91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.11 Справа № 11/181пн/2011.
За позовом Публічного акціонерного товариства “Трест Луганськшахтопроходка”, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Вугільна Компанія”, м. Свердловськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Інвест Групп”, м. Луганськ
про витребування майна з чужого незаконного володіння
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 13/1072 від 15.07.2011, ОСОБА_4, дов. № 13/1073 від 15.07.2011;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 22.11.2011, ОСОБА_5, дов. № 13 від 07.12.2011;
від третьої особи - ОСОБА_3, дов. від 12.07.2011;
Суть спору: відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимогу про зобов'язання ТОВ “Східна Вугільна Компанія” повернути ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” майно: навантажувальну машину 2 ПНБ 2Б, інвентарний № 1001 -1 шт., автокран КС 3575-А -1 шт., вагончик-битовку -1 шт., рештак СП 202 (б/в) -8 шт., трубу d108мм -4,5 шт., опалубку металеву (0,5х2,0) -40 шт., опалубку металеву (б/у) -20 шт., кабель АВВГ 3х25 -220 м, кабель АВВГ 3х120/1х70 -55 м, кабель КВВГ 14х2,5 -100 м, блоки БФ-2 -4 шт., зварювальний апарат з кожухом -1 шт., дошку н/обрізну -0,53 м куб., підвіс кабельний -10 шт., рукав d25 -30м, цеп СП-202 L 1v -18 шт., з'єднувальна ланка цепу СП-202 -9 шт., рельс Р-33 -4 м (0,135т), канат d22 м -80 м, затяжку ЖБ L 0,8 м -3,0 м куб., арку КМП-15,8 (27) -19 шт.
Позовні вимоги позивач обґрунтував незаконного утримання відповідачем майна позивача.
Письмовим відзивом на позовну заяву від 24.11.2011 № 769 (а.с. 47 -49) відповідач проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.
Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонні позивача, відзив на позовну заяву не наданий.
В судовому засіданні 22.12.2011 позивачем суду надано «Уточнену позовну заяву», у якій позивачем фактично змінено предмет позову та викладено вимогу про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Східна вугільна компанія»майна, що належить ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»на праві власності: навантажувальну машину 2 ПНБ 2Б, інвентарний № 1001 -1 шт., автокран КС 3575-А -1 шт., вагончик-битовку -1 шт., рештак СП 202 (б/в) -8 шт., трубу d108мм -4,5 шт., опалубку металеву (0,5х2,0) -40 шт., опалубку металеву (б/у) -20 шт., кабель АВВГ 3х25 -220 м, кабель АВВГ 3х120/1х70 -55 м, кабель КВВГ 14х2,5 -100 м, блоки БФ-2 -4 шт., зварювальний апарат з кожухом -1 шт., дошку н/обрізну -0,53 м куб., підвіс кабельний -10 шт., рукав d25 -30м, цеп СП-202 L 1v -18 шт., з'єднувальну ланка цепу СП-202 -9 шт., рельс Р-33 -4 м (0,135т), канат d22 м -80 м, затяжку ЖБ L 0,8 м -3,0 м куб., арку КМП-15,8 (27) -19 шт.
Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України підстави або предмет позову можуть бути змінені до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Враховуючи те, що заяву про зміну предмету позову позивачем подано після початку розгляду справи по суті, вказана заява судом до розгляду не приймається.
Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, заявлене письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 5/205пд/2011 за позовом ТОВ «Восток Інвест Групп»до ПАТ «Трест «Луганськшахтопроходка»та ТОВ «Східна вугільна компанія»про визнання недійсним договору застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Заявником клопотання жодним чином не мотивовано підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 5/205пд/2011.
За таких обставин у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі слід відмовити за необґрунтованістю.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.
14.12.2010 між позивачем як підрядником та ТОВ «Східна вугільна компанія»укладений договір підряду № 30 (а.с. 33) (далі за текстом -договір підряду), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач на власний ризик зобов'язався гірничопрохідницькі та монтажні роботи за обумовлений договором проектом шахти замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи.
