано, описано та реалізовано. Частину заборгованості погашено. Державним виконавцем вчинено дії з метою обмеження права боржника виїзду за кордон, внаслідок чого ухвалою Галицького суду міста Львова від 09.06.2011 р. було задоволено подання державного виконавця.
Обгрунтовуючи вимоги за скаргою, стягувач вказує на те, що державним виконавцем не було подано звернення до податкової інспекції з метою встановлення усіх рахунків боржника. Однак, таке твердження спростовується матеріалами виконавчого провадження, в яких міститься запит державного виконавця від 02.11.2010 р. вих. №7/1084 до ДПІ у Галицькому районі міста Львова. Внаслідок проведених дій державним виконавцем встановлено лише один рахунок, який також було арештовано.
Інші обставини для скасування постанови державного виконавця, на які посилається стягувач (посилання в постанові на статтю 50 Закону України "Про виконавче провадження", порушення строків виконавчого провадження, зобов'язання Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції державного виконавця усунути порушення вимог статей 5, 6, 13 Закону України "Про виконавче провадження"), не стосуються підстав повернення виконавчого документа та не входять у предмет доказування за цією скаргою.
Інших підстав для скасування постанови державного виконавця суд не виявив, а скаржником не наведено, які ще конкретно дії повинні би бути вчинені державним виконавцем для виявлення майна боржника, на яке можна звернути стягнення.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 4, 5, 6, 11, 20, 30, 39, 47, 48 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги відмовити.
Суддя Рим Т.Я.