91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.11 Справа № 11/176/2011
За позовом Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод”, смт. Шахтарське м. Свердловськ Луганської області
до Приватного підприємства “Лєоніс”, м. Луганськ
про стягнення 201 499 грн. 80 коп.
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 697-11 від 01.12.2011;
від відповідача - не прибув;
Суть спору: за заявою про уточнення позовних вимог від 22.12.2011 позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 201499 грн. 80 коп. за договором про переведення боргу № 26-04/2 від 26.04.2010.
Відповідач у засідання суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду. Ухвала суду повернута на адресу господарського суду з приміткою про закінчення терміну зберігання.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідач не надав, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
06.08.2009 між позивачем у даній справі як постачальником та ПП «Грейдмаксі»як покупцем укладений договір поставки № 16/02/10 (далі за текстом -договір поставки) (а.с. 14 -16).
Відповідно до умов пункту 1.1 договору поставки позивача зобов'язався виготовити та поставити покупцеві комплектуючі ГШО відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.
Як встановлено умовами пункту 7.3 договору, покупець здійснює передплату у розмірі 50% від суми договору. Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після отримання продукції.
Загальна сума договору становить 1000000 грн. 00 коп.
На підставі довіреностей № 20 від 20.02.2010, № 31 від 14.04.2010 за видатковою накладною № РН-000132 від 15.04.2010 на суму 351500 грн. 00 коп., накладною № 78 від 26.02.2010 на суму 500000 грн. 00 коп., товарно-транспортними накладними від 15.04.2010 на суму 351500 грн. 00 коп., від 26.02.2010 на суму 500000 грн. 00 коп. позивачем на адресу ПП «Грейдмаксі»поставлений обумовлений договором товар, який останнім був прийнятий без зауважень та заперечень.
Вартість поставленого товару ПП «Грейдмаксі»частково була сплачена, що підтверджено наявними у матеріалах справи витягами з банківського рахунку позивача у справі. (а.с. 22 -24).
Заборгованість за поставлений товар склала 201499 грн. 80 коп.
За письмовою згодою позивача у справі (а.с. 21) ПП «Грейдмаксі» як Первісним боржником та ПП «Леоніс»(відповідачем у справі) як Новим боржником укладений договір переведення боргу № 26-04/2 (далі за тексом -договір переведення боргу) (а.с. 19 -20), відповідно до умов пункту 1.1 якого Первісний боржник перевів, а Новий боржник прийняв на себе виконання зобов'язання з виплати дебіторської заборгованості в сумі 201499 грн. 80 коп., що виникло на підставі договору № 16/02/10 від 16.02.2010, укладеного між Первісним боржником та ДП «Свердловський РМЗ».
Відповідно до пункту 2 договору переведення боргу Первісний боржник перевів на Нового боржника борг в обсязі і на умовах, що існують у момент укладення договору переведення боргу. Сторони домовилися про встановлення грошової оцінки боргу, що переводиться, в сумі 201499 грн. 80 коп.
Відповідачем у справі як Новим боржником заборгованість за поставлений за договором товар не сплачена, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт належного виконання позивачем укладеного з ПП «Грейдмаксі»договору поставки, а також наявність заборгованості ПП «Грейдмаксі»за поставлений товар у розмірі 201499 грн. 80 коп.
У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Доказів повної сплати суми заборгованості за договором поставки під час судового розгляду справи не надано.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншої особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 Цивільного кодексу України).
Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 Цивільного кодексу України).
Під час укладення договору переведення боргу його сторонами у повному обсязі дотримано зазначених вище приписів цивільного законодавства. Заперечень проти вимог позивача, а також доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості за договором поставки відповідач під час судового розгляду справи не надав.
За таких обставин позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Під час звернення до господарського суду Луганської області з даним позовом позивачем платіжним дорученням № 1835 від 18.08.2011 було сплачено державне мито у розмірі 2041 грн. 99 коп., в той час як сплаті підлягало державне мито у розмірі 2015 грн. 00 коп.
За таких обставин зайве сплачене державне мито у розмірі 26 грн. 99 коп. підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з приватного підприємства «Лєоніс», м. Луганськ, вул. Краснодонская, буд. 2, код 37057309, на користь державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод», Луганська область, м. Свердловськ, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1, код 35562599, заборгованість у розмірі 201499 грн. 80 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 2015 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути державному підприємству «Свердловський ремонтно-механічний завод», Луганська область, м. Свердловськ, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1, код 35562599 з Державного бюджету України 26 грн. 99 коп. зайве сплаченого державного мита.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
В судовому засіданні 22.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення - 27.12.2011.
Суддя М.О. Москаленко