Відповідно до укладеного 14.12.2010 позивачем у справі як Заставодавцем та відповідачем як Заставодержателем договору застави № 31 (далі за тестом -договір застави) (а.с. 38 -39) у забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договором підряду № 30 від 14.12.2010. Предметом договору застави відповідно до умов пункту 1.4 договору є навантажуввальна машина 2ПНБ 2 вартістю 830000 грн. 00 коп.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи договору № 1МП-05 від 05.11.2010 (а.с. 109-111), укладеного між ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб»як продавцем та ТОВ «Восток Інвест Групп»як покупцем, та відповідного акту приймання-передачі від 05.11.2010, станом на дату укладення договору застави власником майна, що є предметом договору застави, було ТОВ «Восток Інвест Групп».
Позивачеві у даній справі навантажувальну машину 2ПНБ2В передано ТОВ «Восток Інвест Групп»відповідно до укладеного вказаними юридичними особами договору оренди № 15/11-1 від 15.11.2010 (далі за текстом -договір оренди). Умовами пункту 6.1 вказаного договору встановлений строк його дії -три роки з моменту підписання.
Предмет договору оренди передано позивачеві за актом приймання-передачі комплексу від 15.11.2010 (а.с. 114).
Доказів надання ТОВ «Восток Інвест Групп»дозволу на передачу предмету договору оренди у заставу відповідачеві позивач під час судового розгляду справи не надав.
Доказів передачі за відповідним актом приймання-передачі відповідачеві майна, що є предметом договору застави, позивач не надав.
До матеріалів справи позивачем надано лист від 23.08.2011 № 13/13117 (а.с. 19) на адресу відповідача у справі з вимогою щодо повернення навантажувальної машини 2ПНБ2Б внаслідок завершення строку дії договору застави.
Доказів надсилання або вручення відповідачеві вказаного листа позивач суду не надав.
Доказів права власності на інше, крім навантажувальної машини, майно, зазначене у позовній заяві, а також доказів знаходження вказаного майна у відповідача, доказів направлення або вручення відповідачеві вимоги щодо повернення спірного майна позивачеві останній під час судового розгляду справи не надав.
Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач проти позову заперечив та зазначив, що на його території знаходиться майно позивача, яке відповідач жодним чином не утримує і яке самовільно залишене позивачем після виконання частини підрядних робіт на території відповідача. Яке саме майно знаходиться на території відповідача та чи належить право власності на це майно саме позивачеві, відповідач не зазначив.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до приписів ст.ст. 317, 328 Цивільного кодексу України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном; право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод; право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
У позовній заяві позивач послався на приписи ст.ст. 316-321, 325 Цивільного кодексу України, що регулюють відносини власності.
За приписами статті 327 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що позивач не є власником навантажувальної машини 2ПНБ2В, що є предметом договору застави.
Крім того, позивачем також не надано жодного документа у підтвердження права власності на інше майно, що є предметом позовних вимог.
Позивачем у справі також не надано доказів оспорення чи невизнання такого права відповідачем і доказів утримання останнім вказаного майна.
За таких обставин позивач не наділений правом звернення до суду з позовом про повернення спірного майна, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі.
Під час звернення до суду з даним позовом позивачем платіжним дорученням № 974 від 22.09.2011 сплачене державне мито у розмірі 102 грн. 00 коп.
Фактично відповідно до змісту позовної заяви позивачем заявлено вимогу про повернення майна (що оплачується державним митом як немайнова), а не про його витребування із чужого незаконного володіння (яка підлягає оплаті державним митом як майнова вимога). Таким чином, сплаті підлягало державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп.
За таких обставин зайве сплачене державне мито у розмірі 17 грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Повернути з Державного бюджету України ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» зайве сплачене державне мито у розмірі 17 грн. 00 коп.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
В судовому засіданні 22.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення -26.12.2011.
Суддя М.О. Москаленко