Справа № 22Ц-3719/11Головуючий в суді першої інстанції:СОКОЛОВСЬКА Т.О.
Категорія: 38 Доповідач: Стеблюк Л. П.
20.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої : Стеблюк Л.П.
суддів: Сороки Л.А., Нікушина В.П.
при секретарі: Чернаті В.С.
за участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляціною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.11.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Шаргородської міської ради Вінницької області про відшкодування моральної шкоди, -
03.10. 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шаргородської міської ради Вінницької області про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 18.03.2008 року був прийнятий відповідачем на посаду спеціаліста першої категорії з питань архітектури, будівництва та землекористування міськвиконкому відповідно до розпорядження № 13 від 18.03.2008 року. Рішенням 11 сесії 5 скликання Шаргородської міської ради від 14.11.2008 року посаду спеціаліста першої категорії з питань архітектури, будівництва та землекористування скорочено. На час прийняття цього рішення він захворів і перебував на лікуванні з 13 січня 2009 року по 11 травня 2009 року.
Розпорядженням від 12.05.2009 року його було звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України з 12.05.2009 року.
При звільненні йому не було запропоновано іншої посади, до трудової книжки не було внесено відповідних записів. Крім того відповідачем при відображенні сум фактичної заробітної плати, з якої нараховуються страхові внески і розрахунку середньоденної заробітної плати, та суми, що належить до виплати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, безпідставно із сум його заробітної плати за серпень - грудень 2008 року виключено по 471 грн.80 коп. за кожен місяць та не виплачено одноразову грошову допомогу.
В квітні 2010 року він звернувся в суд з позовом до Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області про оскарження дій та бездіяльністі Шаргородської міської ради.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії службових осіб Шаргородської міської ради, які полягають в порушенні вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 при розрахунку середньоденної заробітної плати та недорахування і недоплаті ОСОБА_2 1984 грн. за листками непрацездатності за січень-травень 2009 року та невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 10 (десяти) місячних посадових окладів. Стягнуто з Шаргородської міської ради на користь ОСОБА_2 1984 грн. недоплати по листках непрацездатності за січень-травень 2009 року та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі десяти місячних посадових окладів.
Відтак, Шаргородська міська рада допустила порушення його трудових прав, що призвело до дестабілізації здоров'я, загострення хвороби, погіршення багатьох життєвих зв'язків, до необхідності витратити додаткові зусилля для організації життя, налагодження нормального життєвого ритму та життєвих зв'язків з оточуючими його людьми. Його моральні страждання через незаконне зменшення частини заробітку перед виходом на пенсію призвели до інвалідності, він не зміг більше працювати і в травні 2008 року вийшов на пенсію, що вимагає від нього додаткових зусиль для подальшої організації життя. Моральну шкоду позивач оцінює у 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, які просить стягнути з Шаргородської міської ради Вінницької області на його користь.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.11.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Шаргородської міської ради на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1500 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
ОСОБА_2 з 01.08.2002 року по 5.12.2007 року та з 18.03.2008 року по 12.05.2009 року працював в Шаргородській міській раді на посадах завідуючого юридичним відділом, заступника міського голови з гуманітарних питань, спеціаліста 1 - ої категорії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування міськвиконкому. В період роботи з 13.01.2009 року по 11.05.2009 року він хворів і перебував на лікуванні.
Розпорядженням Шаргородського міського голови № 25 від 12.05.2009 року, на підставі вимог ст. 38 КЗпП України, ОСОБА_2 звільнено з посади спеціаліста першої категорії з питань будівництва, архітектури та землевпорядкування міськвиконкому в зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я. Позивачем ОСОБА_2 11.05.2009 року власноручно написана заява про звільнення його із займаної посади з 12.05.2009 року, у зв'язку з виходом на пенсію за станом здоров'я, з урахуванням скорочення посади, протягом двох днів проведено розрахунок і вручено трудову книжку.
ОСОБА_2 29 квітня 2010 року, тобто майже через рік, звернувся в Шаргородський районний суд з адміністративним позовом до Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області про оскарження дій та бездіяльності Шаргородської міської ради.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 10 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії службових осіб Шаргородської міської ради, які полягають в порушенні вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 при розрахунку середньоденної заробітної плати та недорахування і недоплаті ОСОБА_2 1984 грн. за листками непрацездатності за січень-травень 2009 року та невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 10 (десяти) місячних посадових окладів. Стягнуто з Шаргородської міської ради на користь ОСОБА_2
Людвиговича 1984 грн. недоплати по листках непрацездатності за січень-травень 2009 року та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі десяти місячних посадових окладів. Постанова набрала законної сили. Шаргородською міською радою виконана у добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням №901 від 29.09.2011 року.
За правилами ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 роз'яснив, що розмір відшкодування маральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, у зв'язку з чим визначив, що 1500 гривень є достатньою сумою, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди.
Шаргородською міською радою відносно ОСОБА_2 допущено порушення діючого законодавства. Неправомірність дій службових осіб Шаргородської міської ради виразилась в порушенні вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 при розрахунку середньоденної заробітної плати та в недорахуванні і невиплаті ОСОБА_2 1984 грн. за листками непрацездатності за січень-травень 2009 року та у ненарахуванні і невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 10 (десяти) місячних посадових окладів.
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 отримав негативні емоції і переживання, дестабілізувалось його здоров'я, відбулися зміни в особистих і ділових стосунках, які призвели до необхідності додаткових витрат і зусиль для відновлення порушеного права, організації життя, налагодження нормального життєвого ритму та життєвих зв'язків з оточуючими його людьми.
З врахуванням встановлених судом фактів, характеру, обсягу та тривалості заподіяних позивачеві моральних страждань, істотності змін в особистих стосунках, а також на те, що позивач лише майже через рік звернувся до суду з позовом про відновлення його порушених прав, а відповідач після набрання постанови Шаргородського районного суду від 10.06.2010 року законної сили, добровільно виплатив позивачеві всі присуджені виплати, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки позивачем не у повному обсязі доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Суд вірно оцінив докази в порядку ст. 212 ЦПК України з дотриманням вимог щодо їх належності і достовірності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та цивільно-процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.11.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: