Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 2-о-331/2011
26.12.2011 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Невмержицького І. М.
при секретарі Макаренко Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському рвйонному суді Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння житловим будинком на праві власності, при заінтересованій особі- виконкомі Кичкирівської с)ради у Радомишльському районі, , -
Заявниця, посилаючись на те, що батьки чоловіка, в свій час будучи членами колгоспу побудували жилий будинок №16 з господар ськими спорудами,що розташований по вул.Центральній в с.Кичкирі Радомишльського району Житомирської області,яким володіли як власним, а після їх смерті жилим будинком як власним володів її чоловік.Також зазначила,що чоловік помер,на даний час виникла необхідність прийняти спадщину,однак в нотаріальній конторі їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок в зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, тобто право власності померлий чоловік в БТІ не зареєстрував,іншим чином ніж шляхом звернення до суду їй спадкові права не набути,тому і просить суд встановити факт володіння її померлим чоловіком жилим будинком як власним та встановити факт його власності на зазначене житло.
В судовому засіданні заявник - ОСОБА_1з"явилася,заявлені вимоги підтримала,просила суд встановити факт користування та володіння її чоловіком - ОСОБА_2,який помер 20 травня 2011 року у віці 68 років в м.Радомишлі Житомирської області - на праві власності жилим будинком №16 з господарськими спорудами,що розташований по вул.Центральній с.Кичкирі Радомишльсь кого району Житомирської області.
Представник заінтересованої особи - виконкому Кичкирівської с)ради в Радомишльському районі Житомирської області в судове засідання не з"явився, надіслав до суду письмову заяву, просив слухати справу за їх відсутності, з заявленими вимогами погодився.
Вислухавши пояснення заявника,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася 01 листопада 194 8 року в с.Кама Куйбишевського району Новосибірської області.
23 травня 1970 року міським ЗАГС м.Петропавловська- Камчатського був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і після його реєстрації дружині було присвоєне призвіще чоловіка - БУРБА.
Чоловік заявниці - ОСОБА_2 помер 20 травня 2011 року у віці 68 років в м.Радомишлі Житомирської області ,що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ТП за №170581 виданим 19 листопада 2004 року відділом РАЦС Радомишльського РУЮ.
В 70-ті роки минулого століття батьки заявниці за свої кошти побудували жилий будинок з господарськими спорудами за №16,що розташований по вул.Центральній в с.Кичкирі Радомишльського району Житомирської області і після їх смерті згідно записів погосподар- ських книг сільської ради по день смерті ОСОБА_2 0.0. володів ним як власним,що підтверджується виписками з погосподарських книг Кичкирівської с)ради за 1977 по 2011 рр.(а.с.1 б),довідками,виданими . виконавчим комітетом Кичкирівської с/ради Радомишльського району Житомирської області (а.с.14,15).
Також встановлено в судовому засіданні те, що після смерті чоловіка заявниця фактично вступила в управління спадковим майном, а саме - шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту будинку та інш.
З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвента ризації від 23 вересня 2011 року за №532 вбачається,що за ОСОБА_2 право власності на жилий будинок №16 з господарськими спорудами,що розташований по вул.Центральній в с.Кичкирі Радомишльського району Житомирської області,загальною вартістю 223 057,00 грн. - не зареєстроване(а.с.12).
Згідно вимог ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
У відповідності до п.45 Інструкції «Про порядок-вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських,селищних,сільських Рад народних депутатів,затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР за №115 від 19 січня 197 6 року( була чинною на час виникнення правовідносин) підставою належності конкретній фізичній особі домоволодіння в сільській місцевості були дані погосподарських книг, які велися відповідними сільськими Радами.
Відповідно до п.4 ч.2 п.п.б Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах,селищах міського типу УРСР,затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31.01.1966року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1996 року(яка була чинною до 13.12.1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки і домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.
У відповідності до п.а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовід носин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодав ство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 19 91 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.12 6 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. чоловік заявниці не втратив свого права на власність колгоспного двору, головою якого він був, що підтверджується записами в господарських книгах Кичкирівської с)ради Радомишльського району Житомирської області.
Приймаючи до уваги викладене та те,що іншим шляхом права заявниці на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком на праві власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.а, б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд -
Встановити факт того,що ОСОБА_2,який помер 20 травня 2011 року у віці 68 років в м.Радомишлі Житомирської області володів та користувався на праві власності жилим будинком з господарськими спорудами за №16,що розташований в с.Кичкирі Радомишльського району Житомирської області по вул.Радомишльській, загальною вартістю 223 057,00 грн. з моменту вселення і по день смерті.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу
Суддя:ОСОБА_4